Тема 1. Аналіз роздрібного товарообороту.

1.1. Аналіз виконання бізнес-плану та динаміки товарообороту

1. Значення і завдання аналізу роздрібного товарообороту. Джерела інформації для аналізу.

2. Аналіз виконання бізнес-плану та динаміки роздрібного товарообороту.

1. Значення і завдання аналізу роздрібного товарообороту.

Джерела інформації для аналізу.

Роздрібний товарооборот є кінцевою стадією руху товарів у сфері обігу. Він являє собою сукупність продаж товарів населенню, підприємствам, установам для колективного використання (не для виробничих потреб) та поточних господарських потреб. Роздрібний товарооборот є одним із головних критеріїв, за яким оцінюють і характеризують господарську діяльність підприємств торгівлі.

Роздрібний товарооборот не тільки відображає обсяг проданої (реалізованої) товарної маси, тобто обсяг торговельної діяльності, а також і розмір торгової виручки (виторгу), що являє собою рух готівки, грошові потоки.

Таким чином у роздрібному товарообороті поєднується економічна і фінансова характеристика торгового процесу.

Значення роздрібного товарообороту як економічного показника господарської діяльності підприємств торгівлі полягає в тому, що:

• обсяг роздрібного товарообороту відображає життєвий рівень населення;

• через реалізацію товарів здійснюється поповнення Державного бюджету (сплата ПДВ, акцизного збору, податку з прибутку);

• продаж товарів у роздрібній мережі, здача виручки у банк сприяє виконанню касового плану і контролю за грошовими потоками;

• через реалізацію товарів підприємства отримують прибуток, частка якого спрямовується на подальший розвиток підприємства;

• обсяг роздрібного товарообороту, його зростання, дозволяють частку отриманого прибутку спрямовувати на соціальні потреби колективу підприємства, що впливає на підвищення життєвого рівня працівників торгівлі.

Значення роздрібного товарообороту як показника господарської діяльності підприємства обгрунтовує необхідність і актуальність його економічного аналізу. Актуальність аналізу роздрібного товарообороту, в свою чергу, полягає у тому, що в конкурентній економіці підприємства торгівлі самостійно визначають можливості щодо обсягу реалізації товарів, можливості своїх конкурентів, а також відповідність вимогам ринку.

Для успішного розвитку торгівлі необхідно удосконалювати методи управління цією галуззю економіки, підвищувати рівень економічної роботи на підприємстві, що, у свою чергу, підвищує роль і значення економічного аналізу як функції управління підприємством.

Значення аналізу проявляється у його завданнях, основними з яких є:

• логічна, об’єктивна оцінка інформації про виконання бізнес-плану роздрібного товарообороту за обсягом, структурою, ритмічністю та рівномірністю;

• визначення тенденцій розвитку роздрібного товарообороту і рейтингу підприємства серед конкурентів;

• виявлення та економічна оцінка впливу факторів на зміну обсягу роздрібного товарообороту;

• прогнозний розрахунок резервів зростання продажу товарів при якісному обслуговуванні покупців;

• розробка варіантів рішень, щодо мобілізації виявлених резервів зростання роздрібного товарообороту на підприємстві, визначення його оптимального обсягу.

Економічна обгрунтованість аналізу залежить від якості та доступності інформації, на основі якої він проводиться. Для аналізу роздрібного товарообороту використовують наступну інформацію:

1. Внутрішня інформація:

• 1.1.Планова інформація – показники бізнес-плану.

• 1.2.Звітна інформація – фінансова звітність, з неї форма №2 “Звіт про фінансові результати”; – статистична звітність: форми №3-торг. (квартальна і річна) “”Звіт про товарообороті товарні запаси підприємств торгівлі і громадського харчування”; – форма №1-ПВ “Звіт з праці” форма №3-ПВ “Звіт про використання робочого касу”, форма№7-торг. “Звіт про торгову мережу”, форма №11ОФ “Звіт про наявність основних засобів підприємства”(річна).

• 1.3.Реєстри аналітичного бухгалтерського обліку про рух товарів на підприємствах роздрібної торгівлі.

• 1.4.Оперативна інформація – статистична звітність форми№1-торг. (місячна) “Звіт про товарооборот”, товарно-грошові звіти, оперативні дані про щоденний виторг.

• 1.5.Додаткова інформація: первинні документи, інвентаризаційний опис, аудиторські висновки (акти документальної ревізії) тощо.

2. Зовнішня інформація

   1. Соціально-економічні показники про чисельність населення, що обслуговується, його грошові доходи.

   2. Дані про розміри і долю ринку збуту товарів, про конкуренцію.

   3. Дані про динаміку цін на товари, послуги тощо (індекси).

   4. Джерелами зовнішньої інформації виступають дані економічних служб агентств, новин, публікації в періодичних виданнях, тощо.