4. Використання dll бібліотеки
Статичне зв'язування
Створимо тестовий додаток для DLL, розробленої в попередньому розділі. Будемо використовувати при цьому статичне зв'язування.
Нехай є форма виду:
При закритті форми видати запит на вихід за допомогою функції exit.
Для кнопки спочатку видати діалог на введення пароля за допомогою функції parol . Якщо пароль вірний, то підраховується сума двох перші полів і результат записується в третє поле за допомогою функції sum.
На початку відразу після ключового слова Implementation додатка вводять оголошення процедур і функцій, імпортованих з DLL. Кожне оголошення повністю повторює відповідне оголошення в бібліотеці, і завершується специфікатором external, після якого в лапках вказується ім'я DLL файлу. Це все, що потрібно для статичного зв'язування.
implementation
function exit:boolean; stdcall; external 'primer.dll';
function sum(a,b:real):real; stdcall; external 'primer.dll';
function parol:string; stdcall; external 'primer.dll';
Подальше використання імпортованих функцій не відрізняється від використання будь-яких інших функцій.
Для виходу з форми в події форми Onclosequery напишемо код:
procedure Tform1.Formclosequery(Sender: Tobject; var Canclose: Boolean);
begin
canclose:=exit;
end;
Для кнопки Button1 напишемо код:
procedure Tform1.Button1Click(Sender: Tobject);
begin
//якщо пароль рівний 1111
if parol='1111' then
edit3.Text:=floattostr(sum(strtofloat(edit1.Text),strtofloat(edit2.Text)));
end;
У наведених прикладах малося на увазі, що файл DLL розташований у тій же туці, з якої запускається додаток, або в одному із системних каталогів Windows, або в каталозі, зазначеному в змінній оточення PATH. Якщо це не так, то в специфікації external треба вказати повний шлях до файлу бібліотеки. Але, звичайно, у цьому випадку додаток неможливий буде перенести на комп'ютер з іншим розташуванням каталогів. Так що зазначення повного шляху, як правило, недоцільно. Краще, передаючи додаток і DLL користувачеві, указати, що файл DLL повинен розташовуватися в системному каталозі. А ще краще, якщо програма установки вашого додатка (інсталятор) сама розмістить файли там, де потрібно.
Динамічне зв'язування
Динамічне зв'язування в додатках здійснюється складніше статичного зв'язування.
Динамічне зв'язування можна розбити на три етапи. Насамперед, треба завантажити бібліотеку функцією Loadlibrary API Windows. Потім за допомогою функції Getprocaddress треба отримати покажчики на функції бібліотеки, які вам потрібні. Тільки після цього можна викликати бібліотечні функції.
Подивимося, як це все реалізується на практиці на прикладі primer.dll, створеної в попередніх розділах.
У наведеному коді вводяться чотири глобальні змінні. Змінна Н використовується для зберігання дескриптора завантаженої бібліотеки. Змінні exit, sum і parol використовуються для зберігання адрес процедури й функцій бібліотеки. У якості типів цих змінних використовуються заголовки процедури й функцій бібліотеки.
var
h:thandle=0;
exit:function:boolean; stdcall;
sum:function(a,b:real):real; stdcall;
parol:function:string; stdcall;
Для форми в події Onclosequery напишемо код виду:
procedure Tform1.Formclosequery(Sender: Tobject; var Canclose: Boolean);
begin
//якщо файл dll існує
if fileexists('primer.dll')=true then
begin
//завантажуємо dll у пам’ять
h:=loadlibrary('parol.dll');
//знаходимо в dll потрібну підпрограму
exit:=getprocaddress(h,'exit');
//викликаємо знайдену підпрограму
canclose:=exit;
end;
end;
Для кнопки Button1 напишемо код:
procedure Tform1.Button1Click(Sender: Tobject);
begin
//якщо файл dll існує
if fileexists('primer.dll')=true then
begin
//завантажуємо dll у пам’ять
h:=loadlibrary('parol.dll');
//знаходимо в dll потрібні підпрограми
parol:=getprocaddress(h,'parol');
sum:=getprocaddress(h,'sum');
//викликаємо знайдені підпрограми
if parol<>'1111' then
edit3.Text:=floattostr(sum(strtofloat(edit1.Text),strtofloat(edit2.Text)));
end;
end;