- •Зародження та основні етапи розвитку політичної економії як науки
- •Предмет політичної економії та еволюція у його визначенні різними школами
- •Методи пізнання економічних процесів і явищ та їхня класифікація
- •Закони і категорії політичної економії
- •5. Функції політичної економії
- •Тема 2: Економічні потреби суспільства. Економічні інтереси.
- •1.Виробництво як визначальний фактор потреб суспільства та їх розвитку.
- •2.Економічні потреби суспільства, їх суть та структура.
- •3. Корисність продукту. Закон спадної граничної корисності
- •4.Економічні інтереси, їх взаємозв'язок з потребами, споживанням і виробництвом
- •Тема 3: економічна система суспільства. Відносини власності
- •2. Економічні відносини як соціальна форма і спосіб організації економічної системи
- •3. Типи економічних систем та критерії їх класифікації
- •4. Власність як економічна категорія
- •5. Структура власності
- •Тема 4: форми організації суспільного виробництва
- •Товарне виробництво
- •3. Товар і його властивості
- •Тема 4. Теорія грошей і грошового обігу
- •1. Виникнення грошових відносин. Еволюція і типи грошей
- •2.Еволюція і типи грошей.
- •3.Сутність і функції грошей
- •4.Сучасні функціональні форми грошей
- •5.Закони грошового обігу
- •6. Інфляція та забезпечення стабільності купівельної спроможності грошової одиниці.
- •Тема 6: теоретичні основи ринкової економіки
- •§ 1. Ринкове господарство як невід'ємна складова товарного виробництва
- •§ 2. Риси, структура та функції ринку
- •§ 3. Основні суб'єкти ринкової економіки
- •§ 4. Держава як суб'єкт ринкового господарства
- •§ 5. Інфраструктура ринку
- •§ 1. Сутність попиту і фактори, що його визначають
- •§ 2. Пропозиція: зміст і фактори, що на неї впливають
- •§ 3. Еластичність попиту і пропозиції
- •§ 4. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага
- •1. Конкуренція, її суть і економічні основи. Закон конкуренції
- •2. Види економічної конкуренції
- •§ 1. Конкуренція, її суть і економічні основи. Закон конкуренції
- •§ 2. Види економічної конкуренції
- •§ 3. Методи конкурентної боротьби
- •§ 4. Зміст, основні принципи та ознаки підприємництва
- •1.Капітал як економічна категорія
- •2.Капітал підприємства.
- •Оборот капіталу. Основний і оборотний капітал підприємства
- •3. Капітал і праця
- •4. Винагорода за працю в ринковій економіці: заробітна плата
- •Лекція 7.2.: витрати виробництва і прибуток. План
- •1. Витрати виробництва, їх сутність і види
- •3. Прибуток, його сутність і структура. Норма прибутку
- •Тема 8.1: форми суспільного продукту в процесі відтворення.
- •1. Сутність і види економічного відтворення
- •2. Суспільний продукт і його форми. Методи обчислення суспільного продукту
- •1) За виробленою продукцією (виробничий метод);
- •2) За витратами (метод кінцевого використання);
- •3) За доходами (розподільний метод).
- •5. Перерозподіл національного доходу і споживання
- •§ 1. Сутність, види та джерела формування доходів. Номінальні і реальні доходи
- •§ 2. Функціональний розподіл доходів: марксистська та маржиналістська концепції
- •§ 2. Попит на ресурси та чинники, що його визначають, в теорії граничної продуктивності
- •§ 3. Персональний розподіл доходів. Сімейні доходи, їх рівень, джерела і структура
- •Тема 9.1: Економічне зростання та його чинники. Економічні цикли
- •1.Зміст та типи економічного зростання.
- •2.Моделі економічного зростання.
- •3. Економічні цикли: сутність, види. Економічні кризи
- •Тема 9.2.: зайнятість, відтворення робочої сили.
- •1. Зайнятість: сутність, форми та ефективність
- •2. Неповна зайнятість і безробіття в механізмі відтворення робочої сили
- •19.4. Фактори та показники розширеного відтворення робочої сили
- •Тема :світове господарство та форми міжнародних економічних відносин.
- •1.Світове господарство: сутність та структура.
- •Інтернаціоналізація господарських відносин і продуктивних сил
- •3. Світогосподарські зв'язки та їх форми
- •Тема 11.2: Економічні аспекти глобальних проблем план
- •1. Глобалізація як закономірний процес світогосподарського розвитку
- •2. Сутність, ознаки та рівні глобалізації економіки
- •3. Взаємопов’язаність і передумови вирішення глобальних проблем
- •§ 1. Глобалізація як закономірний процес світогосподарського розвитку
- •§ 2. Сутність, ознаки та рівні глобалізації економіки
- •§ 3. Взаємопов’язаність і передумови вирішення глобальних проблем
Предмет політичної економії та еволюція у його визначенні різними школами
Предмет політичної економії надзвичайно складний і багатогранний, так само, як складна, багатогранна і динамічна економічна життєдіяльність людини. Цим пояснюється неможливість короткого і всеохоплюючого визначення предмета, яке було б придатне для всіх етапів розвитку людського суспільства. Економічна теорія, вивчаючи реальні економічні процеси, сама перебуває у постійному пошуку і розвитку, предмет її дослідження змінюється й уточнюється.
