5. Перерозподіл національного доходу і споживання

Об'єктивними передумовами перерозподілу є зростання витрат держави, необхідність суспільних витрат (послуги освіти, охоро­ни здоров'я, житлово-комунального господарства, дитячих ясел і садків, будинків інвалідів і людей похилого віку, дитячих будин­ків тощо) та нерівномірність доходів, що може призвести до еко­номічних диспропорцій і підриву економічних стимулів.

Нерів­ність доходів — чинник, який завжди викликав інтерес у людей. Нерівність є не тільки наслідком неоднакової ефективності та продуктивності виробництва, а також результатом нерівного розподілу приватної власності на засоби виробництва, що є відо­браженням історичних тенденцій формування права власності в кожній країні та впливу соціальних відносин у суспільстві. Держава відіграє вирі­шальну роль у перерозподілі доходів. Необхідність перерозподілу національного доходу держа­вою.

Держава здійснює перерозподіл доходів на двох рівнях.

1. Держава може втручатись у процес формування цін на еко­номічні фактори виробництва і таким чином захищати інтереси економічних агентів, гарантуючи їм отримання доходів.

2. Держава може втручатись у перерозподіл пізніше, стягуючи податки із суб'єктів господарювання. У цьому разі держава змі­нює результати індивідуального розподілу доходів між економіч­ними факторами виробництва.

Споживання: сутність і функції. Споживання є найважливішим компонентом національного доходу, що становить від 75 до 80 % сукупних видатків. Основ­ними компонентами споживання є такі статті, як продовольство, житло, транспортні засоби, освіта, медичні послуги. Ці компонен­ти поділяються на три основних групи: товари тривалого корис­тування, поточного користування і послуги.

Зв 'язок між споживанням та доходом називають функцією споживання.

Крива графіка на рис. що проходить через точки А, В, С,..., О, є функцією споживання. Для кожного розміру національного доходу визначається розмір споживання С домогосподарства.

Рис. Функція споживання

Зміни у споживанні, які спричиняються змінами в доході, на­зивають граничною схильністю до споживання (ГСС).

Гранична схильність до споживання — це величина додат­кового споживання, що його спричиняє одна додаткова гривня доходу.

Лекція 8.2.:. ДОХОДИ, ЇХНІ ДЖЕРЕЛА Й РОЗПОДІЛ

Три першооснови будь-якого доходу, як і будь-якої мінової цінності, - це заробітна плата, прибуток І рента.

Адам Сміт

§ 1. Сутність, види та джерела формування доходів. Номінальні і реальні доходи

Дохід - багатогранне економічне поняття, яке застосовується у різних значеннях.

У широкому розумінні дохід розглядається як грошові та натуральні надходження до суб'єктів господарського життя.

У вузькому значенні дохід - це потік грошових надходжень в одиницю часу (годину, тиждень, місяць, рік). На відміну від багатства, яке втілюється у запасах активів (будівлях, спорудах, знаряддях праці, цінних паперах, готівкових грошах іт.ін.), дохід передбачає приплив грошей.

В економічній теорії доходи класифікуються за різними критеріями:

1.3арівнем формування:

-доходи мікроекономічного рівня: заробітна плата, рента, процент, прибуток, амортизація, валовий і чистий дохід підприємства і т. ін.;

"- доходи макроекономічного рівня; національний дохід; сукупний особистий дохід; дохід кінцевого використання і т. ін.

2. За суб'єктами привласнення:

-доходи індивіда;

""Доходи домогосподарства (сім'ї);

-Доходи підприємства (фірми);

~~ Доходи галузі;

-Доходи територіальної громади; -Доходи держави;

-Доходи суспільства (національний дохід).

3. Залежно від цін, в яких визначається дохід:

- номінальний дохід - визначається в цінах поточного періоду;

-реальний дохід - визначається в цінах базового року (або в цінах поточного року за вилученням рівня інфляції).

4. Для аналізу діяльності підприємства (фірми) використовують такі форми доходу:

Валовий дохід, що дорівнює виторгу від реалізованих товарів і послуг;

де ТЕ - валовий дохід; Р - ціна одиниці виробленого товару (послуги); (2 - кількість реалізованих товарів (послуг); РС$ - виручка від реалізації продукції обсягом С} одиниць.

Середній дохід, що дорівнює валовому доходу, поділеному на кількість реалізованих товарів і послуг:

де АЯ - середній дохід; Р - ціна одиниці виробленого товару (послуги); (І - кількість реалізованих товарів (послуг).

Граничний дохід - приріст валового доходу від продажу додаткової одиниці реалізованих товарів чи послуг:

де МИ - граничний дохід; ВЯ((}) - приріст валового доходу; /X? - приріст обсягів реалізованих товарів чи послуг; Р(2 - виручка від реалізації продукції обсягом (2 одиниць.

б. Залежно від включення доходу в ціну товару;

- первинні доходи включаються в ціну товару: зарплата, процент, рента, прибуток, амортизація, непрямі чисті податки;

- вторинні доходи виникають у зв'язку з перерозподілом первинних доходів: прямі податки, дивіденди, трансфертні виплати державою, підприємством та домогосподарством і т. ін.

6. За джерелом отримання:

o Доходи від ресурсу "праця** як такого, що не має відособленого від свого власника існування:

- заробітна плата;

-доходи працівників колективних підприємств;

- доходи від індивідуальної діяльності; "- доходи від підсобного господарства; -доходи від кооперативної діяльності; -доходи підприємців.

o Доходи від власності, яка має відособлене від власника існування:

-дивіденди від акцій;

- відсотки від паю;

- відсотки від банківських вкладів; -доходи від облігацій;

-орендна плата тощо.

o Доходи, що безпосередньо не пов'язані з оцінкою результатів діяльності:

- часткова компенсація виплат на освіту;

-безоплатне надання послуг з охорони здоров'я;

- адресна допомога малозабезпеченим верствам населення; -благодійні послуги;

-соціальні пенсії тощо.

7. Доходи, що утворюються внаслідок використання певних факторів виробництва (факторні доходи);

-доходи у вигляді заробітної плати або посадових окладів; -рентний дохід;

-процентний дохід, або прибуток на капітал; -підприємницький дохід (прибуток) у вигляді залишкового доходу.