
- •1. Основні терміни технології програмування
- •2. Класифікація програмного забезпечення
- •Поняття життєвого циклу розробки програмного забезпечення.
- •Етапи розробки
- •Базові моделі розробки програмних продуктів.
- •Вимоги до методології та технології розробки пп
- •Каскадна модель
- •3. Модель прототипування програмного продукту
- •4. Спіральна модель
- •5. Модель rad
- •6. Модель екстремального програмування (xp)
- •7. Модель msf (Microsoft Solutions Framework)
- •Принципи й види налагодження.
- •Аксіоми налагодження.
- •Автономне налагодження модуля.
- •Комплексне налагодження програмного засобу.
- •Інструменти розробки програмних засобів.
- •Інструментальні середовища розробки й супроводу програмних засобів.
- •Інструментальні середовища програмування.
- •Поняття комп'ютерної технології розробки програмних засобів і її робочі місця.
- •Інструментальні системи технології програмування.
- •Приклад реалізації класу Log.
- •Розробка програмного продукту з двома потоками
- •Визначення крапок контролю програмного продукту.
- •Визначення кількості викликів
- •Визначення ступеня покриття
- •Фундаментальні проблеми профілювання.
- •Причини рефакторингу
- •Підстави для проведення рефакторингу
- •Прийоми рефакторингу
- •Автоматизований рефакторинг
- •1. Принципи повторного використання елементів програм
- •2. Створення шаблонів форм у вигляді файлів
- •3. Використання шаблонів форм у новому проекті
- •4. Збереження шаблонів форм в депозитарії
- •5. Використання шаблонів форм із депозитарію
- •Шаблони класів на мові програмування с#.
- •Приклади шаблонів (класів шаблонів).
- •1. Використання підпрограм в оброблювачах подій
- •2. Звертання до активного компонента не за ім’ям
- •2. Обробка групи компонентів
- •4. Обробка компонентів як масиву
- •5. Сортування даних у компонентах
- •1. Принципи модульного програмування
- •2. Принцип «приховання даних»
- •3. Поняття модуля в Object Pascal
- •4. Структура модульного файлу
- •5. Створення модуля в Object Pascal
- •6. Створення модуля з переліком стандартних діалогів
- •7. Використання текстових констант у модулях
- •8. Створення підпрограм для обробки компонентів
- •1. Поняття dll
- •2. Створення dll бібліотеки в Delphi
- •3. Внесення форм в dll
- •4. Використання dll бібліотеки
- •Питання для самоконтролю
- •Використання регулярних виразів у програмах.
- •1. Призначення зовнішніх компонентів
- •2. Установка й видалення зовнішніх компонентів
- •3. Установка й видалення бібліотек компонентів
- •4. Запуск зовнішніх програм і файлів
- •Питання для самоконтролю
- •1. Загальні принципи технології com
- •2. Робота з com-сервером Microsoft Word
- •Робота з документами в Microsoft Word
- •Використання шаблону для формування документів
- •Робота з таблицями
- •Вставка малюнків і їх форматування
- •1. Операції з Com-Сервером Microsoft Excel
- •Робота із книгами в Microsoft Excel
- •Робота з аркушами книги в Microsoft Excel
- •Використання шаблону для формування книги
- •Формування таблиці
- •6. Форматування чарунок
- •Види довідкових систем
- •Інші засоби підтримки користувача
- •2.Формати довідників
- •3.Створення довідки у форматі html Help
- •4.Створення контекстної довідки
- •5.Інтеграція довідкового файлу в додаток
- •Перелік шаблонів, що породжують
- •Перелік структурних шаблонів
- •Перелік шаблонів поведінки
- •Призначення патерну Singleton
- •Реалізація патерну Singleton
- •Результати застосування патерну Singleton
- •Призначення патерна Observer
- •Постановка проблеми, що вирішується за допомогою патерна
- •Структура патерна Observer
- •Приклад патерна Observer
- •Реалізація патерна Observer
- •Реалізація патерну Observer: до та після
- •Призначення патерну Strategy
- •Опис патерну Strategy
- •Реалізація патерну Strategy
- •Призначення патерна Factory Method
- •Опис патерну Factory Method
- •Реалізація патерна Factory Method
Види довідкових систем
Довідкова система з одного боку, це частина програми (точніше, користувацького інтерфейсу), з іншого боку — заміна паперової програмної документації. Кінцева мета проектування довідкової системи — вибрати такий спосіб подання інформації користувачеві, при якому видавана порція інформації буде мінімально необхідною для виконання чергової дії.
Довідкова система повинна мати ієрархічну структуру. На нижньому її рівні розташовуються підказки по окремих елементах інтерфейсу, на верхньому — концептуальний опис програми.
Види довідок
контекстна довідка забезпечує негайну допомогу користувачеві, відповідну до поточного контексту роботи з додатком, причому без порушення цього самого контексту. У більшості випадків вона покликана відповісти на запитання типу «що це?» і «навіщо це?». У більшості випадків така довідка являє собою короткий опис призначення окремих елементів інтерфейсу (кнопок, команд меню, полів і т.д.). У відповідності зі стандартами Microsoft контекстна довідка може бути реалізовано декількома способами:
- на основі команди Що це таке?;
- у вигляді спливаючих підказок;
- на основі кнопки Довідка;
- у вигляді повідомлень у рядку стану;
- за допомогою статичного тексту, відображуваного в діалогових вікнах біля елементів керування.
Незалежно від способу реалізації до тексту контекстної довідки пред'являються вимоги: вона повинна бути досить лаконічною й максимально конкретною.;
процедурна довідка надає користувачеві відомості про те, як виконати певну операцію (крок завдання). Процедурна довідка являє собою опис послідовності кроків, необхідних для виконання деякого завдання користувача. Для зберігання й виводу на екран умісту процедурної довідки використовуються ті ж засоби й формати даних, що й для довідника.
По своїй суті процедурна довідка також є контекстною допомогою, оскільки необхідність у ній виникає при виконанні користувачем певного завдання або кроку завдання. Відповідно, процедурна довідка повинна бути зв'язана або з певним станом робочого середовища програми, або з конкретним діалоговим вікном. Один з найпоширеніших способів виклику процедурної довідки заснований на застосуванні «гарячої» клавіші (звичайно F1) або кнопки Довідка.
Як і контекстна підказка, довідкова інформація з розділів завдання повинна бути написана лаконічно, але дохідливо. При цьому вона повинна бути сформульована у вигляді відповіді на запитання «Яким образом?», оскільки покликана допомогти користувачеві у виконанні конкретного завдання;
довідник забезпечує користувачеві доступ до досить докладного опису окремих компонентів і/або функцій програми.
концептуальна довідка містить загальні відомості про призначення, функціональні можливості й технології використання програми. Концептуальна довідка носить суттєво більш загальний характер, чим інші види допомоги, і не зв'язана безпосередньо з поточним станом робочого середовища користувача й виконуваного їм завданням.
Як правило, концептуальна довідка містить дві основні частини: опис відповідної предметної області й огляд основних функціональних можливостей програми.
Виклик концептуальної довідки звичайно проводиться через вкладку Зміст вікна довідника або (значно рідше) за допомогою команд меню Довідка.