Дозування за об'ємом і краплями

Об'ємний метод дозування рідких інгредієнтів при приготуванні лікарських препаратів в аптечній практиці застосовується досить широко.

Переваги даного методу дозування такі:

- більш економічний, значно пришвидшує, спрощує та полегшує роботу фармацевта;

- наближує спосіб приготуванні ліків до способу їх дозування під час прийому (всі рідкі лікарські препарати для внутрішнього вживання приймаються за об’ємом (ложками, краплями тощо);

Недоліком об’ємного методу дозування є менша точність порівняно з ваговим.

Фактори, що впивають на результат вимірювання та деякі вимоги, дотримання яких робить його точнішим:

- температура (об’єм залежить від густини, а густина – від температури, тому дозувати розчини відповідними приладами потрібно при такій температурі, яка відповідає температурі градуювання цих приладів. Най- частіше – 20⁰С);

- в’язкість рідини (відміряну рідину не слід виливати дуже швидко, тому що вона не встигає повністю стекти зі стінок дозуючого приладу; особливо це стосується в’язких рідин. Рідину треба виливати не менше, ніж через 20 секунд);

- змочуваності стінок приладу рідиною (застосовують прилади для дозування тільки ретельно вимитими та знежиреними, інакше частина розчину залишається на забруднених стінках у вигляді крапель);

- забарвленості рідини ( рівень дозованої рідини, якщо вона прозора й змочує поверхню скла, визначають на рівні очей по нижньому меніску, а забарвлену – по верхньому);

- діаметр приладу для вимірювання (точність дозування обернено пропорційна квадрату радіусу приладу, тому, чим він більший, тим похибка вимірювання буде вища);

- положення приладу (відмірювання слід проводити приладом у строго вертикальному положенні, інакше буде відбуватися зміщення рівня рідини).

Мал. 7. Вимірювальні прилади:

а - циліндри; б - мензурки; в – колби

Міжнародною системою одиниць (СИ) за одиницю місткості прийнятий кубічний метр (1 м³). В аптечній практиці такою одиницею служить мілілітр (1 мл), рівний мільйонній долі кубічного метра (1 мл = їх 10^-9 м³).

Для дозування води (маса 1 мл води при кімнатній температурі практично рівна 1 г) та інших рідин, що мають однакову з нею густину, застосовують циліндри, мензурки, мірні колби, бюретки і піпетки (мал. 7). Густі в'язкі і питомо важкі рідини, як правило, дозують за масою.

Об'єм, якість скла і умови градуювання мірного посуду визначені Комітетом стандартів, мір і вимірювальних приладів.

Мірні колби бувають різної місткості (про що мають мітку на шийці) і найчастіше застосовуються при приготуванні концентрованих розчинів для бюреткових установок і ін'єкційних розчинів,

мірні циліндри (циліндричні посудини), мензурки (конічні посудини) — для дозування порівняно великої кількості рідин, коли не потрібна особлива точність.

Бюретки служать для точних відмірювань води та розчинів і в вигляді бюреткової системи (комплект спеціальних бюреток і піпеток).

Бюреткові установки являють собою комплект, основними деталями якого є власне бюретка, живильна посудина і живильна трубка.

Аптечна бюретка - скляну градуйовану трубку, з'єднану з допомогою живильної трубки з живильною посудиною для концентрованих розчинів.

Аптечні бюретки виготовляються ємкістю в 10, 25, 60, 100 і 200 мл

Мал. 14.Аптечна піпетка

Аптечна піпетка являє собою вимірювальні прилади, градуйовані в мілілітрах для відмірювання невеликих об'ємів рідин легкорухливих і не дуже в'язких.

Вони бувають ємкістю на 3, 6, 10 і 15 мл з ціною на поділках шкали 0,1; 0,2; ,0,5 мл відповідно.

Рідину у піпетку набирають гумовим балоном так, щоб вона не потрапила в нього. Піпетку злегка підіймають над рідиною і стискують гумовий балон, щоб видавити з нього певний об'єм повітря. Потім її занурюють у рідину і, поступово відпускаючи балон, набирають її. Для установлення рівноваги надавлюють на бусинку бокового тубуса. Рідину виливають з піпетки суцільним струменем, не віднімаючи кінчика її від стінки посудини протягом 3 секунд.

Не дозволяється користуватися при роботі бюретками з поламаними наконечниками і піпетками з розбитими випускними отворами.

Відмірювання рідин по різниці поділок не допускається!

ВІДМІРЮВАННЯ КРАПЛЯМИ

До складу багатьох лікарських препаратів дуже часто входять рідини в маленькій кількості, в тому числі й сильнодіючі. Ці рідини в кількості до 1 г відмірюють краплями, що вивільняє фармацевта від трудомісткого процесу зважування. Відмірюючи рідини краплями, не слід забувати, що маса крапель різних рідин неоднакова й залежить від ряду умов.

Основними факторами, що визначають масу крапель, які відриваються під дією власної маси є:

• поверхневий натяг рідини;

• величина площі краплі (краплеутворюючої поверхні);

• форма отвору краплеміра;

• тиск, під яким витікає рідина;

• ступінь спокою краплеміра (відсутність струсів);

• чистота поверхні відриву.

Для уніфікації маси краплі Державна фармакопея рекомендує користуватися стандартним краплеміром. Він являє собою скляну трубку з зовнішнім діаметром в нижній частині 3 мм і внутрішнім - 0,6 мм.

При користуванні стандартним краплеміром - необхідно дотримуватися таких вимог:

а) краплемір тримають у точно вертикальному положенні, для чого краще закріплювати його в штативі — це захищає від можливих струсів;

б) відкраплювання з краплеміра повинно відбуватися під впливом сили ваги без додаткового натиску;

в) відкраплювання треба проводити не дуже швидко й стежити за чистотою поверхні відриву краплі. Очищають краплемір від забруднення й жиру за допомогою хромової суміші, а потім промивають водою і висушують.

При відкраплюванні різних рідин стандартним краплеміром при температурі 20°С виходять стандартні краплі. Температура в межах 15 - 20°С практично не впливає на їх величину. Так, при відкрапленні 1 г очищеної води виходить 20 крапель (маса краплі 0,05 г), етилового спирту 40 % - 47, етилового спирту 95 % - 65, етилового ефіру - 87 крапель.

Стандартний краплемір можна замінити піпеткою, відкаліброваною по відповідній рідині. При відмірюванні рідин емпіричним краплеміром корис- туються даними таблиці 2.

Таблиця 2