3. Перешийок ромбоподібного мозку

Перешийок ромбоподібного мозку є межею між заднім та середнім мозком. До нього належать верхні ніжки мозочка, верхній мозковий парус, що лежить між ніжками, та трикутник петлі, який знаходиться латерально від верхніх ніжок мозочка.

4. Четвертий шлуночок

Четвертий шлуночок (ventriculus guartus) є порожниною ромбоподібного мозку (заднього мозкового міхура). Він має дах і дно. Дно утворене дорсальними поверхнями довгастого мозку і моста, а дах - верхнім та нижнім мозковими парусами. Шлуночок заповнений спинномозковою рідиною і сполучається із III шлуночком за допомогою водопроводу мозку (водопровід Сільвія), з центральним каналом і з підпавутинним простором — за допомогою парного латерального отвору (Люшка) і непарного серединного (Мажанді). Дно IV шлуночка становить так звану ромбоподібну ямку, в якій проектуються ядра черепномозкових нервів (від V до XII пар). Ямка вгорі обмежена верхніми ніжками мозочка, а внизу - нижніми ніжками мозочка (рис. 5.16).

Рис. 5.16. Ромбоподібна ямка:

1 - засувка; 2 — трикутник блукаючого нерва; 3 - трикутник під'язикового нерва; 4 - нижня ямка; 5 -межова борозна; 6 - верхня ямка, 7 - бічна кишеня; 8 - нижня мозочкова ніжка; 9 - середня мозочкова ніжка; 10, 14 - верхня мозочкова ніжка; 11 - верхній мозковий парус; 12 - блоковий нерв; 13, 21 - задня серединна борозна; 15 - блакитне місце;, 16 - серединне підвищення; 17 - присінкове поле; 18 - мозкові смуги; 19 - клиноподібний горбик; 20 - тонкий (ніжний) горбик; 22 - зубчасте ядро мозочка.

Розділ 5, Анатомо-фізіологічні аспекти саморегуляції функцій організму

5. Середній мозок

Із третього мозкового міхура (mesencephalon) розвивається середній мозок. До нього належать ніжки мозку і покрив середнього мозку. Порожниною є водопровід мозку (Сільвія), який сполучає III шлуночок із IV. Покрив склада­ється із двох верхніх і двох нижніх горбиків, які, відповідно, є підкірковими центрами зору та слуху (рис. 5.17).

Рис. 5.17. Стовбур мозку; вигляд зверху і ззаду:

1 - згір'я; 2 - міжзгірне злипання; 3 - третій шлуночок; 4 - мозкова смуга згір'я; 5 - трикутник повідців; 6 - повідець; 7 - епіфіз; 8 - медіальне колінчасте тіло; 9 - пластинка покриву; 10 -середні ніжки мозочка; 11 - довгастий мозок; 12 - ніжки мозку; 13 - межова смуга; 14 - стовп склепіння; 15 - хвостате ядро.

На поперечному розрізі середнього мозку можна бачити покрив і ніжки мозку. Ніжки мозку складаються із покришки і основи, між якими знаходиться чорна речовина (інтернейрони з пігментом) (рис. 5.18 - див. додаток). Через основу ніжок проходять пірамідні провідні шляхи та шляхи, що з'єднують кору великих півкуль з ядрами моста і мозочка. Покришка містить сіру і білу речовини. Сіра децеребраційна ригідність

речовина - це червоне ядро, сітчаста речовина і ядра III та IV пар череп­номозкових нервів. Біла речовина представлена волокнами висхідних (чутливих) шляхів, які тут утворюють медіальну та латеральну (слухову) петлі.

Середній мозок виконує рефлекторну функцію. На рівні горбиків покриву середнього мозку здійснюються орієнтовні зорові та слухові рефлекси. І.П. Павлов образно назвав ці рефлекси вартовими або рефлексами "Що таке?¹'. Вони проявляються у повороті голови, тулуба, очей у напрямку до зорового або зву­кового подразника, що раптово з'явився. При цьому рефлекторно відбувається перерозподіл м'язового тонусу.

Особливої уваги при розгляді рефлекторних функцій середнього мозку заслуговує децеребраційна ригідність - різке підвищення тонусу м'язів-розгиначів кінцівок, голови і тулуба при перетині мозку (в експерименті) під червоними ядрами. Якщо таку тварину поставити на лапи, то вона буде стояти, як іграш­кова: кінцівки витягнуті, голова заки­нута назад, хвіст піднятий (рис. 5.19). Явище децеребраційної ригідності свідчить про роль червоних ядер у ре­гуляції м'язового тонусу. Червоні ядра по червоноядерно-спинномозкових шляхах активують мотонейрони м'язів-згиначів.

