1. Шевченко є.М. Латинська мова і основи медичної термінології: Навчальний посібник. 3-тє вид.,-к.: Тандем, 2001 – 176 с.

2. Светличная е.И., Толок и.А. Латинский язык:Учебник. – х.: Изд-во нфау: Золотые страницы, 2002. – 384 с. – (Учеб. Лит. Для студентов фармац. Вузов и ф-тов).

3. Козовик і.Я., Шипайло л.Д. Латинська мова: Підручник. – 2-ге вид., перероб. – к.: Вища шк., 1993. – 248 с. – Латин., укр. Хід виконання практичного заняття

І. Контроль виконання домашнього завдання

1. Рецепт як документ.

2. Значення рецепта.

3. Із яких частин складається рецепт? Як вони називаються латинською мовою.

4. В якому відмінку пишуться в рецептах назви лікарських препаратів, їх закінчення.

5. Додаткові написи в рецептах.

6. Перевірка знань за допомогою тестів.

ВАРІАНТ 1

1. Рецепт має частин:	А. Шість Б. Сім В. Вісім Г. П’ять Д. Дев’ять
2. Рецепт прописується мовою:	А. Українською Б. Латинською В. Російською Г. Українською та латинською Д. Російською та латинською
3. Назви препаратів в рецепті прописуються у відмінку:	А. Nominativus Б. Dativus В. Genetivus Г. Ablativus Д. Accusativus
4. Для позначення кількості препаратів, прописаних в однакових кількостях використовують слово:	А. “Cito” Б. “Ad” В. “Da” Г. “Ana” Д. “ Tales”
5. Відмінок іменника, що позначає кількість, граматично залежить від дієслова:	А. Da Б. Recipe В. Verte Г. Divide Д. Solve
6. З великої букви в середині рядка пишуть назви:	А. Рослин Б. Органів рослин В. Лікарських форм Г. Вказівки фармацевту Д. Прикметники, що позначають назви кислот
7. Слово краплі в рецепті вживається у відмінку:	А. Accusativus Б. Genetivus В. Ablativus Г. Dativus Д. Nominativus
8. Встановити відповідність: Назва частини рецепта українською мовою: 1. Штамп ЛПЗ 2. Звернення 3. Позначення лікарської форми 4. Прізвище лікаря 5. Особиста печатка та підпис лікаря	Назва частини рецепта латинською мовою: А. Subscriptio Б. Invocatio В. Subscriptio medici Г. Inscriptio Д. Nomen medici
9. Серед перелічених термінів визначити той, що відноситься до додаткових надписів в рецепті:	А. Recipe Б. Misce. Da. Signa. В. Da in ampullis Г. Pro auctore Д. Pro dosi
10. Тверді лікарські засоби прописуються в рецепті в:	А. Краплях Б. Грамах В. Мілілітрах Г. Одиницях дії Д. Долях кілограму

ВАРІАНТ 2

1. П’ята частина рецепта починається із слова:	А. Misce Б. Recipe В. Da Г. Signa Д. Da tales doses
2. Ceред перелічених нижче термінів визначити той, що відноситься до додаткових надписів в рецепті::	А. Misce. Da. Signa. Б. Verte В. Recipe Г. Divide in partes aequales Д. Da in tabulettis
3. Встановити відповідність: Скорочена назва терміну: 1. Supp. 2. Fol. 3. Pulv. 4. In tab. 5. Ung.	Повна назва терміну: А. Unguentum Б. Suppositorium В. Foliorum Г. In tabulettis Д. Pulvis
4. З великої букви в середині рядка пишуть назви:	А. Органів рослин Б. Лікарських форм В. Вказівки фармацевту Г. Прикметники, що позначають назви кислот Д. Назви препаратів
5. Іменник, що позначає кількість, вживається в рецепті у відмінку:	А. Accusativus Б. Genetivus В. Ablativus Г. Dativus Д. Nominativus
6. Для рідких лікарських засобів у рецептах вживається позначення:	А. Краплі Б. Грами В. Міліграми Г. Одиницях дії Д. Сантиграми
7. . Для позначення кількості препаратів, прописаних в однакових кількостях використовують слово:	А. Ad Б. Ana В. Partes aequales Г. Da Д. Divide
8. З якої частини починається латинська частина рецепта?	А. Subscriptio Б. Invocatio В. Subscriptio medici Г. Inscriptio Д. Nomen medici
9. Назви препаратів в рецепті прописуються у відмінку:	А. Accusativus Б. Genetivus В. Ablativus Г. Dativus Д. Nominativus
10. В частині „Designatio materiarum” лікарські засоби прописуються у такому порядку:	А. Basis, corrigens, adjuvans, constituens Б. Corrigens, basis, constituens, adjuvans В. Adjuvans, corrigens, constituens, basis Г. Basis, adjuvans, corrigens, constituens Д. Constituens, corrigens, adjuvans, basis

