Прийоми рефакторингу

1. Прийоми, що дозволяють розбити код на дрібніші, зрозуміліші частини.

   • Відокремлення методу (Extract Method).

   • Відокремлення базового класу (Extract Superclass).

2. Прийоми, що дозволяють забезпечити додаткову абстракцію.

   • Інкапсуляція поля (Encapsulate Field) — замінює прямий доступ до поля на доступ через методи-аксесори (або властивості в C#).

   • Узагальнення типу (Generalize Type) — заміна типів, з якими працює клас, на більш узагальнені.

   • Заміна блоків перевірки типів на шаблони «Стан» (State) або «Стратегія» (Strategy).

   • Заміна умовних операторів поліморфізмом.

   • Створення поля або локальної змінної (Introduce Field/Introduce Local Variable).

3. Прийоми, що змінюють назви членів та їх розташування.

   • Переміщення методу/поля (Move Method/Field) в інші класи або файли коду.

   • Перейменування члена (Rename) — зміна імені, з автоматичною заміною всіх посилань на старе ім’я в коді.

   • Переміщення члену до базового/дочірнього класу (Pull Up/Push Down).

Автоматизований рефакторинг

На сьогоднішній день багато інтегрованих середовищ розробки містять вбудовані механізми рефакторингу коду. Крім інтегрованої функціональності, існує також багато продуктів сторонніх виробників, які, як правило, реалізовані у вигляді додатків (plugins) до відповідного IDE. Приклади таких пакетів:

Пакет	Мова	Середовище
Microsoft Visual Studio	C#	Microsoft Visual Studio (вбудований)
Java Development Tooklit	Java	Eclipse (вбудований)
IntelliJ IDEA	Java	IntelliJ IDEA (вбудований)
NetBeans	Java	NetBeans (вбудований)
Visual Assist	C#, C++, VB, VB.NET	Microsoft Visual Studio
Photran	Fortran	Eclipse

Лекція №7

(Перша частина лекції оріентована на мову програмування Delphi, друга - міститьна матеріали для мови програмування С#)

Тема: Створення шаблонів і їх повторне використання при розробці програмних продуктів.

Мета: Придбання знань та практичних навичок при розробці шаблонів та повторниму їх використанні.

Перелік питань, що розглядаються на лекції:

Частина 1

1. Принципи повторного використання елементів програм.

2. Створення шаблонів форм у вигляді файлів.

3. Використання шаблонів форм у новому проекті.

4. Збереження шаблонів форм в репозитарії.

5. Використання шаблонів форм із депозитарію.

 Частина 2

6. Шаблони класів на мові програмування С#.

7. Приклади шаблонів (класів шаблонів).

8. Виклик методів шаблонів.

1. Принципи повторного використання елементів програм

Розробка комп'ютерної техніки – одна з областей діяльності людини, що найбільше динамічно розвиваються,. У комп’ютерному світі відомий закон Мура, який говорить: «Потужність комп'ютерної техніки подвоюється кожні 1,5 роки». Із цього закону випливає, що як мінімум кожні 1,5 роки повинна виходити нова версія програми, яка буде оптимально використовувати можливості апаратного забезпечення. Однак сучасні програмні системи дуже великі й складні, над їхньою розробкою працюють десятки (сотні) програмістів. Усе це суттєво впливає на якість і строки виходу нових версій програм.

Одним з методів скорочення строків розробки програм є повторне використання раніше розроблених елементів. Даний метод припускає використання створених раніше наробкі при розробці нових програм.

Повторне використання коду використовувалося ще на етапі розвитку перших мов програмування. Саме в той час з'явилися перші підпрограми. Пізніше з'явилося модульне програмування, потім – об'єктно-орієнтоване. Усі ці технології були покликані полегшити повторне використання коду.

З появою технології візуального програмування з'явилася можливість повторного використання не тільки фрагментів коду, але й шаблонів форм, компонентів і навіть проектів.

У візуальному середовищі можна повторно використовувати:

• шаблони форм. Форма розробляється під потреби одного проекту, а потім впроваджується в новий проект;

• шаблони компонентів. Компонент настроюється під потреби проекту й зберігається як шаблон для використання в нових проектах;

• шаблони проектів. Можна зберегти цілий проект як шаблон. На підставі цього шаблону можна створювати нові проекти, вносячи в них потрібні корективи;

• модулі підпрограм. Набори підпрограм можна оформляти у вигляді бібліотек-модулів. Для використання потрібної підпрограми достатньо підключити цей модуль у новому проекті.