7. Ретикулярна формація

У стовбурі головного мозку є скупчення нейронів із досить розгалуженими відростками, які утворюють густу сітку. Ця система нейронів має назву "сітко­подібної" (або ретикулярної) формації. Від нейронів ретикулярної формації по­чинаються неспецифічні шляхи. Вони піднімаються угору до кори головного мозку та підкіркових ядер і опускаються до нейронів спинного мозку. Ретикулярна формація є регулятором функціонального стану спинного та головного мозку, а також регулятором тонусу м'язів. Вона має зв'язки з усіма

ділянками головного мозку: клітинами кори півкуль, вегетативними підкірковими центрами, мозочком, ядрами рухових нервів та рецепторами.

Отже, через стовбур головного мозку в кору проходить дві системи: однаспецифічна (це чутливі шляхи, що несуть імпульси від усіх рецепторів - інтеро-,екстеро-, пропріорецепторів). Вона закінчується в 4-му шарі кори. Друга - неспецифічна, яка утворена ретикулярною формацією і закінчується на дендритах усіх шарів кори.

Якщо зруйнувати ретикулярну формацію, то тварина засинає, а при їїподразненні нормальна тварина, що спить, прокидається. Ретикулярні висхідні шляхи закінчуються у різних відділах кори великих півкуль, підвищуючи збудливість кіркових нейронів. Цим ретикулярна формація готує кору до сприй-

няття сенсорної інформації. Ретикуло-спинномозкові низхідні шляхи закінчуються на мотонейронах спинного мозку, справляючи на них як збуджувальний, так і гальмівний вплив. Таким чином, ретикулярна формація регулює м'язовий тонус.

Ретикулярна формація стовбура головного мозку підвищує активність вегетативних нервових центрів.

8. Кінцевий мозок

Кінцевий мозок (telencephalon) розвивається з переднього мозковогоміхура і складається із правої та лівої півкуль. Півкулі розмежовані поздовжньою щілиною, в глибині якої лежить мозолисте тіло. Воно побудоване з волокон, які з'єднують півкулі між собою. Під мозолистим тілом знаходиться склепіння, яке представленедвома волокнистими тяжами.

Отже, до кінцевого мозку належать: плащ, нюховий мозок, базальні ядра, а його порожнину становлять бічні шлуночки.

У кожній півкулі розрізняють три поверхні: верхньолатеральну, нижню і медіальну. Поверхня півкуль має численні борозни і підвищення між ними -звивини. Величина і форма борозен та звивин має індивідуальні особливості, проте існує декілька постійних борозен, які досить добре помітні в усіх індиві­дуумів. Ними користуються і для поділу півкуль на частки. Розрізняють лобову, тім'яну, скроневу, потиличну частки та острівець, який знаходиться на дні бічної борозни. Скронева частка відокремлена від інших бічною борозною (Сільвія), лобова - центральною борозною і потилична - тім'яно-потиличною.

У лобовій частці паралельно до центральної борозни проходить передцент-ральна борозна. Перпендикулярно від неї відходять верхня та нижня лобові борозни, які відокремлюють верхню, середню і нижню лобові звивини. Між центральною та передцентральною борознами знаходиться перед централь на звивина (рис. 5.24, 5.25).

Рис. 5.24. Борозни та звивини верхньолатеральної поверхні півкуль великого мозку:

1 - латеральна (бічна) борозна; 2 - покришкова частина; 3 - трикутна частина; 4 - очноямкова частина; 5 - нижня лобова борозна; 6 - нижня лобова звивина; 7 - верхня лобова борозна; 8 -середня лобова звивина; 9 - верхня лобова звивина; 10 — нижня передцентральна борозна; 11 — верхня передцентральна борозна; 12 - передцентральна звивина; 13 - центральна борозна; 14 -зацентральна борозна; 15 — міжтім'яна борозна; 16 — верхня тім'яна часточка; 17 — нижня тім'яна часточка; 18 - надкрайова звивина; 19 - кутова звивина; 20 - потиличний полюс; 21 - нижня скронева борозна; 22 - верхня скронева звивина; 23 - середня скронева звивина; 24 - нижня скронева звивина; 25 - верхня скронева борозна.

