
- •Визначення розчиненого у воді кисню йодометричним методом по Вінклеру
- •Порядок виконання роботи
- •Результати визначення об’єму склянки
- •Результати визначення вмісту розчиненого кисню
- •Статистична обробка результатів
- •Визначення кислотності, лужності, компонентів карбонатної системи
- •Порядок виконання роботи
- •Результати визначення кислотності та лужності природної води
- •Статистична обробка результатів
- •Визначення загальної твердості води
- •Типи вод в залежності від їх твердості
- •Порядок виконання роботи
- •Результати титрування та визначення твердості води
- •Статистична обробка результатів
- •Комплексонометричне визначення кальцію та магнію
- •Порядок виконання роботи
- •Результати титрування та розрахунків вмісту Ca та Mg
- •Визначення хлоридів методом Мора
- •Порядок виконання роботи
- •Результати титрування та визначення хлоридів
- •Визначення сульфатів
- •Порядок виконання роботи
- •Результати титрування та визначення so42- - іонів
- •Визначення розчинного сухого залишку природної води
- •Порядок виконання роботи
- •Результати визначення розчинного сухого залишку природної води
- •Визначення хімічного споживання кисню
- •Порядок виконання роботи
- •Результати визначення хск
- •Фотометричне визначення феруму з о-фенантроліном
- •Реактиви:
- •Порядок виконання роботи
- •Дані для побудови градуювального графіка та визначення вмісту феруму з о-фенантроліном
- •Результати визначення феруму у пробі води
- •Фотометричне визначення розчинних форм силіцію
- •Порядок виконання роботи
- •Дані для побудови градуювального графіка та визначення вмісту силіцію у воді
- •Результати визначення силіцію у воді
- •Визначення гумінових та фульвокислот
- •Порядок виконання роботи
- •Результати визначення гумінових та фульвокислот у воді
- •Фотометричне визначення іонів амонію з реактивом Несслера
- •Класифікація водойм залежно від вмісту іонів амонію
- •Порядок виконання роботи
- •Дані для побудови градуювального графіка та визначення вмісту амонію в пробі води
Порядок виконання роботи
В конічну колбу на 200-250 мл відбирають 10-100 мл відфільтрованої неконсервованої досліджуваної води, додають дистильованої води до 100 мл (при необхідності), 5 мл аміачного буферного розчину (рН 10), 10-15 мг сухої індикаторної суміші, перемішують і титрують розчином трилону Б до переходу червоно-фіолетового забарвлення в блакитне. Розраховують загальну твердість, ммоль-екв/л за формулою:
,
де
-
концентрація трилону Б в моль-екв/л;
–
об’єм трилону Б,
мл;
Va – об’єм аліквоти досліджуваної води, мл.
Тимчасова, карбонатна твердість води Стч.тв. дорівнює загальній лужності (кислотності) досліджуваної води в ммоль-екв/л.
Постійна, некарбонатна твердість Сп.тв. визначається як різниця між загальною та тимчасовою твердістю:
Сп.тв. = Сзаг.тв. - Стч.тв., ммоль-екв/л
Результати представляють у вигляді таблиць 3.2 та 3.3.
Таблиця 3.2
Результати титрування та визначення твердості води
(
=
…. ;
= …. )
№ проби |
Vт, мл |
Сзаг.тв., ммоль‑екв/л |
Стч.тв. , ммоль‑екв/л |
Сп.тв., ммоль‑екв/л |
|
|
|
|
|
Таблиця 3.3
Статистична обробка результатів
№ проби |
Результати вимірювання |
Середнє значення х |
Дисперсія S2 |
Стандартне відхилення S |
∆x |
x±∆x |
|
|
|
|
|
|
|
Висновок: за отриманими результатами аналізу досліджувана вода відноситься до …… типу природних вод.
Контрольні запитання:
Чим обумовлена загальна, постійна та тимчасова твердість води ? В яких одиницях вони вимірюються ?
Написати рівняння реакцій комплексоутворення кальцію з ЕДТА та магнію з ЕХЧ та реакції усунення заважаючого впливу іонів важких металів при визначенні твердості води.
Які типи природних вод розрізняють за їх твердістю.
Які проблеми виникають при використанні природних і питних вод з високою твердістю і які методи усунення високої твердості ви знаєте ? Напишіть реакції усунення високої твердості води.
Лабораторна робота № 4
Комплексонометричне визначення кальцію та магнію
Теоретичні відомості: Комплексонометричне визначення кальцію та магнію грунтується на тому факті, що у сильнолужному середовищі (рН 12-13) кальцій утворює комплекс з трилоном Б, а трилонатний комплекс магнію руйнується і випадає осад магній гідроксиду. Титрування кальцію розчином трилону Б проводять у присутності індикатора мурексиду. Мурексид – це амонійна сіль пурпурної кислоти (яка є трьохосновною з рК1=0, рК2=9,2, рК3=10,9).
Водні розчини мурексиду нестійкі у часі. Стійкість комплексів мурексиду з металами збільшується з рН розчином. Для комплексу мурексиду з кальцієм lg β = 5.0 при рН=12-13, І=1,0 та t=20oС, а трилонатний комплекс кальцію має константу стійкості – lgβ=10,6. Вміст кальцію визначають прямим комплексонометричним титруванням. Вміст магнію (в ммоль-екв/л) визначають за різницею між загальною твердістю води (сумарним вмістом кальцію та магнію) та вмістом кальцію. Вміст кальцію у поверхневих водах зазвичай знаходиться в інтервалі 5-130 мг/л, магнію - 0,5-50 мг/л відповідно.
Заважаючий вплив:
Деякі метали (мідь, залізо, марганець, цинк, свинець), які утворюють забарвлені сполуки з мурексидом. При їх високих концентраціях до проби додають триетаноламін для їх зв’язування;
Іони магнію заважають визначенню кальцію при концентрації > 3 мг/л, тому що гідроксид магнію може адсорбувати індикатор (мурексид). Вплив магнію усувають розведенням проби дистильованою водою.
Реактиви:
Розчин трилону Б 0,02 н;
Мурексид (0,5 г індикатора розтирають у фарфоровій ступці з 50 г NaCl);
NaOH 2 моль/л.
Посуд:
Бюретка на 25 мл (1 шт.);
Конічні колби на 250 мл ( 2 шт.);
Піпетка на 2 мл (1 шт.);
Піпетка на 25 мл (1 шт).