
- •Визначення розчиненого у воді кисню йодометричним методом по Вінклеру
- •Порядок виконання роботи
- •Результати визначення об’єму склянки
- •Результати визначення вмісту розчиненого кисню
- •Статистична обробка результатів
- •Визначення кислотності, лужності, компонентів карбонатної системи
- •Порядок виконання роботи
- •Результати визначення кислотності та лужності природної води
- •Статистична обробка результатів
- •Визначення загальної твердості води
- •Типи вод в залежності від їх твердості
- •Порядок виконання роботи
- •Результати титрування та визначення твердості води
- •Статистична обробка результатів
- •Комплексонометричне визначення кальцію та магнію
- •Порядок виконання роботи
- •Результати титрування та розрахунків вмісту Ca та Mg
- •Визначення хлоридів методом Мора
- •Порядок виконання роботи
- •Результати титрування та визначення хлоридів
- •Визначення сульфатів
- •Порядок виконання роботи
- •Результати титрування та визначення so42- - іонів
- •Визначення розчинного сухого залишку природної води
- •Порядок виконання роботи
- •Результати визначення розчинного сухого залишку природної води
- •Визначення хімічного споживання кисню
- •Порядок виконання роботи
- •Результати визначення хск
- •Фотометричне визначення феруму з о-фенантроліном
- •Реактиви:
- •Порядок виконання роботи
- •Дані для побудови градуювального графіка та визначення вмісту феруму з о-фенантроліном
- •Результати визначення феруму у пробі води
- •Фотометричне визначення розчинних форм силіцію
- •Порядок виконання роботи
- •Дані для побудови градуювального графіка та визначення вмісту силіцію у воді
- •Результати визначення силіцію у воді
- •Визначення гумінових та фульвокислот
- •Порядок виконання роботи
- •Результати визначення гумінових та фульвокислот у воді
- •Фотометричне визначення іонів амонію з реактивом Несслера
- •Класифікація водойм залежно від вмісту іонів амонію
- •Порядок виконання роботи
- •Дані для побудови градуювального графіка та визначення вмісту амонію в пробі води
Визначення кислотності, лужності, компонентів карбонатної системи
та агресивного діоксиду вуглецю.
Теоретичні відомості: Кислотність природних вод залежить в основному від концентрації розчиненого вільного діоксиду вуглецю та вмісту гумінових та інших слабких органічних кислот. Також кислотність залежить від вмісту багатозарядних іонів металів, що здатні до гідролізу, в першу чергу Fe3+ та Al3+.
Лужність природної води обумовлена вмістом у ній солей вугільної кислоти, а також аніонів органічних основ та аніонів органічних кислот. Визначення розчинених у воді вільних кислот і лугів, а також компонентів карбонатної системи та агресивного СО2 грунтується на титруванні проби води робочими розчинами NaOH або HCl до певних значень рН, які фіксують за допомогою індикаторів або рН-метрично.
Кислотність природної води визначають титруванням розчином лугу. Якщо природна вода має рН < 4,5, то титрують до рН 4,5 по метилоранжу для встановлення вільної кислотності. Вона є частиною загальної кислотності і обумовлена присутністю у воді більш сильних кислот ніж вугільна кислота. Для визначення загальної кислотності пробу титрують розчином лугу до рН 8,3 в присутності фенолфталеїну.
Лужність природної води визначають титруванням розчином хлоридної кислоти. Якщо вода має рН > 8,3, то титруванням по фенолфталеїну до рН 8,3 визначають вільну лужність. Вона обумовлена наявністю у воді йонів СО32- та більш сильних основ або аніонів слабких кислот. Для визначення загальної лужності титрування проводять до рН 4,5 в присутності метилоранжу.
Компоненти карбонатної системи перебувають у хімічній рівновазі, яка залежить від рН природної води. При рН < 4 переважає молекулярна форма вугільної кислоти Н2СО3, йони НСО3- та СО32- практично відсутні у воді. В інтервалі рН 4-8 домінують вугільна кислота та гідрокарбонат-йони НСО3-. Максимальна концентрація НСО3- при рН 8,3-8,4. При рН > 8,3 відносна частка НСО3- зменшується, а СО32- збільшується.
Вміст гідрокарбонатів у прісних поверхневих водах становить 10-500 мг/л, а СО32- 0-50 мг/л.
Метилоранж |
|
|
|
рН 0-3,1 червоний |
рН 4,5-12 жовтий |
Фенолфталеїн |
|||
|
|||
рН < 0 оранжевий |
рН 0−8,3 безбарвний |
рН 8,3−12,0 малиновий |
рН > 12 безбарвний |
Одним з основних компонентів природних вод є йони кальцію, які утворюють малорозчинний СаСО3, до складу якого входить один з компонентів карбонатної системи – СО32- - йон. Кальцій карбонат здатний розчинятися у воді при високих концентраціях СО2 у воді. Цей процес може проходити у воді лише при умові, коли реальна концентрація вільної вугільної кислоти (суми Н2СО3 та СО2) перевищує її рівноважну концентрацію в системі:
СаСО3 + СО2 + Н2О = Са(НСО3)2
Діоксид вуглецю, який є в надлишку у воді, може призводити до розчинення кальцій карбонату. Такий СО2 називають агресивним. Для визначення концентрації агресивного СО2 визначають концентрацію вільної вугільної кислоти у воді і порівнюють цю величину з рівноважною концентрацією Н2СО3 при даній температурі, тиску та йонній силі. Якщо концентрація вільної вугільної кислоти у досліджуваній воді менша ніж її рівноважна концентрація, то агресивний діоксид вуглецю у воді відсутній. Якщо ж реальна концентрація вільної вугільної кислоти у воді буде більшою за її рівноважну концентрацію, то у воді присутній агресивний СО2.
Заважаючий вплив:
Забарвлення, каламутність води;
Сильні окисники (хлор);
Солі алюмінію та феруму;
Слабкі органічні кислоти та основи.
Реактиви:
Хлоридна кислота 0.1 моль/л;
Натрій гіроксид 0,1 моль/л;
Метиловий оранжевий, 0.5 % водний розчин;
Фенолфталеїн 0,5 % розчин.
Посуд:
Бюретка 25 мл (1 шт.);
Конічна колба на 250 мл (3 шт.);
Піпетки 100 мл (1 шт.).