- •6.090101 - «Агрономія»
- •1. Загальні положення і вимоги
- •2. Мета і завдання дипломної роботи
- •3. Тематика дипломних робіт
- •4. Структура, методика виконання і оформлення окремих розділів дипломної роботи
- •4.1 Структура дипломної роботи
- •4.2 Методика виконання і оформлення окремих розділів дипломної роботи
- •1. Огляд літератури
- •2. Природно–кліматичні умови господарства та методика проведення спостережень
- •2.1. Місце розташування господарства
- •2.2 Характеристика ґрунту
- •2.3. Агрометеорологічні умови
- •3. Агроекономічна та організаційна характеристика господарства
- •3.1. Структура земельних угідь, посівних площ та системи сівозмін в господарстві
- •3.2. Система обробітку ґрунту під досліджувану культуру
- •3.3. Система удобрення ґрунту під культуру, що досліджується
- •3.4. Система захисту сільськогосподарських рослин від шкідливих організмів
- •3.5. Меліоративні заходи
- •3.6. Визначення дійсно можливого (біологічного) врожаю за елементами його структури
- •3.7. Аналіз результатів отриманих даних (у разі виконання наукових досліджень)
- •Методика технологічних розрахунків при зберіганні плодоовочевої продукції
- •Розрахунок
- •20 Вересня
- •Визначення втрати маси за рахунок природного убутку по етапах зберігання
- •3. Визначення кількості технічного браку і абсолютного відходу
- •3.8. Оцінка економічної та енергетичної ефективності вирощування культури
- •4. Технологічна карта вирощування досліджуваної культури
- •5. Охорона праці
- •Висновки і пропозиції виробництву
- •Список використаної літератури
- •Додатки
- •5. Загальні вимоги до оформлення дипломної роботи
- •5.1 Вимоги до дипломної роботи
- •5.2 Оформлення текстової частини
- •5.3 Формули
- •5.4 Ілюстрації
- •5.5 Таблиці
- •5.6 Посилання в тексті на формули, таблиці, літературні джерела
- •5.7 Список використаної літератури
- •5.8 Додатки
- •6. Порядок подання до захисту дипломної роботи
- •6.1 Вимоги до оформлення документів, які студент подає до деканату
- •6.2 Перелік документів, які студенти подають у деканат перед захистом дипломних робіт
- •6.3 Вимоги до доповіді та оформлення презентації на захисті дипломної роботи
- •Список використаної літератури
- •Міністерство аграрної політики україни таврійський державний агротехнологічний університет
- •Календарний план
- •Реферат
- •Рецензія
Методика технологічних розрахунків при зберіганні плодоовочевої продукції
Умови:
Місце розташування холодильника |
м. Мелітополь |
Вид продукту |
яблука |
Сорт продукту |
Айдаред |
Дата надходження в холодильник |
20 вересня |
Кількість продукту |
2000 ящиків |
Вид тари |
ящик № 3 по 35 кг кожний |
Реалізація продукції |
15 грудня – 120 ящиків |
|
3 березня – 150 ящиків |
|
25 квітня – 200 ящиків |
|
10 травня – вся партія |
Стан продукту:
01.12 – 0,3 кг плодів, пошкоджених загаром; 0,2 кг плодів з підшкірковою плямистістю. 20.02 – 0,5 кг плодів пошкоджених загаром; 0,5 кг плодів з підшкірковою плямистістю; 0,3 кг плодів з побурінням м’якоті; 0,15 кг повністю загнилих плодів. 01.05 – 5 кг плодів пошкоджених загаром; 4,2 кг плодів з підшкірковою плямистістю; 3,8 кг плодів з побурінням м’якоті; 1,5 кг повністю загнилих плодів |
|
Визначити:
Розмір вибірки, маси об’єднаної проби та товарного ґатунку всієї партії при закладанні продукції та по етапах зберігання
Втрату маси продукту за рахунок природного убутку по етапах зберігання
Кількість технічного браку та абсолютного відходу в кінці зберігання [6, 11,13, 14–18, 20-21, 25]
Розрахунок
Визначення розміру вибірки, маси об’єднаної проби та товарного ґатунку продукції при закладанні та по етапах зберігання
20 Вересня
При розрахунку розміру вибірки та маси об’єднаної проби для плодово – ягідної продукції користуються Державними стандартами, для овочевої продукції – таблицями додатку П.
