Клінічні прояви ІХС у хворих на цукровий діабет часто реалізуються у формі інфаркту міокарда, який має особливості перебігу. Що не відноситься до особливостей перебігу інфаркту міокарда при ЦД?

1. Часто атиповий перебіг

2. Переважання великовогнищевих та трансмуральних форм інфаркту міокарда

3. Невідповідність клінічної картини захворювання величині ЕКГ змін

4. Уповільнення ЕКГ-динаміки з пізнім формуванням негативного зубця Т.

5. *Класичний ангінальний варіант інфаркту міокарда

Особливостями перебігу цукрового діабету у хворих з інфарктом міокарда є:

1. Можливе виникнення раптової гіперглікемії у гострий період інфаркту міокарда

2. Можливе виникнення глюкозурії у гострий період інфаркту міокарда

3. Можливе виникнення гіперкетонемії та кетонурії у гострий період інфаркту міокарда

4. Можливе виникнення кетоацидозу у гострий період інфаркту міокарда

5. *Можливе виникнення всіх перерахованих станів

Безбольовий перебіг інфаркту міокарда при цукровому діабеті зумовлений наявністю:

1. *Автономної діабетичної полінейропатії

2. Діабетичної макроангіопатії

3. Діабетичної мікроангіопатії

4. Міокардіодистрофії

5. Кето ацидозу

Особливістю перебігу ІХС у хворих на цукровий діабет є:

1. Одинакова частота виникнення у чоловіків і жінок

2. Значно більша летальність від інфаркту міокарда ніж в загальній популяції

3. Висока частота атипових (безбольових) форм інфаркту міокарда

4. Висока частота постінфарктних ускладнень

5. *Всі перераховані

Що не є особливістю перебігу ІХС у хворих на цукровий діабет?

1. Однакова частота виникнення у чоловіків і жінок

2. Значно більша летальність від інфаркту міокарда ніж в загальній популяції

3. Висока частота атипових (безбольових) форм інфаркту міокарда

4. Висока частота постінфарктних ускладнень

5. *Переважання частоти інфаркту міокарда у чоловіків

Діабетична автономна нейропатія серця характеризується:

1. *Тахікардією, яка слабо піддається терапевтичним заходам

2. Гіпертензією, яка слабо піддається терапевтичним заходам

3. Брадикардією, яка слабо піддається терапевтичним заходам

4. Вираженим больовим синдромом при стенокардії

5. Вірної відповіді нема

Діабетична автономна нейропатія серця характеризується:

1. *Зниженням систолічного артеріального тиску на 30 мм. рт. ст. та діастолічного – більше ніж на 15 мм.рт.ст

2. Вираженою гіпертензією.

3. Брадикардією, яка слабо піддається терапевтичним заходам

4. Вираженим больовим синдромом при стенокардії

5. Вірної відповіді нема

Діабетична автономна нейропатія серця характеризується:

1. *Безбольовими формами ІХС

2. Гіпертензією, яка слабо піддається терапевтичним заходам

3. Брадикардією, яка слабо піддається терапевтичним заходам

4. Вираженим больовим синдромом при стенокардії

5. Вірної відповіді нема

Діабетична автономна нейропатія серця характеризується:

1. Тахікардією, яка слабо піддається терапевтичним заходам

2. Безбольовими формами ІХС

3. Зниженням систолічного артеріального тиску на 30 мм. рт. ст. та

4. Зниженням діастолічного артеріального тиску більше ніж на 15 мм.рт.ст

5. *Всім перерахованим

Високий процент гіпертензії серед хворих на цукровий діабет в 2 рази перевищує її частоту в загальній популяції. Це зумовлено:

1. Атеросклерозом

2. Гіперінсулінемією

3. Ожирінням

4. Нефропатією

5. *Всім перерахованим

Високий процент гіпертензії серед хворих на цукровий діабет в 2 рази перевищує її частоту в загальній популяції. Що не впливає на цей показник?

1. Атеросклероз

2. Гіперінсулінемія

3. Ожиріння

4. Нефропатія

5. *Гіпоосмолярність крові

Які стадії не відносять до декомпенсації цукрового діабету?

1. Кетоз

2. Кето ацидоз

3. Прекома

4. Кома

5. *Субкомпенсація

До скарг хворого з діабетичним кетоацидозом не характерні скарги на:

1. Загальну та м'язеву слабкість

2. Нудоту і блювання

3. Різкі болі в животі

4. Поліурію і полідипсію

5. *Підвищене потовиділення

При огляді хворого з діабетичною комою не характерно:

1. Шумне дихання

2. Сухість шкіри

3. Високий рівень глюкози в крові

4. Знижений АТ

5. *Підвищений тонус очних яблук

З метою нормалізації рівня глікемії при кето ацидозі використовують лише:

1. *Інсулін короткої дії парентерально

2. Інсулін тривалої дії підшкірно

3. Свіжозаморожена плазма

4. Препарати сульфонілсечовини

5. Препарати групи бігуанідів

При огляді хворого з гіпоглікемічною комою характерно:

1. Підвищення АТ

2. Гіпотонія м'язів

3. Зниження тургору шкіри

4. Шумне дихання

5. *Волога шкіра

Діабетичний кетоз характеризується:

