3. Концепція територіально-виробничих (твк) і міжгалузевих комплексів (мгк).

Теорія ТВК обґрунтовує необхідність і вигідність комплексної територіальної організації господарства. За своєю суттю вона близька до теорії «полюсів зростання» (з урахуванням реалій радянської планової економіки). Її засновником був М. М. Колосовський ( ідея «районних комбінатів» - комплексної організації господарства економічних районів). Розвивалась теорія ТВК на основі ідеї ресурсних циклів.

ТВК є взаємозумовленим поєднанням органічно пов'язаних між собою підпри­ємств на певній території відповідно до особливостей її ресурсної бази і транспортно-географічного положення, що забезпечують максимум продукції за мінімуму витрат.

Ооснова формування комплексу – це внутрішні зв'язки виробничого харак­теру, а саме:

• зв'язки, зумовлені використанням різними підприємствами спільної інфраструктури;

• зв'язки з кооперування та комбінування в процесі виробницт­ва продукції, комплексного використання сировини, палива, допо­міжних матеріалів, споживання готової продукції.

Формування ТВК порівняно з ізольованим розміщенням під­приємств дає можливість зекономити значні площі, протяжність комунікацій, обсяги капіталовкладень, вирішити питання охорони навколишнього середовища і раціонального використання при­родних ресурсів. Не менш важливим є розвиток у ТВК соціальної інфраструктури як необхідної передумови забезпечення населен­ня різноманітними послугами.

Концепція міжгалузевих комплексів поширилась в СРСР у 70 – 80-х роках. Ґрунтувалась на протилежному підході – необхідності комплексної організації всіх стадій виробництва кінцевої продукції. МГК – це інтегрована система галузей, виробництв і видів діяльності, об’єднаних загальною метою та програмою розвитку. Це цільове утворення, орієнтоване на задоволення певних суспільних потреб. В основі виділення (виокремлення) МГК лежать об’єктивні системні функціональні, синергетичні, еволюційні та управлінські зв’язки. Спільність мети – задоволення специфічних потреб туриста у відпочинку і враженнях, отриманих під час подорожі шляхом надання послуг та забезпечення товарами, які зроблять її комфортною і сприятимуть здійсненню мети подорожування, – об’єднує різнорідні галузі та види діяльності як матеріального виробництва, так і невиробничої сфери в міжгалузевий комплекс, який характеризується значною взаємозв’язністю компонентів та взаємозамінністю елементів.

Комплкс з суспільно–географічних позицій є відкритою піліструктурною системою з переважанням тісноти внутрішніх зв’язків. Наприклад міжгалузевий комплекс індустрії туризму вирізняється складністю внутрішньої структури, ієрархією цілей функціонування компонентів і елементів, різноманітністю зовнішніх та багаторівневістю внутрішніх комплексоутворюючих зв’язків.

Ідеї ТВК і МГК поглиблюються в дослідженнях багатьох науковців географічної науки та РПС.

З 1960-х pp. різноаспектні і різномасштабні дослідження бага­тьох наукових і проектних організацій синтезуються у передпланових (прогнозних) документах — Генеральній схемі розвитку і розміщення продуктивних сил СРСР, у тому числі Схемі розвит­ку і розміщення продуктивних сил України. У 1970-х pp. паралель­но почав розроблятися інший передплановий синтезований доку­мент — Комплексна програма науково-технічного прогресу (що включала розділи по союзних республіках і зведений «регіональ­ний» том). В Україні Комплексна програма науково-технічного прогресу розроблялася Академією наук України, де базовою ор­ганізацією розроблення був РВПС України. Остання Генеральна схема охоплювала горизонт до 2005 p., а остання Комплексна прог­рама — до 2010 р. Важливим документом була також регулярно поновлювана Генеральна схема розселення УРСР, що узагальню­вала схеми районних планувань, проекти розвитку міських агло­мерацій.