Згідно з стандартами, від партії яблук до 100 ящиків у вибірку відбирається не менше 3 ящиків, від партії більше 100 ящиків – додатково на кожні повні і неповні 50 ящиків по 1 ящику. Таким чином:
2000 – 100 = 1900 ящиків
1900/50= 38 ящиків
38+3=41 ящик
Розмір вибірки становить 41 ящик.
Із кожної пакувальної одиниці (ящика) із різних місць відбирають точкові проби масою не менше 10% від ваги упаковки. За стандартом яблука зберігаються у ящиках № 3 (ГОСТ 20463-75), які вміщують 35 кг продукції. Таким чином з кожного ящика беруть по 3,5 кг плодів.
Отже маса об’єднаної проби становить:
кг
Після того, як пробу розібрали за окремими фракціями, одержані такі результати: 2 кг плодів у поперечному діаметрі 52…58 мм; 2,5 кг плодів з легкими натисканнями і потертістю площею не більше 4 см2 поверхні; 1,5 кг плодів із пошкодженням паршою не більше 2 см2 поверхні Таким чином:
Кількість плодів, що за розмірами відносяться до 2 ґатунку становить:
143,5 кг - 100 %
2 кг - х
%
(допускається 10 %)
Кількість плодів, що за якістю відносяться до другого ґатунку становить:
Плодів з легкими натисканнями і потертістю площею на більше 4 см2 поверхні:
143,5 кг – 100 %
2,5 кг – х %
%
(допускається 10 %)
Плодів із пошкодженням паршою не більше 2 см2 поверхні:
143,5
кг – 100 %
1,5 кг – х
%
(допускається 10 %)
Всього плодів, які відносяться до 2 товарного ґатунку:
1,398 +1,74 + 1,045 = 4,183 %
Згідно стандартів, сума допустимих відхилень за якістю та розмірами не повинна перевищувати 15 %.
Таким чином наші результати задовольняють вимогам стандартів, і усю партію яблук можна віднести до 1 товарного ґатунку.
Вміст стандартної частини партії А (%), з урахуванням допусків по виявленим дефектам визначають за формулою:
,
де А – вміст стандартної частини продукції з урахуванням допусків за встановленими дефектами, %;
Б – вміст бездефектної частини продукції, установлений за фактичними даними, %;
Д – сумарний вміст допустимої дефектної продукції, яку включають в стандартну частину продукції, %.
Величину Д розраховують за нормами стандартів, встановленими для кожного окремого показника. Якщо, визначене під час аналізу значення величини дефекту менше норми, то в суму Д включають його фактичне значення.
Вміст бездефектної частини Б становить:
Б = 100 – 1,398 – 1,045 – 1,74 = 95,817%
Д = 1,398+1,74 + 1,045 = 4,183%
А = 95,817 х 100 /(100 – 4,183) = 100%
Стандартна частина партії становить 100%.
1 грудня До 1 грудня реалізації продукції не було, тому розмір вибірки та об’єднаної проби не змінився. Визначаємо кількість стандартної продукції:
Кількість плодів, які пошкоджені загаром
143,5 кг – 100 %
0,3 кг – х %
х = 0,21 %
Кількість плодів з підшкірковою плямистістю
143,5 кг – 100 %
0,2 кг – х %
х = 0,14 %
Всього плодів, що за якістю відносять до 2 ґатунку:
0,21 + 0,14 = 0,35 % (допускається 10 %)
Таким чином наші результати задовольняють вимогам стандартів, і усю партію яблук можна віднести до 1 товарного ґатунку.