ВАРІАНТ 3

1. Восьма частина рецепта називається:	А. Subscribtio Б. Invocatio В. Subscribtio medici Г. Signatura Д. Nomen medici
2. Встановити відповідність: Назва частини рецепта латинською мовою: 1. Subscriptio 2. Invocatio 3. Subscriptio medici 4. Inscriptio 5. Nomen medici	Назва частини рецепта українською мовою: А. Штамп ЛПЗ Б. Звернення В. Позначення лікарської форми Г. Прізвище лікаря Д. Особиста печатка та підпис лікаря
3.Кількість лікарського препарату прописується у краплях у випадку:	А. Коли лікарській засіб є рідиною і прописується у кількості більше 1мл Б. Коли лікарській засіб є рідиною і прописаний у грамах В. Коли лікарській засіб має в’язку консистенцію Г. Коли лікарській засіб є рідиною і прописаний менше 1,0 Д. Коли лікарський засіб є сипкою субстанцією і прописаний менше 1,0
4. Рецепт прописується:	А. Рідною мовою Б. Російською мовою В. Частково латинською, частково українською мовою Г. Частково латинською, частково російською мовами Д. Латинською мовою
5. Іменник, що позначає кількість, вживається в рецепті у відмінку:	А. Accusativus Б. Genetivus В. Ablativus Г. Dativus Д. Nominativus
6. Для рідких лікарських засобів у рецептах вживається позначення:	А. Краплі Б. Грами В. Міліграми Г. Одиницях дії Д. Сантиграми
7. Для позначення кількості препаратів, прописаних в однакових кількостях використовують слово:	А. Divide Б. Ad В. Partes aequales Г. Da Д. Ana
8. Ceред перелічених нижче термінів визначити той, що відноситься до додаткових надписів в рецепті:	А. Misce. Da. Signa. Б. Recipe В. Statim Г. Divide in partes aequales Д. Ana
9. З якої частини починається латинська частина рецепта?	А. Subscriptio Б. Invocatio В. Subscriptio medici Г. Inscriptio Д. Nomen medici
10. Латинською мовою прописуються частини рецепта:	А. 5,6,7(частково),8,9 Б. 5,6,7,8 В. 4,5,6,7 Г. 1,5,6,7,8 (частково) Д. 5,6,7,8 (частково)

7. Диктант слів або індивідуальна робота за картками.

ІІ. Ознайомлення з навчальним матеріалом за темою та планом заняття (інформація викладача або самостійна аудиторна робота студента під керівництвом викладача).

Навчання будь-якій професії неможливо без оволодіння професійною мовою, в якій для позначення багаточисельних предметів, явищ, процесів, дій існують спеціальні слова і словосполучення, які називаються термінами. без розуміння і запам’ятовування термінів не можна розібратися в змісті спеціальних дисциплін, що вивчаються.

В будь-якій сучасній галузі знань значну масу спеціальних слів складають слова запозичені з класичних мов античного світу: старогрецької, та латинської, і вони є інтернаціональними. Латинська мова і сьогодні є міжнародною науковою мовою. Медичні терміни не являють виключення.

Сукупність термінів всіх дисциплін, що вивчаються в курсі медичних спеціальностей називається медичною термінологією.

Медична термінологія складається з трьох основних груп термінів: анатомічної, клінічної та фармацевтичної термінологій. В анатомічній термінології (назвах частин людського тіла, органів) переважають латинські слова; в клінічній (назвах хвороб і їх симптомів) – грецькі.

Фармацевтична термінологія (назви ліків, рослинної сировини, лікарських форм, препаратів, тощо) складається з сукупності латинських і грецьких слів, а також із латинських і грецьких словотворчих терміно-елементів, що складають більшість назв лікарських препаратів.

Складовими частинами основних фармацевтичних термінів як і українських слів є: корінь, префікс, суфікс і закінчення. Наприклад:

medic-us лікар

medic-in-a медицина

medic-in-al-is медичний

У цих словах спільною частиною із загальним значенням є корінь medic-, в слові medicina, крім кореня medic- in-(суфікс) і -a (закінчення), слово medicinalis складається із: medic- (кореня), -in- і -al-(суфіксів), -is (закінчення).

Корінь – це спільна частина споріднених слів, яка виражає загальне значення. Префікс – частина слова, що стоїть перед коренем і надає йому додаткового значення. Суфікс – це частина слова, що стоїть після кореня і надає йому додаткового значення, або змінює лексичне чи граматичне значення слова.

Фармацевтичні терміни можуть бути прості і складні. Прості терміни, що є окремим словом, утворюються за допомогою:

а) префіксів (префіксація), наприклад:

parare - готувати

praeparare - приготовляти;

б) суфіксів (суфіксація), наприклад:

musculus – м’яз

muscularis – м’язовий;

в) шляхом складання двох основ або словотворчих елементів за допомогою сполучного голосного – о - , або без нього, наприклад:

hypertonia - підвищений артеріальний тиск крові

phytotherapia - лікування рослинами

г) шляхом складання слів (складні фармацевтичні терміни).

