2. Аналіз використання трудових ресурсів підприємства.

Завданнями аналізу трудових ресурсів є:

• з’ясувати, чи достатньо підприємство забезпечено кадрами;

• оцінити наскільки ефективно використовується кадровий

потенціал;

• виявити резерви підвищення ділової активності (продуктивності праці) працівників підприємства;

• розробити шляхи мобілізації виявлених резервів.

Матеріалами аналізу трудових ресурсів служать: бізнес-плани підприємства, статистична звітність ф. №1-ПВ “Звіт з праці”, ф. № 3-ПВ “Звіт про використання робочого часу, аналітичний бухгалтерський облік розрахунків по заробітній платі, оперативна інформація про прийняття на роботу та звільнення працівників”.

В процесі аналізу забезпечення підприємства кадрами визначають абсолютне відхилення чисельності працівників у звітному періоді порівняно з попереднім та плановою чисельністю. Абсолютне відхилення являє собою фактичну зміну числа працівників і не носить аналітичного характеру. Стан забезпечення підприємства трудовими ресурсами характеризує відносне відхилення фактичної чисельності працівників від допустимої чисельності, яка являє собою повну чисельність працівників, скориговану на фактичний обсяг роздрібного товарообороту.

∆ Чвідн. = Ч факт. –Чск;

де ∆ Чвідн – відносне відхилення чисельності працівників,

Ч факт – фактична чисельність працівників,

Ч ск – скоригована чисельність працівників,

ПП – продуктивність праці (товарооборот на одного працівника).

Перевищення фактичної чисельності працівників над скоригованою свідчить про відносний надлишок робочої сили на підприємстві та недостатню ефективність її використання. При такому результаті для підприємства постає загроза необгрунтованих перевитрат по оплаті праці працівників. Ситуація, коли фактична чисельність менша за скориговану (тобто допустиму чисельність), свідчить про відносну недостачу робочої сили – при невиконання плану роздрібного товарообороту, - або економію та ефективне використання трудових ресурсів, якщо в наявності перевиконання плану роздрібного товарообороту (при порівнянні даних звітного періоду з попереднім в наявності буде зростаючий темп динаміки роздрібного товарообороту).

В процесі аналізу трудових ресурсів вивчається укомплектованість штатів за категоріями працюючих, використання робочого часу та рух кадрів. Останній характеризується відповідними коефіцієнтами:

д е Кпр – коефіцієнт прийняття на роботу;

Чпр – число прийнятих на роботу;

СОЧ – середньооблікова чисельність працівників.

д е Кзв – коефіцієнт звільнення кадрів;

Чзв – число звільнених працівників.

де Кплин – коефіцієнт плинності кадрів;

Ч ввб – число вибувших за власним бажанням і звільнених за порушення трудової дисципліни;

де Чок – коефіцієнт обороту кадрів;

Чв – число усіх вибувших працівників.

де Кзак – коефіцієнт закріплення кадрів,

Ч пл – число постійно працюючих протягом періоду дослідження.

Обчислені коефіцієнти слід порівняти з аналітичними коефіцієнтами підприємств своєї та іншої галузей економіки для об’єктивної оцінки ситуації з трудовими ресурсами, що склалися на підприємстві.

Подальше дослідження використання трудових ресурсів передбачає визначення зміни обсягу товарообороту та прибутку в залежності від зміни середньообліковї чисельності працівників та ефективності використання кадрового потенціалу. Факторний аналіз проводиться відомими способами на основі залежностей:

РТО=СОЧ*ПП,

де ПП – продуктивність праці;

д е П – прибуток.

В ринковій економіці, коли поділені ринки збуту (продажу) товарів, знайти, чи поширити нішу ринку підприємству стає важко, або неможливо. Тому першочергову увагу в розвитку господарської діяльності приділяють саме інтенсивним факторам діяльності. Це означає необхідність визначити долю (частку) приросту РТО за рахунок підвищення продуктивності праці (Т∆РТО пп):

д е Т∆РТО% - темп приросту РТО,%

Т∆Ч% - темп приросту чисельності, %

Тоді частка (доля) приросту роздрібного товарообороту за рахунок зміни чисельності дорівнює (Т∆РТОпп,%):

д е Т∆РТО ч,% - темп приросту продуктивності праці, %

На продуктивність праці по підприємству впливає зміна питомої ваги чисельності апарату управління (А) в загальній чисельності працюючих.

На зміну загальної середньої продуктивності праці в цілому по торгівельному підприємству впливає зміна чисельності апарату управління. Величину цього впливу визначають наступним розрахунком:

д е Т∆ПП заг. – темп зміни приросту (спаду) загальної середньої продуктивності праці по підприємству;

А1,0 – питома вага чисельності апарату управління в загальній чисельності працівників з звітному і базовому періоді.