Функція "чорної субстанції" зв'язана з регуляцією міміки, допоміжних рухів (рухів рук під час ходьби), тонких рухів пальців руки. Функціонально "чорна субстанція" пов'язана з базальними ядрами мозку. Від ядер III і IV пар черепномозкових нервів відходять гілки, що іннервують м'язи очей. На рівні ядер окорухового нерва замикається парасимпатична рефлекторна дуга зіничного рефлексу, через яку опосередковується звуження зіниці.

Крім того, передній відділ таламуса має назву переднього горбика, а задній - подушки, де зна­ходяться підкіркові центри зору. Медіальні поверхні власне згір'я утворюють ла­теральні стінки III шлуночка.

До метаталамуса на­лежать медіальне та лате­ральне колінчасті тіла, які, відповідно, є підкірковими центрами слуху та зору. Ме­діальне колінчасте тіло за допомогою нижніх ручок, а латеральне — за допомогою верхніх ручок з'єднані з нижніми та верхніми горби­ками покриву середнього мозку.

Надзгірна ділянка (епіталамус) складається з епіфіза (шишкоподібне тіло), який розташований між верхніми горбиками покриву середнього мозку. Від епіфіза йдуть повідці, які утримують його в даному положенні. Повідці, прямуючи до таламуса, розши­рюються і утворюють трикутники повідців.

Підзгірна ділянка (гіпоталамус) знаходиться вентральніше від власне згір'я і складається із власне підталамічної ділянки та цілого ряду утворів, що розташовані на основі мозку (рис. 5.21, 5.22). Сюди належать: кінцева пластинка, зоровий перехрест, сірий горб, лійка, на якій знаходиться гіпофіз, та соскоподібні тіла. В підталамічній ділянці є ядра з нервовими клітинами, що мають здатність виділяти секрет (нейросекрет). Останній по аксонах нервових клітин надходить у задню частку гіпофіза, а потім у кров. Передня частка гіпофіза за допомогою особливої системи кровоносних судин пов'язана із ядрами заднього відділу підзгірної ділянки.

Третій шлуночок являє собою вузьку щілину, бічні стінки якої утворені медіальними поверхнями власне згір'я (рис. 5.22). Передня стінка III шлуночка утворена стовпами склепіння і передньою спайкою, задня - епіталамічною ділянкою, нижня - утворами підталамічної ділянки і верхня - судинним сплетенням, яке продукує спинномозкову рідину. III шлуночок сполучається з бічними шлуночками за допомогою міжшлуночкового отвору і з IV шлуночком -за допомогою водопроводу мозку.

Рис. 5.20. Проміжний мозок і його співвідношення

3 іншими відділами головного мозку; сагітальний розріз (напівс хематично):

1 - кінцевий мозок; 2 - проміжний мозок; 3 — середній мозок;

4 - міст; 5 - мозочок (задній мозок); 6 - довгастий мозок.

Рис. 5.21. Вентральна поверхня лобових часток півкуль великого мозку, проміж­ного і середнього мозку, мосту та довгастого мозку:

1 - нюхова цибулина; 2 - зоровий перехрест; 3 - передня пронизана речовина; 4 - зоровий шлях; 5 - окоруховий нерв; 6 - ніжки мозку; 7 - блоковий нерв; 8 - трійчастий нерв; 9 - міст; 10 -відвідний нерв; 11 — лицевий нерв; 12 - присінково-завитковий нерв; 13 - язиково-глотковий нерв; 14 - блукаючий нерв; 15 - олива; 16 - піраміда; 17 - додатковий нерв; 18 - передня серединна щілина; 19 — під'язиковий нерв; 20 — основна борозна; 21 — сосочкове тіло; 22 — сірий горб; 23 — лійка; 24 — зоровий нерв; 25 — нюховий шлях.

Рис. 5.22. Головний мозок (сагітальний розтин):

1 - борозна мозолистого тіла; 2 - поясна борозна; 3 - поясна звивина; 4 - мозолисте тіло; 5 -центральна борозна; 6 - прицентральна часточка; 7 - передклин; 8 — тім'яно-потилична борозна; 9 - клин; 10 - острогова борозна; 11 — дах (середнього мозку); 12 - мозочок; 13 - четвертий шлуночок; 14 - довгастий мозок; 15 — міст; 16 - епіфіз; 17 - ніжки мозку; 18 - гіпофіз; 19 -третій шлуночок; 20 — міжзгірне злипання; 21 — передня спайка; 22 — прозора перегородка.