Інструментальні середовища розробки й супроводу програмних засобів.

У цей час із кожною системою програмування зв'язуються не окремі інструменти (наприклад, компілятор), а деяка логічно зв'язана сукупність програмних і апаратних інструментів підтримуючу розробку й супровід ПЗ даною мовою програмування або орієнтованих на яку-небудь конкретну предметну область. Таку сукупність будемо називати інструментальним середовищем розробки й супроводу ПЗ. Для таких інструментальних середовищ характерно, по-перше, використання як програмних, так і апаратних інструментів, і, по-друге, певна орієнтація або на конкретну мову програмування, або на конкретну предметну область.

Інструментальне середовище не обов'язково повинна функціонувати на тім комп'ютері, на якому повинне буде застосовуватися розроблювальне за допомогою її ПЗ. Часто таке сполучення буває досить зручним (якщо тільки потужність використовуваного комп'ютера дозволяє це): не потрібно мати справу з комп'ютерами різних типів, у розроблювальну ПЗ можна включати компоненти самого інструментального середовища. Однак, якщо комп'ютер, на якому повинне застосовуватися ПЗ, недоступний для розроблювачів цього ПЗ (наприклад, він постійно зайнятий іншою роботою, яку не можна переривати, або він перебуває ще в стадії розробки), або незручний для розробки ПЗ, або потужність цього комп'ютера недостатня для забезпечення функціонування необхідного інструментального середовища, то застосовується так званий об'єктний-інструментально-об'єктний підхід. Сутність його полягає в тім, що ПЗ розробляється на одному комп'ютері, називаним інструментальним, а застосовуватися буде на іншому комп'ютері, називаним цільовим (або об'єктним).

Розрізняють три основних класи інструментальних средразработки й супроводу ПЗ: ·

• середовища програмування, ·

• робочі місця комп'ютерної технології,·

• інструментальні системи технології програмування.

Середовище програмування призначене в основному для підтримки процесів програмування (кодування), тестування й налагодження ПЗ. Робоче місце комп'ютерної технології орієнтовано на підтримку ранніх етапів розробки ПЗ (специфікацій) і автоматичної генерації програм по специфікаціях. Інструментальна система технології програмування призначена для підтримки всіх процесів розробки й супроводи протягом усього життєвого циклу ПЗ і орієнтована на колективну розробку більших програмних систем із тривалим життєвим циклом. Для таких систем вартість супроводу звичайно перевищує вартість розробки.

Основні класи інструментальних середовищ розробки й супроводи ПЗ.

Інструментальні середовища програмування.

Інструментальні середовища програмування містять насамперед текстовий редактор, що дозволяє конструювати програми заданою мовою програмування, інструменти, що дозволяють компілювати або інтерпретувати програми на цій мові, а також тестувати і налагоджувати отримані програми. Крім того, можуть бути й інші інструменти, наприклад, для статичного або динамічного аналізу програм. Взаємодіють ці інструменти між собою через звичайні файли за допомогою стандартних можливостей файлової системи.

Розрізняють наступні класи інструментальних середовищ програмування:

• середовища загального призначення,·

• мовно-орієнтовані середовища.

Інструментальні середовища програмування загального призначення містять набір програмних інструментів, що підтримують розробку програм на різних мовах програмування (наприклад, текстовий редактор, редактор зв'язків або інтерпретатор мови цільового комп'ютера) і звичайно являють собою деяке розширення можливостей використовуваної операційної системи. Для програмування в такому середовищі на якій-небудь мові програмування будуть потрібні додаткові інструменти, орієнтовані на цю мову (наприклад, компілятор).

. Класифікація інструментальних середовищ програмування

Языково-ориентированная інструментальне середовище програмування призначене для підтримки розробки ПЗ на якому-небудь одній мові програмування й знання про цю мову істотно використовувалися при побудові такого середовища. Внаслідок цього в такому середовищі можуть бути доступні досить потужні можливості, що враховують специфіку даної мови. Такі середовища розділяються на два підкласи: інтерпретуючі середовища, синтаксично – керуємі середовища.

Інтерпретуюче інструментальне середовище програмування забезпечує інтерпретацію програм даною мовою програмування, тобто містить насамперед інтерпретатор мови програмування, на який це середовище орієнтоване. Таке середовище необхідне для мов програмування інтерпретуючого типу (таких, як Лисп), але може використовуватися й для інших мов (наприклад, на інструментальному комп'ютері). Синтаксически-управляемая інструментальне середовище програмування базується на знанні синтаксису мови програмування, на який вона орієнтована. У такому середовищі замість текстового використовується синтаксично – керуємий редактор, що дозволяє користувачеві використовувати різні шаблони синтаксичних конструкцій (у результаті цього розроблювальна програма завжди буде синтаксично правильною). Одночасно із програмою такий редактор формує (у пам'яті комп'ютера) її синтаксичне дерево, що може використовуватися іншими інструментами.