1.3. Біологічні особливості овочевих культур

1.3.1. Ріст і розвиток овочевих культур

Сучасні форми овочевих культур під впливом різних екологічних факторів у процесі тривалого історичного розвитку (філогенезу) змінювалися. У результаті в них формувалися лише певні ознаки, властиві конкретному виду. Ці ознаки закріплювалися й успадковувалися. В процесі індивідуального розвитку (онтогенезу) рослини повторюють основні етапи розвитку родоначальних форм.

Ріст рослин — процес утворення клітин. Він зумовлюється обміном речовин у рослинному організмі й виявляється у збільшенні розміру та маси рослин. Ріст може відбуватися за рахунок запасу поживних речовин насіння материнської рослини або продуктивної діяльності кореневої системи і листкового апарату. Спочатку рослини ростуть повільно, а після нагромадження вегетативної маси ріст їх прискорюється. Рослини формують продуктивні органи, в яких відкладаються про запас поживні речовини, і лише після цього ріст сповільнюється й припиняється.

Розвиток — якісні зміни вмісту клітини та процесів, які відбуваються в точках росту рослин і зумовлюють утворення генеративних органів та плодоношення. Якісні зміни вмісту клітин і органотворні процеси є етапами розвитку рослин. Без них неможливе утворення насіння та інших органів розмноження.

Якщо насіння утворюється мало або воно не достигає, це свідчить про те, що процеси онтогенезу відбувалися за несприятливих умов для завершення певних етапів розвитку. Тому утворення цибулин і коренеплодів ще не означає завершення розвитку рослин.

Ріст і розвиток рослин кожного виду овочевих культур мають свої особливості, які залежать не тільки від спадкових властивостей організму, а й від умов навколишнього середовища. Тому процеси росту й розвитку взаємопов'язані і взаємозумовлені між собою. Однак умови, за яких відбуваються процеси росту і розвитку рослин, не завжди збігаються. Так, у дворічних (капуста, цибуля, коренеплоди) і багаторічних (ревінь, щавель та ін.) культур у перший рік життя підвищення температури сприяє формуванню репродуктивних органів. Лише під час зберігання (за низьких температур) відбувається диференціація бруньок і закінчується підготовчий період материнської рослини до плодоношення. В однорічних культур (салат, огірок, баклажан, горох та ін.) ріст і розвиток завершуються у рік життя.

Особливості росту й розвитку рослин визначаються біологічними властивостями культур. За сприятливих умов однорічні культури швидко ростуть і розвиваються, рано і дружно плодоносять. Дворічні культури у перший рік вегетації швидко ростуть і повільно розвиваються. На другий рік вони ростуть повільніше, але прискорено розвиваються.

В однорічних культур усі якісні зміни відбуваються під час проростання насіння і формування розетки, а в дво- і багаторічних — здебільшого тоді, коли у рослин сформувалися продуктивні органи. Взимку і на початку весни за відповідних низьких температур ці зміни завершуються в точках росту (бруньках) і після висаджування рослини утворюють розетку листя, квітконосні стебла, цвітуть і плодоносять. Тому під час вирощування дворічних овочевих культур на насіння маточники взимку зберігають за температури 3—5 °С. Якщо їх зберігають за підвищеної температури, то після висаджування в ґрунт стебла можуть не утворитися. У таких рослинах розвиватиметься тільки розетка листя і наростатиме маса продуктивних органів.