Показником ефективності (прибутковості) використання трутових ресурсів є їх рентабельність, яка визначається відношенням прибутку до середньооблікової чисельності, і показує величину прибутку, що припадає на одного працівника.

Узагальнюючим показником ефективності використання трудових ресурсів вважається їх інтегральний показник ефективності (Іеф. труд. рес.):

У сі відносні показники ефективності використання трудових ресурсів аналізуються у динаміці, оцінюються тенденції їх зміни за декілька років (3-5років) та вплив на зміну показників результативності діяльності підприємства – обсяг роздрібного товарообороту та прибутку.

Для того, щоби за результатами аналізу дати загальну кількісну характеристику інтенсивності розвитку торгівельного підприємства визначають приріст роздрібного товарообороту за рахунок підвищення продуктивності праці і фондовіддачі (∆РТО інт):

Т ретя група факторів, що впливають на ∆РТО – забезпеченість товарними ресурсами та ефективність їх використання.

1. Забезпеченість – досліджується за показниками товарного балансу:

Зп+Н=Р+В+Зк;

де Зп,к – запаси товарів на початок і кінець періоду,

Н – надходження товарів;

Р – роздрібний товарооборот;

В – інше вибуття товарів (природний убуток, уцінка, та ін).

Для аналізу товарних ресурсів використовують таку інформацію:

1. Бізнес-план (план товарного покриття на рік; по кварталах у розрізі товарних груп);

2. Статистична звітність ф. №3 торг. “Звіт про товарооборот і залишки товарів;

3. Інвентаризаційні описи;

4. Інша інформація: норми і розрахунки природного убутку, акт на уцінку, акти на бій, псуття товарів, тощо.

Серед показників товарного балансу – особливу увагу приділяють надходженню товарів, оскільки воно є передумовою збільшення обсягу роздрібного товарообороту.

Аналіз здійснюється в такій послідовності:

1. оцінюється виконання договорів постачання в цілому за період дослідження:

К викон. договорів, %= Сума виконання договорів (факт. поставок) / Суму поставок за договорами * на 100%

2. оцінюється виконання договорів постачання кожним постачальником;

3. аналізується обсяг надходження товарів за товарними групами;

4. характеризується рівень використання місцевих товарних ресурсів;

5. визначається ритмічність постачання (надходження) товарів;

6. вивчається стан товарних запасів та ефективність їх використання.

На зміну обсягу товарообороту суттєво впливають об’єктивні фактори соціально-економічного характеру, які є формалізовані:

• інфляція;

• чисельність населення, що обслуговується;

• грошові доходи населення;

• доля підприємства у загальному обсязі товарообороту району, регіону, міста (сегмент ринку).

А деякі з факторів об’єктивного характеру є неформалізованими (за ними не можна скласти формулу, залежність), їх неможливо виміряти, але неможливо і не врахувати їх в управлінні товарними ресурсами. До таких факторів слід віднести національні традиції, моду, сезонні коливання попиту та ін.

Розмір впливу формалізованих факторів визначається традиційними способами, виходячи із такої залежності:

д е Чнас. чисельність населення, що обслуговується, осіб;

гд на одну люд. – середні грошові доходи на 1 людину, тис.грн.

ПВрин – питома вага підприємства на загальному ринку (сегмент ринку), %,

Серед досліджуваних факторів одним із головних є купівельні фонди населення, тобто частка грошових доходів, що витрачається на придбання товарів.

Розмір купівельних фондів формує структуру товарообороту, його склад за асортименту по товарних групах.

Вплив зміни величини купівельних фондів на зміну обсягу продажу окремих товарів вивчається за допомогою коефіцієнту еластичності.

Коефіцієнт еластичності (Кел) показує, як змінюється попит населення (покупців, споживачів) у часі в залежності від різних факторів – від зміни грошових доходів та купівельних фондів, від зміни цін на товари та ін.

К оефіцієнт еластичності від зміни купівельних фондів (КелКФ) показує, на скільки відсотків зміниться товарооборот і-тої товарної групи при зміні купівельних фондів (КФ) на 1%:

де Ті – середня величина товарообороту і-тої товарної групи на одну людину, тис.грн

КФі – середні купівельні фонди на одну людину, тис.грн

∆ - зміна (приріст/спад).

Коефіцієнт еластичності від зміни цін на товари (Кел. цін) показує, на скільки відсотків змінився товарооборот і-тої товарної групи при зміні ціни на і-тий товар на 1%

д е Рі – середня ціна за одиницю і-го товару.

Визначення і оцінка динаміки коефіцієнтів еластичності від зміни об’єктивних факторів дозволить раціонально управляти товарними ресурсами, глибше вивчати попит на товари і формувати оптимальний асортимент та структуру товарообороту.