1.Капітал як економічна категорія

Перетворення грошей у капітал. Розглянемо категорію «ка­пітал» у тісному зв'язку з грішми. Гроші стають капіталом лише тоді, коли їх пускають в обіг для наживи, тобто для одержання грошової суми більшої ніж первісна вкладена. . Якщо продаж одного товару здійснюється задля купівлі Іншо­го, то форма товарного обігу має такий вигляд: Т—Г—Т. Тут гроші обслуговують обмін товарів у функції засобу обігу. Безумовно, що і за такої форми товарного обігу в руках окремих осіб можуть сконцентруватися значні суми грошей. Виникне майнове розшарування, але воно не розкриває сутності категорії «капітал».

Загальна формула руху капіталу така: Г—Т—Г', де Р = = Г + ДГ, а ДГ — це приріст грошей над первісною сумою.

Таким чином, первісне авансована вартість Г не тільки збері­гається в обігу, але й змінює свою величину, долучає до себе до­даткову суму грошової вартості ДГ, тобто зростає. І саме цей рух перетворює гроші в капітал.

Первісне нагромадження капіталу, що створює капіталістич­ні відносини, є процесом, який перетворює, з одного боку, засоби виробництва і засоби до життя в капітал, а з іншого — безпо­середніх виробників у найманих робітників.

Сутність категорії «капітал». Капітал виникає тільки там, де підприємець, будучи власником засобів виробництва та грошових ресурсів, знаходить на ринку вільного робітника в ролі про­давця робочої сили, наймає його і здійснює процес виробництва товарів з метою одержання більшої вартості, що виступає у фор­мі прибутку.

Капітал визначають так: «.. .це авансована вартість, що в процесі свого руху приносить біль­шу вартість, тобто самозростає».

Умовами, за яких функціонує категорія капітал, є:

1) високорозвинуті товарне виробництво, обіг і ринок;

2) наявність такої мотивації діяльності виробника, як особисте збагачення за рахунок одержання прибутку;

3) зосередження в частини господарюючих суб'єктів значної кількості засобів виробництва і грошових ресурсів;

4) наявність людей праці, юридичне вільних, але які позба­влені засобів виробництва і життєвих благ, що змушує їх най­матися.

Капітал — це авансовані підприємцями у виробництво това­рів засоби виробництва, грошові ресурси і засоби на оплату най­маної праці, які в процесі своєї продуктивної взаємодії забезпе­чують зростання вартості та збагачення підприємців.

2.Капітал підприємства.

Зауважимо, що засоби виробництва та обігові кошти функціонують як капітал за таких основ­них умов:

• приватної власності на засоби виробництва,

• відносин найманої праці та ринку праці,

• свободи підприємницької діяльності.

Термін «капітал підприємства» повинен асоціюватися з термі­ном «капітал капіталістичного підприємства».

Капітал капіталістичного підприємства — це засоби вироб­ництва, інше майно та цінності, які обслуговують процес вироб­ництва, а також просте і розширене відтворення підприємства.

Розглядаючи процеси кругообігу і обороту капіталу, ми маємо на увазі наявність таких умов:

1) підприємство виробляє предмети споживання, наприклад хліб, тому його продукція реалізується на ринку споживчих товарів;

2) продукція підприємства користується попитом, тому воно має можливість щороку нарощувати обсяги виробництва і реалізації;

3) у галузі відсутні монополії й олігополії, тому діє принцип ринку чистої (досконалої) конкуренції;

4) продукція реалізується господарством за готівку, а не в кредит;

5) на ринку ресурсів завжди пропонується достатня кількість ресурсів, необхідна для здійснення на підприємстві простого і розширеного відтворення;

6) у тривалому періоді підприємство орієнтується на одер­жання нормального прибутку.

Капітал починає свій рух із грошової форми. Грошовий капі­тал Г використовується на купівлю засобів виробництва З_в і ро­бочої сили Р_с, які поєднуються в процесі виробництва В і ство­рюють новий товар Т, після реалізації якого капіталіст одержує його вартість у грошовій формі Г'.У процесі кругообігу капітал проходить три стадії.

Перша стадія: Г — Т (Р_с + З_в) — купівля на гіинку засобів ви­робництва і робочої сили (стадія обігу). Розв'язуючи проблему купівлі ресурсів, підприємець чи мене­джер має орієнтуватися на вимоги виробничої функції і підібрати таку комбінацію факторів виробництва, яка забезпечує виробниц­тво певного обсягу з найменшими витратами.

Друга стадія: ...В...Т' — стадія виробництва, на якій створю­ються нові товари. Літера В означає лроцес виробництва, а літера Т' — обсяг товару з такими витратами, що можна одержати при­буток.

Третя стадія кругообігу: Т — Г' — стадія реалізації виробле­ної продукції, тобто товарного капіталу, на конкурентному рин­ку. Нами визначено, що продукція хлібокомбінату має попит, а ціна стала — 1 грн. за хлібину за будь-якого обсягу продажу в короткому періоді.

Таким чином, стадію руху Т' — Г' треба пов'язати з ринком хліба та з попитом домогосподарств.

З цієї схеми видно, що підприємство, здійснюючи витрати (Г), придбаває необхідні йому ресурси, орієнтуючись на найкращу комбінацію ресурсів у процесі виробництва

Кругообіг капіталу -— це безперервний рух капіталу, у процесі якого він послідовно проходить три стадії, набуває на кожній з них певної функціональної форми і повертається до своєї вихід­ної форми — грошової.

У широкому і схематичному вигляді кругообіг капіталу під­приємства можна подати таким чином:

Повна реалізація продукції характеризує ринкову рівновагу, за якої існує повна відповідність між пропонування і попитом.

У цю схему, для спрощення аналізу, ми не включили ті під­приємства, які спеціалізуються на виробництві засобів виробниц­тва — сировини, матеріалів, машин, устаткування, палива тощо.