Лекція 1

Тема: Овочівництво, як галузь рослинництва і наукова дисципліна

1.1. Народногосподарське та лікарське значення овочів.

1.2. Завдання і тенденції розвитку овочівництва.

1.3. Біологічні особливості овочевих культур

1.3.1 Ріст і розвиток овочевих культур.

1.3.2.Вплив технології вирощування на ріст і розвиток овочевих

культур.

1.4. Походження овочевих культур.

1.5. Способи розмноження овочевих культур.

Література:

1. Барабаш О.Ю. Овочівництво і плодівництво: підручник/ О.Ю. Барабаш, В.С. Федоренко, Б.К. Гапоненко, В.Л. Сніжко. – К.: Вища школа, 1987. – С.3-10.

2. Барабаш О.Ю. Овочівництво/ О.Ю. Барабаш. - К.: Вища школа,1994. –374 с.

3. Болотских А.С. Энциклопедия овощевода/ А.С. Болотских. Харьков. Фолио, 2005.-798 с.

4. Ж-л Овочівництво. №1, 2005. – С. 10-13.

1.1. Народногосподарське та лікарське значення овочів Овочівництво - галузь сільського господарства, мета - забезпечення населення високоякісними овочами.

Розрізняють овочівництво відкритого ґрунту: польове і присадибне вирощування овочевих культур, та закритого ґрунту, яке забезпечує виробництво овочів у міжсезонний період і вирощування розсади. Під овочевими культурами зайняті великі сільськогосподарські площі, що зумовлено сприятливими ґрунтово-кліматичними умовами, збільшенням площі зрошуваних земель на півдні країни, концентруванням їх виробництва у приміських аграрно-територіальних комплексах. Найбільше товарних посівів овочевих культур у степовій і лісостеповій зонах. Усе більшого значення набуває вирощування овочевих культур на присадибних ділянках, у колективних садах і фермерських господарствах.

Овочівництво - як наука вивча­є біологічні особливості, рост і розвиток овочевих рослин, технології їх розмноження та вирощування екологіч­но чистої продукції, прогнозує розвиток галузі.

Залежно від ґрунтово-кліматичних умов зони овочеві куль­тури вирощують в умовах зрошення (зрошуване овочівництво) і без зрошення (богарне).

Овочі споживають у свіжому, засоленому, квашеному, сухому, замороженому, консервованому та переробленому вигляді. Це дає змогу максимально зберігати врожаї, значно подовжува­ти період споживання овочевої продукції впродовж року, транспортувати її на далекі відстані.

Овочеві містять багато вуглеводів, клітковини, необхідних для виведення шлаків. У часнику, цибулі, хроні, моркві, петрушці багато фітонцидів- важливих речовин з бактерицидними властивостями. Горох, квасоля, боби багаті на білки.

Особливу цінність овочам надають вітаміни та мінеральні солі, які стимулюють обмін речовин і значно підвищують стійкість організму проти захворювань. Це насамперед провітамін А (каротин), вітамін С (аскорбінова кислота), вітамін В (тіамін), РР (нікотинова кислота) та ін. У свіжій білоголовій капусті стільки вітаміну С, скільки в апельсинах або лимонах. Склянка томатного соку наполовину задовольняє добову потребу людини у вітаміні С. Багато овочів запобігають захворюванням і є ефективними засобами лікування людини.

Мінеральні солі овочів сприяють нейтралізації надлишку кислот, які утворюються в організмі людини від м’ясної їжі. Овочі багаті на солі кальцію, магнію, натрію, заліза, фосфору і особливо калію. У динях солей заліза в 17 разів більше, ніж в молоці, в 2 рази - ніж у курячому м’ясі , і в 3 рази більше, ніж у рибі. Деякі містять летючі пахучі речовини, здатні знищувати хвороботворні мікроорганізми.

Крім того, овочі, містять органічні кислоти (яблучну, лимонну, саліцилову), яких немає в Інших продуктах. Ці кислоти стимулюють секреторну і перистальтичну діяльність органів травлення та мають бактерицидні властивості. Фітонциди та споживчі волокна.

Овочі— основне джерело біологічно активних речовин. Особливо в час, коли знижені фізичні навантаження, та в організм людини потрапляє велика кількість токсинів з оточуючого середовища: повітря, води, продуктів живлення. Вживання овочів оздоровлює людину, регулює обмін речовин. До їх складу входять майже всі поживні речовини, що активізують фізіологічні процеси в організмі. Для задовольняння потреб людини у вітамінах, вуглеводах, білках, органічних кислотах, мінеральних солях доросла людина повинна кожнодобово вживати 700 г (37%) їжі тваринного походження і більше 1200 г (63%) рослинного, в тому числі 400 г овочів та 220 г картоплі.

Науково обґрунтована річна норма для кожної людини в залежності від регіону складає: картоплі 100-120 кг, овочів 161 кг (126-164) , в тому числі капуст різних видів 35-55, помідорів 25-32, огірків -10-13, моркви - 6-10, буряка столового - 5-10, баклажанів - 2-5, перця-1-3, зеленого горошку -3-8, плодів баштанних 20-30, інших овочів -3-7 кг.

Якщо вживати лише м'ясо та жири без овочів білок засвоюється на 79-80%, а жири та мінеральні речовини на 82-60%.

Картопля з зеленними овочами та молоком, попереджує з'явлення не тільки подагри а і гіпертонії.

«В овочах сила велика» написано в Х1 столітті, сучасні досягнення вчених підтверджують правоту старинного трактату.

Мінімум калорійності плюс максимум біологічної цінності-одна із заповідей сучасної науки про раціональне живлення.

Овочеві – не лише продукт харчування, але й істотні ліки, відміряні самою природою в дозах, необхідних для організму.