1. Підвищеним рівнем глюкози в крові, глюкозурією

2. Глікемією більше 13,9 ммоль/л, глюкозурією 40-60 г/л, кетонурією +++

3. *Підвищеним рівнем кетонових тіл в крові і тканинах без вираженого токсичного ефекту та дегідратації

4. Декомпенсований метаболічний ацидоз у стадії прекоми

5. Декомпенсований метаболічний ацидоз у стадії коми

Основною клінічною ознакою діабетичної прекоми і коми є:

1. Зневоднення

2. Значне зростання рівня глюкози крові

3. Поява ацетону у видихуваному повітрі

4. *Шумне дихання за Куссмаулем

5. Сухість і знижений тургор шкіри

До скарг хворого з діабетичним кетоацидозом не характерні скарги на:

1. Загальну та м'язеву слабкість

2. Нудоту і блювання

3. Різкі болі в животі

4. Поліурію і полідипсію

5. *Підвищене потовиділення

При огляді хворого з діабетичною комою характерно:

1. Підвищення АТ

2. Волога шкіра

3. Нормальний тонус очних яблук

4. Нормальний рівень глюкози в крові

5. *Знижений АТ

При огляді хворого з діабетичною комою не характерно:

1. Шумне дихання

2. Сухість шкіри

3. *Підвищений тонус очних яблук

4. Високий рівень глюкози в крові

5. Знижений АТ

До компонентів терапії кетоацидотичної коми не відноситься:

1. Усунення дефіциту інсуліну

2. Регідратація

3. Корекція електролітних порушень

4. Корекція метаболічних порушень

5. *Дегідратація

Основним специфічним патогенетичним засобом лікування кетоацидотичних станів і коми є:

1. *Ліквідація дефіциту інсуліну

2. Регідратація тканин

3. Корекція електролітних порушень

4. Корекція метаболічних порушень

5. Дегідратація тканин

Ліквідація дефіциту інсуліну проводиться інсуліном:

1. *Короткої дії

2. Середньої дії

3. Тривалої дії

4. Комбінацією тривалої і середньої дії

5. Комбінацією короткої і середньої дії

При лікуванні кетоацидотичної коми інсулін вводять з розрахунку:

1. 0,2 ОД/кг за 1 год

2. 0,1 ОД/кг за 1 год

3. 0,25 ОД/кг за 1 год

4. *0,15 ОД/кг за 1 год

5. 0,05 ОД/кг за 1 год

Гіперосмолярна кома характеризується:

1. Підвищеним рівнем глюкози в крові, глюкозурією, кетонемією

2. Глікемією до13,9 ммоль/л, глюкозурією 40-60 г/л, кетонурією +++

3. Підвищеним рівнем кетонових тіл в крові і тканинах без вираженого токсичного ефекту та дегідратації

4. *Гіперглікемією 50-70 ммоль/л, глюкозурією без кетонемії, збільшенням рівня сечовини в крові

5. Різким зниженням глюкози в крові

Основною клінічною ознакою гіперосмолярної прекоми і коми є:

1. Зневоднення

2. Значне зростання рівня глюкози крові

3. Поява ацетону у видихуваному повітрі

4. Шумнее дихання за Куссмаулем

5. *Поява неврологічних симптомів, патологічних рефлексів, корчів, паралічів

Специфічним показником при гіперосмолярній комі є:

1. Збільшення вмісту сечовини в крові

2. Гіперглікемія 50-70 ммоль/л

3. *Гіперосмолярність плазми понад 340 мосмоль/л

4. Гіперосмолярність плазми 285-295 мосмоль/л

5. Гіперосмолярність плазми менше 285 мосмоль/л

Для гіперосмолярної коми не характерно:

1. Значна гіперглікемія

2. Відсутність ацидозу

3. Дегідратація тяжкого ступеня

4. Масивна глюкозурія

5. *Кетонурія

Діагноз гіперосмолярної коми не базується на:

1. *Збільшенні кетонових тіл

2. Гіперглікемія 50-70 ммоль/л

3. Гіперосмолярності плазми понад 340 мосмоль/л

4. Зростанні гематокриту

5. Появі лейкоцитозу

Скільки стадій гіпоглікемії Ви знаєте?

1. *5

2. 4

3. 3

4. 2

5. 6

Перша стадія гіпоглікемії проявляється:

1. Судомами, знепритомненням, мареннями

2. Комою, гіпотонією, тахікардією

3. Збільшенням м'язевого тонусу, появою судом, які нагадують епілептичні напади

4. Вегетативними реакціями: тремтінням, пітливістю, слиновиділенням, зміною поведінки (агресивність, ейфорія), свідомість збережена

5. *Відчуттям голоду, головним болем

Друга стадія гіпоглікемії проявляється:

1. Судомами, знепритомненням, мареннями

2. Комою, гіпотонією, тахікардією

3. Збільшенням м'язевого тонусу, появою судом, які нагадують епілептичні напади

4. *Вегетативними реакціями: тремтінням, пітливістю, слиновиділенням, зміною поведінки (агресивність, ейфорія), свідомість збережена

5. Відчуттям голоду, головним болем

Третя стадія гіпоглікемії проявляється:

1. