Різниця між чоловічими і жіночими піснями

Далі треба було б визначити характер, що відрізняє від чоловічих пісень ті пісні, які личать жінкам. Необхідно для них встановити відповідні гармонії й ритми. Недобре, якщо мелодія йде всупереч з гармонією в цілому, якщо порушується ритмічність і нічого в піснях не одержано належно. Необхідно і тут встановити законом певні зміни. І чоловічій, і жіночій статі необхідно дати твори, що мають обидва ці елементи, тобто гармонію і ритм, але при цьому нам треба дати те, що відповідає саме цій природній різниці. А це от і треба з’ясувати. Слід визнати, що величне і те, що спонукає до мужності, має чоловічий образ, а те, що схиляється до благопристойності й скромності, більше споріднене з жінками, що й було б розумно дати його їм через закон. Приблизно такий цей розподіл.

Гімнастичні вправи, обов’язкові для всіх хлопчиків і дівчаток

Далі мова йтиме про збудування гімназій і разом з тим громадянських шкіл у трьох місцях посередині міста, далі – про влаштування таких будівель в трьох місцях, але вже поза містом, в околицях – манежів, добре пристосованих для стрільби з лука та інших вправ. Вони будуть влаштовані для навчання і разом з тим для молоді. Якщо тоді про це було сказано не досить, то нехай тепер не тільки буде сказано, але й установлено законом. У всіх цих школах вчителі з осілих іноземців будуть навчати усіх військових умінь та музичного мистецтва учнів, при цьому не тільки тих, хто буде відвідувати школу, чий батько цього хоче, – а чий не хоче, той нібито може ухилитися від виховання, – але, як кажуть, і велике і мале зобов’язані в міру сил своїх неодмінно здобути освіту: адже належать вони більше державі, ніж своїм батькам. Усе це мій закон приписав би однаково і для жінок так само, як для чоловіків: і жінки повинні вправлятися однаково. Я нітрохи б не побоявся твердити це і про верхову їзду, і про гімнастичне мистецтво; хіба це личить тільки чоловікам, а жінкам – ні? Я переконуюсь у цьому, чуючи стародавні перекази; я, кажучи коротко, знаю, що і тепер є ще безліч жінок в області Понта – їх називають савроматидами, – які рівно і спільно з чоловіками вправляються в установленій стрільбі з лука, у користуванні іншою зброєю, а не тільки у верховій їзді. Крім того, я маю з цього приводу ще ось які міркування: я запевняю, що коли це взагалі можливо, то надзвичайно нерозумно роблять тепер у наших місцях, коли не привчаються до цього всі, з усіх сил, одностайно й однаково, як чоловіки, так і жінки. Трохи не кожна держава є і стає таким чином наполовину меншою, замість того, щоб бути вдвоє більшою від тотожності цілей і тягот. Безперечно, це дивний огріх законодавця.

Обов’язкове військове навчання для хлопчиків і дівчаток

Ми вважаємо, що гімназії охоплюють також і подолання тілом усіх військових труднощів, як от: стрільби з лука, різного метання, користування легкою й різною важкою зброєю, тактичних розгортань, уміння вийти в перший-ліпший похід, уміння стати табором і тих знань, що стосуються кавалерійської справи. Всього цього повинні навчати громадські вчителі, яких утримує держава; їхніми учнями будуть хлопчики й чоловіки, дівчатка й жінки, якщо тільки останні тямлять у цій справі, навчившись ще за дівоцтва всіх танців у повному озброєнні й бою, а після одруження ознайомившись із тактичним розгортанням, строєм, одяганням і зніманням зброї. Це слід робити як не заради чого-небудь іншого, то задля тих випадків, коли всьому всенародному ополченню доводиться, залишивши державу, йти в походи за її межі. В цьому разі хлопчики й інші громадяни повинні бути спроможні хоч настільки володіти зброєю, щоб стояти на варті держави, та й в інших випадках – а ніяк не можна поручитися, що їх не буде, – коли могутні противники ззовні вдеруться з величезною силою – однаково, варвари вони, чи елліни, – тоді доведеться битись до загину і вже за саму державу. При цьому великим лихом для державного ладу є таке ганебне виховання жінок, що вони не бажають умерти або зазнати всіляких небезпек заради дітей, тоді як птахи це роблять, б’ючись за своїх малят з першим-ліпшим із найдужчих звірів; а жінки відразу мчать до святилищ, наповнюють усі храми, оточують вівтарі, поширюючи про людський рід славу, як про найбільших своєю природою боягузів з-поміж усіх живих істот.

Про заняття арифметикою, геометрією і астрономією

Для вільнонароджених людей лишаються ще три предмети навчання: лічба і наука про числа становлять одну дисципліну; вимірювання довжини, площини й глибини – Другу; третя стосується руху небесних світил та властивого їхній природі взаємного кругообігу. Працювати над вивченням усього цього до тонкощів більшості людей непотрібно, а лише деяким небагатьом.

Багато чого не вистачало б людині, щоб бути божественною, коли б вона не могла розпізнати, що таке одиниця, що таке два, три, взагалі, що таке парне й непарне; якщо вона зовсім не знає лічби; якщо вона не спроможна розрахувати ніч і день; якщо вона не має відомостей про обіг місяця, сонця й решти зірок. Тому дуже безглуздо вважати, ніби все це не є необхідним предметом навчання для людини, яка збирається навчитися хоч чого-небудь із найпрекрасніших наук. Що ж до того, чого саме в якому обсязі і коли треба навчатися, в якій послідовності, що можливо вивчати окремо від іншого, – одне слово, взагалі про сполучення предметів навчання, то оце саме й треба насамперед визначити належно, щоб перейти до решти, керуючись у навчанні саме цими науками. Таким чином, вступає в свої природні права необхідність, що з нею, як ми кажемо, не бореться нині – та й ніколи не буде боротися – жоден з богів.

Так, треба сказати, що вільнонароджені люди повинні навчитися кожної з цих наук у такому обсязі, в якому їх навчається по­руч з грамотою сила-силенна дітей в Єгипті. Насамперед, там винайшли простий спосіб навчати дітей лічби, застосовуючи при навчанні приємні забави: яблука чи вінки поділять між більшою чи меншою кількістю людей, причому їм відповідають одні й ті ж числа; встановлюють послідовність виступів кулачних бійців та борців; визначають за жеребком, як це звичайно буває, кому з ким стати до пари. Є ще й така гра: зміщують в одну купку золотий, бронзовий, срібний та інший посуд, далі хто-небудь розподіляє його між учасниками гри, причому, як я сказав, у гру входить необхідне ознайомлення з числами. Учням це корисно, бо знадобиться в походному строю, при маршировці, в поході, навіть у хатньому побуті; взагалі, це примушує людину давати більше користі самій собі і робить людей пильнішими. Крім того, шляхом вимірювання довжини, ширини й товщини люди позбуваються певного, притаманного всім їм, природного й ганебного незнання в цій галузі.