Наприклад:

Tinctura Valerianae

Extractum Belladonnae siccum.

Складні частини латинських слів можуть вживатися у словотворі як терміноелементи.

Терміноелемент - стійкий кінцевий компонент терміна, що вживається у клінічній лексиці. Терміноелемент -algia – в словах вказує на біль без обмеженої причини: gastralgia – біль у шлунку, bronchalgia – біль у бронхах, myalgia – біль у м’язах. Терміноелемент aemia вказує на відношення до крові (haema, hamatos – кров). Якщо кров є першою частиною слова, то пишеться haema, якщо другою, то - aemia. Наприклад: haematologia – гематологія, anaemia – анемія, hydraemia – розріднення крові.

Серед словотворчих елементів можна виділити такі компоненти, що мають стабільне значення і утворюють декілька термінів одного змістовного ряду. Такі словотворчі елементи називаються терміноелементами. Наприклад: кінцевий терміноелемент – logia (наука) утворює ряд термінів: biologia, pharmacologia, thechnologia; -pyr - (жар, вогонь) утворює назви препаратів, що мають жарознижуючу дію: Antipyrinum, Pyronalum, Pyridonum тощо.

До найбільш розповсюджених в латинській медичній термінології належать такі терміноелементи:

- logia (від грец. logos – вчення, слово)

oncologia, ae, f – вчення про пухлини

myologia, ae, f – вчення про м’язи

- pathia (від грец. рathos - хвороба) - хвороба, страждання

nephropathia, ae, f – захворювання нирок

psychopatia, ae, f – психічне захворювання

- philia (від грец. philia - любов) - схильність

haemophilia, ae, f – кровоточивість

spasmophilia, ae, f – схильність до спазмів

- phobia (від грец. phobos – страх) - боязнь

hydrophobia, ae, f – боязнь води, гідрофобія

monophobia, ae, f – боязнь самостності

- plegia (від грец. plege – удар) – удар, параліч

hemiplegia, ae, f – геміплегія, односторонній параліч м’язів

- rrhagia (від грец. rhagos – розірваний) – вказує на кровотечу

haemorrhagia, ae, f – кровотеча

gastrorrhagia, ae, f – шлункова кровотеча

- scopia (від грец. scopeo - дивитись) – огляд, обстеження за допомогою інструмента

rectoscopia, ae, f - ректоскопія, інструментальний огляд прямої кишки

bronchoscopia, ae, f - бронхоскопія, інструментальний огляд бронхів

- sthenia (від грец. sthenos - сила) – сила

asthenia, ae, f – астенія, загальна слабкість, безсилля

- tomia (від грец. tome – розтин) – розтин, операція

phlebotomia, ae, f – флеботомія, оперативний розтин вен

- estomia (від грец. ectome – видалення) - вирізання, видалення

appendectomia, ae, f – апендектомія, оперативне видалення сліпої кишки

tonsillectomia, ae, f – тонзілектомія, оперативне видалення мигдаликів з ложа разом з капсулою

- tonia (від грец. tonos – напруження, тиск) – напруження, сила

hypertonia, ae, f – гіпертонія, підвищений артеріальний тиск крові

hypotonia, ae, f - гіпотонія

- trophia (від грец. tropha – їжа) – живлення (тканин, органів)

hypertrophia, ae, f – гіпертрофія, надмірний розвиток тканини

dystrophia, ae, f – розлад живлення

- uria (від грец. uron – сеча) - сеча

dysuria, ae, f – дизурія, утруднене сечовипускання

anuria, ae, f – анурія, припинення сечовипускання

В визначенні префіксів в латинській мові найчастіше вживаються латинські і грецькі прийменники. Наприклад:

sub (лат. під) sublinguālis – під’язиковий

subcutancus – підшкірний

inter (лат. між) intercostalis – міжреберний

intermuscularis – міжм'язевий

hypo (грец. під) hypoglossus - під’язиковий

hypodermīcus – підшкірний (грец. derma - шкіра)

intra (лат. всередині) intravenosus - внутрішньовенний

intramuscularis - внутрішньом'язовий

trans (лат. через, пере) transfusio – переливання

transplantatio – пересадка

hyper (грец. над) hypertonia – гіпертонія, підвищений кров’яний тиск

hyperraemia – місцеве переповнення кров’ю

dys (грец. вказує на розлад функції) dysphagia – утруднення ковтання, дисфагія

dyspnoë – задишка

dyspepsia – розлад травлення

endo (грец. всередині) endocardium – внутрішня оболонка серця

endometrium – слизова оболонка матки