
- •Визначення розчиненого у воді кисню йодометричним методом по Вінклеру
- •Порядок виконання роботи
- •Результати визначення об’єму склянки
- •Результати визначення вмісту розчиненого кисню
- •Статистична обробка результатів
- •Визначення кислотності, лужності, компонентів карбонатної системи
- •Порядок виконання роботи
- •Результати визначення кислотності та лужності природної води
- •Статистична обробка результатів
- •Визначення загальної твердості води
- •Типи вод в залежності від їх твердості
- •Порядок виконання роботи
- •Результати титрування та визначення твердості води
- •Статистична обробка результатів
- •Комплексонометричне визначення кальцію та магнію
- •Порядок виконання роботи
- •Результати титрування та розрахунків вмісту Ca та Mg
- •Визначення хлоридів методом Мора
- •Порядок виконання роботи
- •Результати титрування та визначення хлоридів
- •Визначення сульфатів
- •Порядок виконання роботи
- •Результати титрування та визначення so42- - іонів
- •Визначення розчинного сухого залишку природної води
- •Порядок виконання роботи
- •Результати визначення розчинного сухого залишку природної води
- •Визначення хімічного споживання кисню
- •Порядок виконання роботи
- •Результати визначення хск
- •Фотометричне визначення феруму з о-фенантроліном
- •Реактиви:
- •Порядок виконання роботи
- •Дані для побудови градуювального графіка та визначення вмісту феруму з о-фенантроліном
- •Результати визначення феруму у пробі води
- •Фотометричне визначення розчинних форм силіцію
- •Порядок виконання роботи
- •Дані для побудови градуювального графіка та визначення вмісту силіцію у воді
- •Результати визначення силіцію у воді
- •Визначення гумінових та фульвокислот
- •Порядок виконання роботи
- •Результати визначення гумінових та фульвокислот у воді
- •Фотометричне визначення іонів амонію з реактивом Несслера
- •Класифікація водойм залежно від вмісту іонів амонію
- •Порядок виконання роботи
- •Дані для побудови градуювального графіка та визначення вмісту амонію в пробі води
Реактиви:
(NH4)2Fe(SO4)2, стандартний розчин 0,005 мг Fe/мл;
О-фенантролін 0,28 % водний розчин, зберігають у склянці з темного скла на холоді;
NH2OH, 10 % водний розчин;
HCl (1: 9);
Універсальний індикаторний папірець;
NH3∙H2O, конц.;
NaOH, 10 М;
HNO3, конц.;
H2SO4, конц.
Обладнання:
Фотоелектроколориметр КФК-2;
Кварцеві кювети з l =5,0 cм. (2 шт.).
Посуд:
Мірні колби на 50 мл (10 шт.);
Піпетки на 5 мл (2 шт.); 25 мл (2 шт.) та 50 мл (1 шт.);
Фарфорові чашки.
Порядок виконання роботи
1. Визначення вмісту форм слабкозв’язаного феруму (гідроксокомплекси, хлоридні колмплекси феруму). Пробу води 50 мл відбирають в конічну колбу на 100 мл, додають 1 мл соляної кислоти (1:9), упарюють до зменшення об’єму розчину на 1/4 – 1/5 (кипіння має бути повільним і рівномірним). Колбу з розчином охолоджують до кімнатної температури. Додають 1 мл розчину гідроксиламіну, 1 мл розчину о-фенантроліну і розчин аміаку по краплинах до рН 3-6 (контролюють індикаторним папірцем). Розчин кількісно переносять в мірну колбу на 50 мл, доводять дистильованою водою до мітки і перемішують. Оптичну густину вимірюють через 10 хв проти дистильованої води при λ 490 нм, l = 3,0 см.
2. Визначення вмісту загального феруму. Пробу води об’ємом 25 мл відбирають у фарфорову чашку, додають 1 мл Н2SO4 (конц.), 1 мл НNO3 (конц.) і випаровують на піщаній бані до появи густих білих парів SO3. Чашку знімають з піщаної бані, охолоджують, кількісно переносять розчин в мірну колбу на 50 мл, декілька разів промивають чашку дистильованою водою, промивні води також переносять в мірну колбу. До розчину додають 1 мл розчину гідроксиламіну, 1 мл розчину о-фенантроліну і нейтралізують залишок кислот 10 М розчином NaOH до рН 3-6, додаючи його по краплинах і перемішуючи розчин. рН розчину контролюють індикаторним папірцем. Доводять розчин в колбі до риски дистильованою водою і перемішують. Через 10 хв вимірюють оптичну густину розчину проти дистильованої води при λ 490 нм, l = 3,0 см.
3. Побудова градуювального графіку. Готують серію стандартних розчинів з концентрацією феруму в інтервалі 0 - 3 мг/л. Для цього в мірні колби на 50 мл вносять по 0; 0,5; 1,0; 2,0; 5,0; 10,0; 20,0 мл робочого стандартного розчину сульфату феруму (II), додають 1 мл розчину гідроксиламіну, 1 мл розчину о-фенентроліну, доводять дистильованою водою до риски і перемішують. Через 10 хв вимірюють оптичну густину розчинів проти дистильованої води при λ = 490 нм та l = 3,0 см. Результати представляють у вигляді табл.9.1 та градуювального графіку.
Таблиця 9.1
Дані для побудови градуювального графіка та визначення вмісту феруму з о-фенантроліном
(Vзаг = …….; l = ……; λ= ……)
№ проби |
|
|
А |
1 |
0 |
|
|
2 |
0,5 |
|
|
3 |
1 |
|
|
4 |
2 |
|
|
5 |
5 |
|
|
6 |
10 |
|
|
7 |
20 |
|
|
Проба №1 (Feнезв) |
|
|
|
Проба №2 (Feзаг) |
|
|
|
Будують залежність А = f (СFe незв) та знаходять рівняння прямої за яким визначають вміст феруму у пробі води.
Розрахунки:
Вміст незв’язаного феруму (СFe незв) в мг/л визначають за градуювальним графіком та рівнянням прямої.
Вміст загального феруму в мг/л розраховують за формулою:
,
де
СFe заг - загальний вміст феруму, мг/л;
СFe незв - концентрація незв’язаного феруму, знайдена за градуювальним графіком, мг/л;
Vпр - загальний об’єм проби води, мл;
Vа - об’єм аліквоти, мл.
Вміст феруму, зв’язаного з неорганічними та органічними лігандами (CFe зак) в мг/л розраховують за формулою:
Отримані результати заносять в табл.9.2.
Таблиця 9.2