Граф логічної структури: Види радіочутливості до ів.

Видова радіочутливість	Людина (найвища) Бактерії (найнижча)
Індивідуальна радіочутливість	Статева (більш чутливі жінки) Вікова (більш чутливі немовлята та старі люди). Менш чутливі новонароджені та дорослі.
Клітинна радіочутливість: Висока: Середня: Низька:	Клітини кісткового мозку. Клітини лімфоїдної тканини. Статеві клітини. Ембріональні. Крипти тонкої кишки, ендотелій, епітелій, клітини шкіри. Клітини печінки, легенів, залоз, нервові, кісткові, хрящові, жирові.

Граф логічної структури: Фактори, що зумовлюють чутливість клітини до іонізуючого випромінювання.

Фактори

Гістологічна будова. Проліферація і тривалість окремих стадій клітинного циклу Мітотична активність клітин. Диференціація. Вміст кисню. Деякі фактори обміну.

Найбільш чутливі до іонізуючого опромінення клітини, які часто діляться (всі стволові клітини). Це зумовлено тим, що вони частіше знаходяться у М-фазі мітозу. Якщо клітина опромінюється у цей період, то у неї немає часу на відновлення. Спочатку пресинтетичного періоду (G₁) відсоток виживання збільшується в 5 разів. При переході мітотичного циклу в S-фазу cинтезу відсоток виживання клітин різко знижується, та знов зростає до кінця S-періоду в 10 разів. У постсинтетичний період (G₂) процент виживання клітин знов знижується.

Відновлення (репарація) – багатоетапний ферментативний процес, у якому розрізняють:

1. Вилучення ділянки ушкодження.

2. З допомогою комплементарної ділянки протилежної нитки ДНК, забудовуються утворені прогалини. Вилучення відбувається з допомогою ферменту ендонуклеази, а забудова при допомозі ДНК- полімерази або полінуклеотидлегази. Репарація – ензиматичний процес, у зв`язку з чим її інтенсивність залежить від загального рівня клітинного метаболізму і запасу енергії.

VI. Матеріали для самоконтролю. Питання для самоконтролю по темі: Біологічна дія іонізуючого випромінювання

1. Етапи і стадії променевого ураження.

2. Теорії біологічної дії ІВ.

3. Радіочутливість до ІВ, її види.

4. Фактори, що визначають чутливість клітини до ІВ.

5. Зміни, що виникають в клітині під дією іонізуючого випро­мінювання.

6. Найбільш важливі процеси, що викликають руйнування клітини.

7. Фактори, від яких залежить реакція на дію ІВ.

8. Репарація клітини від дії ІВ.

Тестовий контроль по темі:

“Біологічна дія іонізуючого випромінювання”

1. Іонізуючим випромінюванням називається:

1. випромінювання, яке утворюється в результаті ділення ядер атомів радіоактивних елементів;

2. випромінювання, яке утворюється в результаті складних хімічних процесів;

3. випромінювання, яке викликають механічні, хімічні та фотохімічні процеси;

4. випромінювання, яке виникає внаслідок взаємодії радіоактивних елементів;

5. випромінювання, яке утворюється під впливом високих температур.

2. Під впливом іонізуючого випромінювання в біологічних тканинах виникають:

1. біоелектричні процеси;

2. іонізація;

3. фотохімічні процеси;

4. хімічні процеси;

5. генетичні порушення.

3. Дія іонізуючого випромінювання на тканини організму буває:

1. прямою;

2. фазовою;

3. непрямою;

4. контрастною;

5. циклічною.

4. Біологічні ефекти, які викликає іонізуюче випромінювання бувають:

1. безпосередні;

2. віддалені;

3. значні;

4. незначні;

5. променеві.

5. Нестохастичний ефект від дії іонізуючого випромінювання (ІВ):

1. не залежить від дози ІВ;

2. залежить від дози ІВ, має порогову залежність;

3. залежить від пори роки;

4. залежить від віку людини.

6. Стохастичний ефект від дії іонізуючого випромінювання (ІВ):

1. не залежить від резистентності організму;

2. залежить від пори року;

3. залежить від дози ІВ;

4. залежить від часу опромінення;

5. не залежить від дози ІВ, не має порогової залежності.

7. Пошкоджуючий ефект на організм людини визиває ІВ в:

1. великих дозах;

2. малих дозах;

3. вище гранично допустимих рівнях;

4. всі, навіть найменші дози;

5. нижче гранично допустимих рівнів.

8. При впливі ІВ на вагітну жінку можуть виникнути:

1. тератогенні ефекти;

2. сумарні ефекти;

3. збуджуючі ефекти;

4. надмірні ефекти;

5. мікроцефалія.

9. Одиниці вимірювання доз ІВ в міжнародній системі вимірів:

1. Грей, Бер, Кюрі, Зіверт, Рад.

2. Кюрі, Беккель, Бер, Рад.

3. Грей, Зіверт, Бекерель.

4. Рад, Рентген, Бер, Кюрі.

5. Грей, Рад, Бер, Рентген.

10. Найбільший іонізуючий ефект на тканини організму від:

1. гама випромінювання;

2. бета випромінювання;

3. рентгенівських променів;

4. альфа випромінювання;

5. теплового випромінювання.

Задачі для самоконтролю по темі:

„Біологічна дія іонізуючого випромінювання”.

1. Чи спостерігаються зміни в клітинах і органах від фонового опромінення людини?

Відповідь: при дії на організм фонового опромінення загибель клітин відбувається, але в малих кількостях, які відновлюються за рахунок регенераторних можливостей.

2. Чим зумовлена біологічна дія іонізуючих випромінювань ?

Відповідь: вона зумовлена енер­гією, яку ІВ віддають клітинам тканин.

3. Назвіть первинні фізичні процеси, що обумовлюють пусковий механізм біологічної дії іонізуючого випромінювання ?

Відповідь: іонізація і збудження атомів та молекул опроміненої тка­нини.

4. В якому випадку утворюється більша кількість вільних ра­дикалів – при прямій дії, або непрямій дії іонізуючого випромінювання на клітину ?

Відповідь: при непрямій дії.

5. Як змінюється біологічний ефект ІВ при наростанні погли­нутої дози ІВ в клітинах, які опромінюються ?

Відповідь: із наростанням дози посилюється ефект.

6. Як змінюється біологічний ефект ІВ при розподілі однієї І тієї ж сумарної дози на окремі фракції?

Відповідь: при розподілі сумар­ної дози на окремі фракції ІВ змен­шується ступінь променевого ура­ження.

7. В якому випадку буде найбільший біологічний ефект від дії ІВ при опроміненні однієї ж тієї дози або стегна і чому ?

Відповідь: найбільший ефект зумовлює опромінення живота, так як в полі опромінення розташований кишечник, чутливість клітин якого, набагато більша, ніж у тканин стегна.

8. Біологічна дія якого ІВ ефективніша: у рідкоіонізуючого, або щільноіонізуючого? Чому?

Відповідь: у щільноіонізуючих. Тому, що у них більша лінійна передача енергії опромінення.

9. В яку стадію поділу клітини затримка часу поділу клітини найбільша?

Відповідь: час затримки поділу клітини найтриваліший при опро­міненні її в стадії синтезу ДНК.

10. Інтерфазна загибель клітини настає до вступу клітин у мітоз або після нього?

Відповідь: Клітина гине до вступу її у мітоз.

ЛІТЕРАТУРА:

1. В.И. Мілько, А.Ф. Лазарь, Н.Ф. Назимок „Медицинская радіологія” К., 1980г.

1. Л.Д. Линденбратен, Ф.М. Лясс „Медицинокая радіологія” М., 1984 г.

2. „Радіаційна медицина” Під ред. А.Ф. Лазаря. К., 1993 р.

3. С.П. Ярмоненко „Радиобиология человека и животных”. М. 1983 г.

14