
- •Визначення розчиненого у воді кисню йодометричним методом по Вінклеру
- •Порядок виконання роботи
- •Результати визначення об’єму склянки
- •Результати визначення вмісту розчиненого кисню
- •Статистична обробка результатів
- •Визначення кислотності, лужності, компонентів карбонатної системи
- •Порядок виконання роботи
- •Результати визначення кислотності та лужності природної води
- •Статистична обробка результатів
- •Визначення загальної твердості води
- •Типи вод в залежності від їх твердості
- •Порядок виконання роботи
- •Результати титрування та визначення твердості води
- •Статистична обробка результатів
- •Комплексонометричне визначення кальцію та магнію
- •Порядок виконання роботи
- •Результати титрування та розрахунків вмісту Ca та Mg
- •Визначення хлоридів методом Мора
- •Порядок виконання роботи
- •Результати титрування та визначення хлоридів
- •Визначення сульфатів
- •Порядок виконання роботи
- •Результати титрування та визначення so42- - іонів
- •Визначення розчинного сухого залишку природної води
- •Порядок виконання роботи
- •Результати визначення розчинного сухого залишку природної води
- •Визначення хімічного споживання кисню
- •Порядок виконання роботи
- •Результати визначення хск
- •Фотометричне визначення феруму з о-фенантроліном
- •Реактиви:
- •Порядок виконання роботи
- •Дані для побудови градуювального графіка та визначення вмісту феруму з о-фенантроліном
- •Результати визначення феруму у пробі води
- •Фотометричне визначення розчинних форм силіцію
- •Порядок виконання роботи
- •Дані для побудови градуювального графіка та визначення вмісту силіцію у воді
- •Результати визначення силіцію у воді
- •Визначення гумінових та фульвокислот
- •Порядок виконання роботи
- •Результати визначення гумінових та фульвокислот у воді
- •Фотометричне визначення іонів амонію з реактивом Несслера
- •Класифікація водойм залежно від вмісту іонів амонію
- •Порядок виконання роботи
- •Дані для побудови градуювального графіка та визначення вмісту амонію в пробі води
Статистична обробка результатів
№ проби |
Результати вимірювання |
Середнє значення х |
Дисперсія S2 |
Стандартне відхилення S |
∆x |
x±∆x |
|
|
|
|
|
|
|
Згідно даних з розподілу форм вугільної кислоти у воді при рН ….:
Вміст СО32- становить ….мг/л.
Вміст НСО3- становить ….мг/л
Вміст Н2СО3 становить ….мг/л.
Контрольні запитання:
Що таке вільна та загальна кислотність; загальна та вільна лужність, чим вони обумовлені і як їх визначають , які одиниці їх кількісного визначення.
Які інші методи визначення кислотності та лужності ви знаєте крім титруванням розчинами NaOH та HCl?
Що таке агресивний діоксид вуглецю, чим він обумовлений і як його визначають ?
Як можна усунути заважаючий вплив солей феруму, алюмінію, окисників, інших факторів.
Лабораторна робота № 3
Визначення загальної твердості води
Теоретичні відомості: Твердість води обумовлена наявністю в ній розчинних солей кальцію та магнію. Розрізняють загальну, тимчасову та постійну твердість. Загальна твердість води складається з карбонатної, яка зумовлена наявністю розчинних гідрокарбонатів і не карбонатної, зумовленої солями кальцію та магнію з аніонами сильних кислот – хлоридної та сульфатної. Карбонатної твердості можна позбутися кип’ятінням, тому її ще називають тимчасовою, а не карбонатну – постійною твердістю. Твердість виражають в ммоль-екв/л, також можливі інші одиниці, наприклад, мг СаСО3 на літр. В таблиці 3.1 наведені типи природних вод залежно від їх твердості.
Таблиця 3.1
Типи вод в залежності від їх твердості
Загальна твердість, ммоль-екв/л |
Тип природної води |
0 - 4 |
М’яка |
4 - 8 |
Нормальна |
8 - 12 |
Жорстка |
12 - 20 |
Дуже жорстка |
Метод визначення загальної твердості грунтується на титруванні проби досліджуваної води розчином двонатрієвої солі етилендіамінтетраоцтової кислоти Na2H2C10H12O8N2 (трилон Б) у лужному середовищі ( рН=10) з індикатором еріохром-чорним Т.
|
|
Трилон Б |
Еріохром-чорний Т |
Трилон Б утворює з іонами кальцію та магнію безбарвні комплексні сполуки складу 1:1. Комплекс кальцію більш міцний і тому при титруванні утворюється в першу чергу (lgβCaY = 10,70; lgβMgY = 8,69 при І=0,1 та 20°С).
Індикатор еріохром-чорний Т утворює з іонами магнію комплексну сполуку червоно-фіолетового кольору, яка при додаванні трилону Б руйнується внаслідок утворення більш міцного трилонатного комплексу. При цьому червоно-фіолетовий колір комплексу Mgз індикатором змінюється на блакитний внаслідок появи в розчині вільного індикатора H2Ind-:
H2Ind- + Mg2+ = MgInd- + 2H+
MgInd- + H2Y2- = MgY2- + H2Ind-
Цим методом виначають сумарний вміст солей кальцію та магнію, який дорівнює загальній твердості води.
Заважаючий вплив:
Іони заліза( >10мг/л), кобальту (> 0,1 мг/л), нікелю (> 0,1 мг/л), алюмінію (>20 мг/л), міді( > 0,3 мг/л), цинку, марганцю. Вплив цих іонів можна усунути за допомогою KCN, Na2SO3, NH2OH∙HCl, діетилдитіокарбамату натрію.
Реактиви:
Розчин трилону Б 0,02 н;
Аміачний буферний розчин рН=10;
Індикаторна суміш еріохрому чорного Т (0,5 г індикатора розтирають у фарфоровій ступці з 50 г NaCl).
Посуд:
Бюретка на 25 мл (1 шт.);
Конічні колби на 250 мл ( 2 шт.);
Піпетка на 25 мл (1 шт.);
Піпетки на 50 мл (1 шт) і на 5 мл (1 шт.).