Вміст стандартної частини партії становить:
Б = 100 – 0,21 – 0,14 = 99,65 %
Д = 0,21 +0,14 = 0,35 %
А = 99,65 х 100 /(100 – 0,35) = 100%
20 лютого 15 грудня було реалізовано 120 ящиків яблук або
120 х 35 = 4200 кг
Таким чином, розмір вибірки буде дорівнювати:
2000 – 120 = 1880 ящиків
1880 – 100 = 1780 ящиків
1780/50 = 35,6 ≈ 36 ящиків
36 + 3 = 39 ящиків
Розмір вибірки становить 39 ящиків.
Маса об’єднаної проби становить:
39 х 3,5 = 136,5 кг
Визначаємо кількість стандартної продукції:
Під час ревізії 20 лютого було виявлено 0,15 кг повністю загнилих плодів. Їх кількість у відсотках буде дорівнювати:
136,5 кг – 100 %
0,15 кг – х %
х = 0,11 %
Доброякісна частина об’єднаної проби становить:
136,5 – 0,15 = 136,35 кг
Для подальших розрахунків ця цифра приймається за 100%.
Кількість плодів, які пошкоджені загаром
136,35 кг – 100 %
0,5кг – х %
х = 0,37 % (допускається 10 %)
Кількість плодів з підшкірковою плямистістю
136,35 кг – 100 %
0,5 кг – х %
х = 0,37 % (допускається 10 %)
Кількість плодів з побурінням м’якоті
136,35 кг – 100 %
0,3 кг – х %
х = 0,22 % (допускається 10 %)
Всього плодів, що за якістю відносять до 2 ґатунку:
0,37 + 0,37 + 0,22 = 0,96 (допускається 10 %)
Таким чином наші результати задовольняють вимогам стандартів і усю партію яблук можна віднести до 1 товарного ґатунку.
Вміст стандартної частини партії становить:
Б = 100 – 0,37 – 0,37 – 0,22 – 0,11 = 98,93 %
Д = 0,37 + 0,37 + 0,22 = 0,96 %
А = 98,93 х 100 /(100 – 0,96) = 99,89 %
Стандартна частина партії становить 99,89 %,
Відходи – 0,11 %,
Нестандартна частина 100 – 99,89 – 0,11 = 0
1 травня 3 березня реалізовано 150 ящиків, 25 квітня – 200 ящиків. Всього реалізовано:
150 + 200 = 350 ящиків
Таким чином, розмір вибірки буде дорівнювати:
1880 – 350 = 1530 ящиків
1530 – 100 = 1430 ящиків
1430/50 = 28,6 ≈ 29 ящиків
29 + 3 = 32 ящики
Розмір вибірки становить 32 ящики.
Маса об’єднаної проби становить:
32 х 3,5 = 112 кг
Визначаємо кількість стандартної продукції:
Під час ревізії 1 травня було виявлено 1,5 кг повністю загнилих плодів. Їх кількість у відсотках буде дорівнювати:
112 кг – 100 %
1,5 кг – х %
х = 1,34 %
Доброякісна частина об’єднаної проби становить:
112 – 1,5 = 110,5 кг
Для подальших розрахунків ця цифра приймається за 100%.
Кількість плодів, які пошкоджені загаром
110,5 кг – 100 %
5кг – х %
х = 4,53 %
Кількість плодів з підшкірковою плямистістю
110,5 кг – 100 %
4,2 кг – х %
х =3,8 %
Кількість плодів з побурінням м’якоті
110,5 кг – 100 %
3,8 кг – х %
х =3,44 %
Всього плодів, що за якістю відносять до 2 ґатунку:
4,53 + 3,8 + 3,44 = 11,77 (допускається 10 %)
Таким чином наші результати не задовольняють вимогам стандартів, і усю партію яблук переводимо до 2 товарного ґатунку.
Вміст стандартної частини партії на 1 травня становить:
Б = 100 – 4,53 – 3,8 – 3,44 – 1,34 = 86,89 %
Д = 10 %
А = 86,89 х 100 /(100 – 10) = 96,55 %
Стандартна частина партії становить 96,55 %,
Відходи – 1,34 %,
Нестандартна частина 100 – 96,55 – 1,34 = 2,11%
