2. Змістовність поняття «розміщення продуктивних сил»

Продуктивні сили функціонують, еволюціонують у певних геопросторових координатах. Отже, поняття «продуктивні сили» є невід`ємним від поняття їхнього розміщення у просторі. Це поєднання спричинило виникнення терміна «розміщення продуктивних сил». Аналіз сучасної наукової літератури дав змогу простежити його змістовність. Під поняттям «розміщення продуктивних сил» розуміють:

1. дисципліну – науку «Розміщення продуктивних сил», яка вивчає продуктивні сили крізь призму ефективності їхнього функціонування, зумовлену особливостями місця розташування (закономірності, чинники сучасного розміщення продуктивних сил як національного багатства держави та особливості територіального господарювання);

2. процес – переміщення окремих елементів продуктивних сил із однієї точки простору в іншу;

3. локалізацію в просторі (фотографію) – точну адресу, прив`язку (розміщення в конкретному місці) елементів продуктивних сил до конкретного місця в просторі;

4. структурні зрушення – динамічність стану продуктивних сил у розрізі територіальних утворень (районів, областей);

5. форму організації продуктивних сил у просторі;

6. як сфера управління економічним, соціальним і політичним розвитком держави, тобто як один з напрямів регіональної політики [Пістун М. Д., 1996, с.82. ].

Найбільш поширене трактування змісту поняття «розміщення продуктивних сил» зроблене Е. Б. Алаєвим. Згідно його погляду: «Розміщення продуктивних сил – динамічний стан, що характеризує розподіл продуктивних сил по території відповідно до природних, соціальних і економічних умов окремих районів, і визначається особливостями територіального поділу праці (ТПП), властивими конкретній соціальній системі».

Результатом розміщення продуктивних сил є завжди їхні форми. На думку Е. Б. Алаєва, форми розміщення продуктивних сил – це стійкі економіко-географічні утворення, для яких характерні розмірність, конфігурація, щільність і взаємне розміщення структурних елементів, причому ці характеристики тісно пов`язані функціональними характеристиками конкретного утворення і залежать від них. [ Е. Б. Алеєв, 1983, с. 155 - 168].

Отже, розміщення продуктивних сил є складною (фундаментальною) категорією, що відображає головні суспільно-географічні відношення і процеси. Зміст цієї категорії в цілому полягає в розподілі на території компонентів суспільно-географічного комплексу і у зв`язках між ними, а форма характеризує їх розмірність, конфігурацію, густоту, взаємне розташування, тобто рівень впорядкованості. Загальною формою прояву розміщення продуктивних сил є їх територіальна структура. Ця категорія поділяється на розселення і розміщення сфер діяльності людини, насамперед виробництва. Вона відображає основну суспільно-географічну діяльність, є основою для розуміння закономірності територіальної організації суспільства.

Таким чином, «розміщення продуктивних сил» - це, по – перше, наука, а по-друге, її зміст. Загалом під змістом науки слід розуміти сукупність її наукових ідей та гіпотез, які виражаються за допомогою властивого цій науці понятійно-термінологічного апарату, а також законів, закономірностей і принципів, теорій та концепцій, які адекватно відображають об`єкт та предмет дослідження.

Об`єктом дослідження науки «розміщення продуктивних сил і економіка регіонів» є продуктивні сили, а предметом – геопросторова (територіальна) організація продуктивних сил та їхніх елементів.