
- •Загальні відомості про будівництво нафтових і газових свердловин
- •1.1. Основні терміни та визначення
- •1.2. Класифікація свердловин за призначенням
- •1.3. Коротка історія виникнення та розвитку буріння свердловин
- •1.4. Наземні споруди та устаткування
- •1.4.1. Складові частини бурової установки
- •1.4.2. Призначення бурового і допоміжного обладнання бурової установки
- •Допоміжна лебідка призначена для допоміжних робіт (підтягування вантажу, загвинчування і відгвинчування бурильних труб);
- •Бурові насоси призначені для нагнітання бурового розчину по нагнітальній лінії в свердловину та допоміжних робіт.
- •1.5. Способи буріння свердловин
- •1.5.1. Ударне буріння
- •1.5.2. Обертове буріння
- •Шпиндель
- •1.6. Технологічні операції при будівництві свердловин
- •1.6.1. Циркуляція бурового розчину
- •1.6.2. Нарощування бурильної колони
- •1.6.3. Спуско-піднімальні операції (спо)
- •1.7. Загальні відомості про системи верхнього приводу
- •1.8. Кріплення свердловини
- •1.8.1. Поняття про конструкцію свердловини та її елементи
- •1.8.2. Типи обсадних колон в конструкції свердловини
- •1.9. Поняття про цикл будівництва свердловин
Загальні відомості про будівництво нафтових і газових свердловин
1.1. Основні терміни та визначення
Буріння свердловин — це, по суті, єдиний спосіб результативної розвідки запасів нафти і газу.
Під час споруджування свердловини проходить руйнування (буріння) гірських порід (породоруйнівним інструментом), в результаті чого утворюється шлам, який виноситься буровим розчином (промивною рідиною) під час циркуляції.
Свердловиною називають гірську виробку переважно круглого перерізу (діаметр 59-1000 мм), яка утворюється в результаті буріння гірських порід без доступу в неї людини (рис. 1.1).
Свердловини бурять з поверхні суші або з моря, а також з підземних гірничих виробок.
Свердловина має такі елементи:
• устя свердловини (1) – пересічення траси свердловини з денною поверхнею (початок свердловини). Устя свердловини часто називають гирлом;
• вибій свердловини (2) – дно свердловини, яке переміщається в результаті дії породоруйнівного інструмента на породу;НЕФТЕГАЗОВЫЙ
1 – устя
свердловини;
2 – вибій
свердловини;
3 – стінки
свердловини;
4 – вісь
свердловини;
5 – стовбур
свердловини;
6 – обсадна
колона;
7
– затрубний простір
Рисунок
1.1
– Елементи конструкції свердловини
• вісь свердловини (4) – уявлена лінія, яка з’єднує центри поперечних січень свердловини;
• стовбур свердловини (5) – простір в надрах, який займає свердловина;
• обсадна колона (6) – колона з’єднаних між собою обсадних труб;
• затрубний простір (7) – простір між стінками свердловини та обсадною (бурильною) колоною.
Крім вищеперелічених елементів свердловини є ще і інші терміни, а саме:
• міжтрубний простір – простір між обсадними колонами (після кріплення свердловини);
• довжина свердловини – відстань від устя до вибою по осі свердловини. Початком довжини свердловини рахується поверхня стола ротора (див. нижче);
• глибина свердловини H – відстань по вертикалі від земної поверхні (устя) до даної точки (вибою свердловини). Глибини свердловин коливаються в широких межах: від декількох сотень до декількох тисяч метрів.
За глибиною бурові свердловини поділяють на:
• мілкі — глибиною до 2000 м (з них переважна більшість — до декількох сотень м);
• середньої глибини — до 4500 м;
• глибокі — до 6000 м;
• надглибокі — понад 6000 м. Довжина (глибина) найбільших бурових свердловин понад 12 км (Кольська надглибока).
Поглиблення свердловини здійснюється шляхом руйнування породи на всій площі вибою - без відбору керна (рис. 1.2) або на його периферійній частині - з відбором керна (рис. 1.3).
В останньому випадку в центрі свердловини залишається керн (рис. 1.4), тобто порода, яку періодично піднімають на поверхню для вивчення пройденого розрізу порід.
Свердловини бурять ступенево, зменшуючи діаметр від інтервала до інтервала. Початковий діаметр нафтових і газових свердловин, як правило, не перевищує 900 мм, а кінцевий рідко буває меншим 139,5 мм.
Рисунок
1.2
– Схема свердловини пробуреної без
відбору керна
Рисунок
1.3
– Схема свердловини
пробуреної
з
відбором керна
Рисунок 1.4 –
Керн
Вісь свердловини може мати різні форми, отже, свердловини бурять як вертикальні так і похило-скеровані, горизонтальні та ін. (рис.1.6; 1.7).
В
ертикальні – це такі свердловини, в яких проектом буріння не передбачається цілеспрямоване відхилення стовбура від вертикалі. В процесі будівництва таких свердловин можуть мати місце випадкові відхилення від вертикалі за рахунок природного викривлення, тобто, при бурінні майже всі свердловини з різних причин в тій чи іншій мірі відхиляються від спочатку заданого напряму. Цей процес називається викривленням, а самі свердловини називають викривленими.
Отже, під час буріння вертикальних свердловин проходить їх природне викривлення, тобто змінюється зенітний кут.
Зенітний кут (α) - кут між вертикаллю і дотичною до осі свердловини в даній точці (рис. 1.5).
Свердловини, в яких зенітний кут не перевищує 2-3°, умовно називають вертикальними, а більше 3°- викривленими, похило-скерованими, горизонтальними та ін.
Рисунок 1.5 –
Зенітний кут
В останньому випадку свердловину примусово викривляють згідно раніше запроектованого профілю.
Таке викривлення свердловин дозволяє значно понизити витрати матеріальних ресурсів та часу при розробці родовищ нафти і газу. Тому, воно стає необхідним, і його розвивають.
Такий процес називається направленим бурінням свердловин.