Принципи планування сім'ї.

Планування сім'ї, за визначен­ням ВООЗ (1970), допомагає уникнути небажаної вагітності, народити бажаних дітей, регулювати інтервали між вагітностя­ми, спланувати кількість дітей у сім'ї.

Програми планування сім'ї сприяють її зміцненню й народженню тільки бажаних дітей.

Робота служби планування сім'ї забезпечує:

— значний економічний ефект унаслідок зменшення витрат, пов'язаних із перериванням незапланованих вагітностей;

— поліпшення демографічної ситуації;

— поліпшення здоров'я населення;

— зниження частоти захворювань, що передаються статевим шляхом, зокрема СНІДу.

Стан репродуктивного здоров'я населення залежить від таких чинників:

— роботи служби планування сім'ї;

— пренатального догляду;

— догляду під час пологів;

— профілактики ЗПСШ і ВІЛ-інфекції.

Робота служби планування сім'ї має такі аспекти:

1. У сфері планування сім'ї:

— профілактика ЗПСШ і ВІЛ-інфекції;

— лікування інших сечостатевих інфекцій;

— консультування щодо контрацепції;

— онкологічний скринінг.

2. У сфері надання послуг у період вагітності та пологів:

— безпечний аборт;

— спостереження за вагітними перед пологами;

— догляд під час пологів;

— догляд після пологів.

Відомо, що стан здоров'я населення на 50 % залежить від індивідуального способу життя, на 25 % — від впливу навко­лишнього середовища, на 15 % — від спадковості й на 10 % — від медицини.

Здоров'я людини залежить від екзогенних й ендогенних чин­ників. Екзогенні чинники значною мірою регулюються суспіль­ством. До них належать насамперед соціальні чинники.

Більшість ендогенних чинників (стать, вік, етнічна на­лежність, спадковість, конституціональні особливості будови й функціонування окремих органів і систем, їхня взаємодія) не залежить від людини, її волі.

До ендогенних чинників належить індивідуальний генофонд, який детермінує психологічні можливості людини з моменту народження. Для адекватного оцінювання можливостей та роз­витку індивіда, профілактики захворювань необхідний генетич­ний моніторинг населення, який слід проводити від народжен­ня дитини й на всіх етапах її розвитку. Тобто кожна людина по­винна мати генетичний паспорт.

На стан репродуктивного здоров'я впливають такі чинники:

1. Генетична сумісність партнерів, яку можна оцінити за запахом. Нюхові підкіркові структури мозку є найдавнішими. Вони беруть участь в обслуговуванні сексуальної сфери. Якщо партнери занадто або, навпаки, недостатньо відрізняються за запахом (відповідно й за антигенами гістосумісності), то ембріон спричинює надмірну або слабку імунну реакцію, тому й відбувається викидень. Жінки більш чутливі до запахів, ніж чоловіки. Генетична несумісність може проявитись імунною реакцією організму жінки на сперму чоловіка, що перешкоджає зачаттю.

2. Фізична й фізіологічна сумісність — це анатомічна відповідність партнерів, а також подібність їхніх біоритмів.

3. Сексуальна сумісність визначається насамперед подібністю темпераментів, рівнем сексуальності. Ці параметри детерміновані природою та віком. Людина повинна мати чітку мотивацію до збереження здоров'я, оскільки тільки здорова людина може досягти найвищого рівня в ієрархії потреб — самореалізації.