Рис. 5.25. Схема борозен І звивин верхньолатеральної поверхні лівої півкулі великого мозку.

1 - латеральна (бічна) борозна; 2 - покришкова частина; 3 — трикутна частина; 4 - очноямкова частина; 5 - нижня лобова борозна; 6 - нижня лобова звивина; 7 - верхня лобова борозна; 8 -середня лобова звивина; 9 - верхня лобова звивина; 10 * нижня передцентральна борозна; 11 — верхня передцентральна борозна; 12 - передцентральна звивина; 13 — центральна борозна; 14 -зацентральна звивина; 15 - міжтім'яна борозна; 16 — верхня тім'яна часточка; 17 — нижня тім'яна часточка; 18 - надкрайова звивина; 19 - кутова звивина; 20 - потиличний полюс; 21 - нижня скронева борозна; 22 - нижня скронева звивина; 23 - середня скронева звивина; 24 - верхня скронева звивина; 25 — верхня скронева борозна.

У тім'яній частці паралельно до центральної борозни проходить зацент­ральна борозна. Перпендикулярно від неї відходить внутрішня тім'яна борозна, яка ділить частку на верхню та нижню тім'яні часточки. У нижній часточці вирізняють надкрайову (знаходиться ближче до бічної борозни) і кутову зви­вини. Між центральною та зацентральною борознами знаходиться зацентральна звивина.

У скроневій частці паралельно до бічної борозни проходять верхня та ниж­ня скроневі борозни, які розмежовують верхню, середню і нижню скроневі звивини.

У потиличній частці є поперечні потиличні борозни та звивини.

На медіальній поверхні кожної півкулі над мозолистим тілом знаходиться борозна мозолистого тіла (рис. 5.26, 5.27), над якою і паралельно до неї проходить поясна борозна. Ці дві борозни обмежовують поясну звивину, яка входить до складу звивини склепіння. Остання, крім поясної, включає пере­шийок, звивину біля ноги морського коника та гачок. Потилична частка від тім'яної на медіальній поверхні відмежована досить глибокою тім'яно-потиличною борозною, від якої відходить острогова борозна. Ділянка між ними має назву клина, а ділянка попереду тім'яно-потиличної борозни - перед-клина. За остроговою борозною знаходиться язикова звивина. Острівець теж має численні борозни та звивини.

Рис. 5.26. Борозни і звивини медіальної та нижньої поверхонь правої півкулі великого мозку.

1 - склепіння; 2 - кіль мозолистого тіла; 3 - коліно мозолистого тіла; 4 - стовбур мозолистого тіла; 5 - борозна мозолистого тіла; 6 - поясна звивина; 7 - верхня лобова звивина; 8,10 - поясна борозна; 9 - прицентральна часточка; 11 - передклин; 12 — тім'яно-потилична борозна; 13 - клин; 14 - острогова борозна; 15 - язикова звивина; 16 - медіальна потилично-скронева звивина; 17 -потилично-скронева борозна; 18 - латеральна (бічна) потилично-скронева звивина; 19 - борозна гіпокампа; 20 - пригіпокампальна звивина.

Рис. 5.27. Схема борозен та звивин медіальної і нижньої поверхонь правої пів­кулі великого мозку.

1 - склепіння; 2 - кіль мозолистого тіла; 3 - коліно мозолистого тіла; 4 - стовбур мозолистого тіла; 5 — борозна мозолистого тіла; 6 - поясна звивина; 7 — верхня лобова звивина; 8,10 - поясна борозна; 9 - прицентральна часточка; 11 - передклин; 12 — тім'яно-потилична борозна; 13 — клин; 14 - острогова борозна; 15 — язикова звивина; 16 — медіальна потилично-скронева звивина; 17 -потилично-скронева борозна; 18 - латеральна (бічна) потилично-скронева звивина; 19 - борозна гіпокампа; 20 — пригіпокампальна звивина.