Економічна теорія — це суспільна наука, яка вивчає закони розвитку економічних систем, діяльність економічних суб'єктів, спрямовану на ефективне господарювання в умовах обмежених ресурсів, з метою задоволення своїх безмежних потреб.
Термін економія (від гр. оікопотіа) ввели в обіг давньогрецькі мислителі Ксенофонт і Арістотель. У перекладі з грецької він буквально означає "мистецтво ведення домашнього господарства", "домоводство" ("ойкос" — дім, домашнє господарство; "номос" — вчення, закон).
Термін "політична економія" був уперше застосований французьким меркантилістом Антуаном Монкретьеном у праці "Трактат політичної економії", написаній у 1615 р. З грецької "політикос" перекладається як державний, суспільний. Отже, цей термін у поєднанні з терміном "економія" означає науку про ведення господарства в державі, суспільстві.
В економічній науці термін "політична економія" домінував до кінця XIX ст. — часу виходу (1890 р.) праці відомого англійського економіста А. Маршалла "Принципи економіко". економікс - це неокласичний напрям в економічній науці, який має за мету синтезувати класичну політичну економію і маржиналізм.
В сучасних умовах у більшості країн світу (особливо англо-американських) політична економія функціонує під назвою "економікс", в ряду інших -— як "економічна теорія" або як "політична економія". Кожна з них має свій аспект дослідження і викладення. Проте вони по суті є назвами однієї і тієї самої економічної науки, що постійно розвивається та досліджує економічні явища і процеси на різних етапах розвитку людського суспільства.
Еволюція термінів "економія", "політична економія", "економікс", "економічна теорія" об'єктивно зумовлена розвитком самої економічної науки і об'єкта її дослідження — економічної системи.
Економічна теорія в широкому розумінні включає такі розділи: основи політичної економії (політекономія), мікроекономіка, мезоекономіка, макроекономіка, мегаекономіка.
Основи політичної економії (політекономія) — це фундаментальна, методологічна частина економічної науки, яка розкриває сутність економічних категорій, законів та закономірностей функціонування і розвитку економічних систем у різні історичні епохи.
Мікроекономіка вивчає економічні процеси і поведінку економічних суб'єктів первинної ланки: домогосподарства, підприємства, фірми. Вона аналізує ціни окремих товарів, витрати на їхнє виробництво, прибуток, заробітну плату, попит і пропозицію на товари та ін.
Макроекономіка вивчає закономірності функціонування господарства в цілому, тобто на рівні національної економіки. Об'єктом її дослідження є валовий національний продукт, національний дохід, національне багатство, рівень життя населення, проблеми безробіття, інфляція та її причини, грошовий обіг, рух процента, податкова політика, кредитно-банківська система та ін.
Мезоекономіка вивчає окремі галузі й підсистеми національної економіки (агропромисловий комплекс, військово-промисловий комплекс, торговельно-промисловий комплекс, територіально-економічні комплекси, вільні економічні зони таін.).
Мегаекономіка вивчає закономірності функціонування і розвитку світової економіки в цілому, тобто на глобально-планетарному рівні.
Зауважимо, що загальна економічна теорія не є механічною сумою її складових. Усі її частини перебувають у нерозривній єдності та органічному взаємозв'язку, що забезпечує цілісне сприйняття економіки як самодостатньої та динамічної системи ,яка функціонує на національному і загальносвітовому рівнях.
Економічна теорія залежно від функціональної мети поділяється на позитивну та нормативну економічну теорію.
Позитивна економічна теорія ставить за мету всебічне пізнання економічних процесів та явищ, розкриває їхні взаємозв'язки та взаємозалежність, які зумовлюються реальною дійсністю. Тобто вона досліджує фактичний стан економіки, економічну дійсність і відповідає на запитання: яка вона є?
Нормативна економічна теорія з'ясовує об'єктивні процеси, дає їм оцінку, робить висновки та розробляє рекомендації щодо вдосконалення економічної системи, переходу її на вищий ступінь розвитку. Вона відповідає на запитання: як повинно бути, що для цього треба зробити?
Отже, ця наука, з одного боку, покликана вивчати реальні факти, з'ясовувати причинно-наслідкові зв'язки в економічній системі, з іншого, — давати рекомендації щодо її вдосконалення з метою ефективнішого використання наявних ресурсів і досягнення на цій основі вищого рівня задоволення суспільних потреб. Таким чином, економічна теорія виконує не тільки пізнавальну, а й прикладну функцію.