Будова металографічного мікроскопа –мим-7
Металографічним мікроскопом (або металомікроскопом) називається мікроскоп, який працює за принципом відбивання променів світла від об’єкта і використовується для вивчення структури непрозорих предметів (металів, пластмас, деревини, металокераміки тощо). За будовою металографічні мікроскопи поділяються на горизонтальні й вертикальні.
Для роботи в світлому полі нитка розжарювання джерела світла 1 (рис.3.3 б) проектується колектором 2 і дзеркалом 3 у площину апертурної діафрагми 4. Системою, яка складається з лінз 5 і 6, пентапризми 7 та віддзеркалювальної пластинки 8, зображення апертурної діафрагми проектується на площину опорного торця для об’єктивів.
Промені проходять крізь об’єктив 9, відбиваються від об’єкта 10, знову проходять крізь об’єктив 9 і виходять з нього паралельним пучком. Далі через відзеркалювальну пластинку 8 вони потрапляють на ахроматичну лінзу 11. Отже, об’єктив дає не тільки зображення, а й є частиною освітлювальної системи.
Р
Паралельні промені, що вийшли з об’єктива 9, утворюють за допомогою лінзи 11 зображення об’єкта в фокальній площині окуляра 12. При візуальному спостереженні в пучок променів вводиться дзеркало 13, яке відхиляє промені в бік окуляра 12.
Під час фотографування дзеркало 13 виключається і промені спрямовуються безпосередньо до фотоокуляра 14, за яким встановлено дзеркало 15, що спрямовує промені на фотографічну пластинку 16. Польова діафрагма 17, яка обмежує спостереження об’єкта, розташована у фокусі лінзи 5 і її зображення проектується в ,,безмежність”.
Об’єктив переносить зображення польової діафрагми в площину спостережуваного об’єкта. Для роботи в темному полі лінза 6 замінюється лінзою 18 (рис.3.3 ,г) і включається діафрагма 19. нитка розжарювання джерела світла проектується на площину апертурної діафрагми.
Промені проходять крізь лінзу 18 і від неї йдуть паралельним пучком, але на їхньому шляху стоїть діафрагма 19, тому на дзеркало 8 промені попадають у вигляді світлових кілець.
Промені, відбиті від дзеркала 8, спрямовуються на внутрішню дзеркальну поверхню параболічного конденсатора 21 епіоб’єктива, відбиваються від нього і концентруються на об’єкті. Для роботи в поляризованому світлі в систему включається два поляризаційні фільтри – поляризатори 20 і аналізатор 22 (рис 3.3,б).
Металографічний мікроскоп складається з освітлювача 24 (рис. 3.1,а), нижнього корпуса 25 із фотокамерою 40, вузла 26 апертурної діафрагми, верхнього вузла 27 візуального тубуса 28, освітлюваного тубуса 29, предметного столика 30. Освітлювач 24 складається з патрона 31, в який вкручена кінопроекційна лампа КЗО з цоколем 1-Ф-С34-1, і кожуха, що кріпиться на кутнику 32. На ньому є напрямні для переміщення освітлювача вздовж оптичної осі мікроскопа. Положення освітлювача фіксується ручкою-фіксатором 33.
Кожух із лампою кріпиться на кутнику двома гвинтами 34, за допомогою яких можна сумістити центр нитки розжарювання джерела світла з оптичною віссю колектора.
Лампа живиться електроенергією через трансформатор 23 (рис. 3.3,в), який знижує напругу до 6-19,5 в. Трансформатор розрахований на номінальну потужність 170 Вт і номінальним струмом 10 А. Режим роботи контролюється вольтметром 37. При зміні напруг на затискачах лампи змінюється освітлення досліджуваного об’єкта.
За освітлювачем на корпусі 25 встановлено колектор з набором світлофільтрів, які переключаються ручкою 38. Світлофільтри бувають синього (СС 2) , жовто-зеленого (ЖЗС 5), оранжевого (ОС 11) і зеленого (ЗС1) кольорів. Зліва на корпусі знаходиться ручка для перемикання фотоокулярів. На корпусі під ручкою вигравірувані поділки, які показують на збільшення фотоокулярів. Справа на корпусі 25 є гвинт 41 фокусування мікроскопа на об’єкт.
Вузол 26 апертурної діафрагми кріпиться під оправою 42 лінзи 5 (рис. 3.3а). Кільцем 43 з накаткою можна змінювати діаметр апертурної діафрагми. Під час обертання гвинта 44 апертурна діафрагма зміщується з осі при косому освітленні об’єкта. Поворот її здійснюється нижнім кільцем, а фіксація повороту – гвинтом 46.
На верхньому корпусі 27 міститься візуальний тубус 28, який при візуальному спостереженні входить в корпус до упора, а при фотографуванні – висувається до відказу.
На верхню частину візуального тубуса насаджується насадка 39 з нейтральним світлофільтром. На корпусі 27 міститься освітлювальний тубус 29, в посадочний отвір якого вставляється об’єктив.
У патрубку 48 переміщається рамка 49( рис. 3.3,а) з лінзами 6 і 18( рис.3.1,г), призначеними для роботи в світлому та темному полях. У нижній частині кожуха виведені центрувальні гвинти 51 польової діафрагми 17, яка відкривається і закривається переміщенням ручки.
Нижче корпуса польової діафрагми встановлено фото затвор 50 у вигляді шторки, яка відкривається ручкою або тросиком 54. Включається діафрагма 19 темного поля ручкою 55.
За допомогою ручок 56 предметний столик можна переміщати в двох взаємно перпендикулярних напрямках у горизонтальній площині. По висоті він переміщується ручкою 58 механізму грубого наведення, а фіксується ручкою.
Об’єкт встановлюють на столику досліджуваною поверхнею донизу. Закріплюють об’єкт клемами 60 або пристроєм для нестійких об’єктів. Для спостереження об’єкту в поляризованому світлі на столик встановлюють вкладиш 45 з градусними поділками, що замінює обертальний столик.