
- •Міністерство освіти і науки україни
- •1.1 Методичні вказівки до вивчення теоретичного матеріалу
- •1.2 Проведення дослідів
- •Лабораторна робота №2
- •Кислоти та їх залишки
- •1.2 Проведення дослідів
- •Лабораторна робота №3
- •1.2 Проведення дослідів
- •Лабораторна робота №4
- •Проведення дослідів
- •Лабораторна робота № 5
- •Проведення дослідів
- •Дослід 4. Визначення теплоти розчинення солі
- •Лабораторна робота №6
- •1.2 Проведення дослідів
- •Лабораторна робота №7
- •Розрахункові формули для визначення концентрації розчинів
- •1.2 Проведення дослідів
- •Лабораторна робота №8
- •1.1 Методичні вказівки до вивчення теоретичного матеріалу
- •1.2Проведення дослідів
- •Лабораторна робота №9
- •Проведення дослідів
- •Лабораторна робота №10
- •1.2 Проведення дослідів
- •Лабораторна робота №11
- •1.2 Проведення дослідів
- •Лабораторна робота №12
- •1.2 Проведення дослідів
- •Лабораторна робота №13
- •Проведення дослідів
- •Лабораторна робота №14
- •1.2 Проведення дослідів
- •Лабораторна робота №15
- •1.2 Проведення дослідів
- •Лабораторна робота №16
- •Література:
Лабораторна робота №15
-
Тема:
Визначення еквіваленту мармуру.
Мета:
Експериментальним шляхом визначити еквівалентну масу мармуру.
Реактиви:
Розчини:
Соляна кислота;
Тверді речовини:
Мармур.
Обладнання:
Прилад для визначення еквівалентів речовин.
1.1 Методичні вказівки до вивчення теоретичного матеріалу
Перед виконанням роботи необхідно повторити основні поняття і закони хімії, вивчити поняття “хімічний еквівалент” та “еквівалентна маса” речовини.
Зверніть увагу, що в багатьох сучасних підручниках замість терміна “еквівалентна маса” використовується термін “молярна маса еквівалента”. Відповідно до цього хімічний еквівалент позначають Е, а молярну масу еквівалента (еквівалентну масу) МЕ.
Для розрахунку еквівалентних мас простих і складних речовин зручно користуватись формулою:
(формула І)
де М – молярна маса речовини; Z – величина, що змінюється залежно від класу речовини. Приклади використання цієї формули для різних класів речовин наведені в таблиці 1.1
таблиця 1.1
Розрахунки еквівалентних мас простих і складних речовин
Клас речовини |
Значення Z |
Приклад |
1 |
2 |
3 |
Проста речовина |
Валентність елемента Z = 3 |
|
Кислота |
Основність(в даній реакції) а) Z = 3
б) Z = 1 |
а) H3 PO4 + 3NaOH = Na3 PO4 + 3H2O ;
б) H3 PO4 + 3NaOH = NaН2PO4 + H2O ;
|
Основа |
Кислотність (в даній реакції) а) Z = 2
б) Z = 1 |
а) Са(ОH)2 + 2 HCl = CaCl2 + 2 H2 O ;
б) Са(ОH)2 + 2 HCl = CaОНCl + H2O ;
|
Оксид |
Z = B · n = 6 Добуток валентності елемента, який зв’язаний з киснем, на кількість його атомів у формулі |
|
Сіль |
Z = B · n = 6 Добуток заряду основного залишку на кількість основних залишків у формулі солі |
|
Запам’ятайте, що всі речовини реагують між собою в еквівалентних кількостях. В цьому полягає один з основних законів хімії – закон еквівалентів. Цей закон можна сформулювати по-іншому: маси (об’єми) реагуючих речовин прямо пропорційні їх еквівалентним масам (об’ємам). Математично закон еквівалентів записують у кількох варіантах:
де m1, m2 – маси реагуючих речовин;
V2,
- об’єм та
еквівалентний
об’єм однієї з реагуючих речовин;
nЕ – кількість еквівалентів речовини.
Найчастіше всі розрахунки проводять, використовуючи значення еквівалентних об’ємів кисню чи водню. Ці величини постійні і дорівнюють:
;
;
;
.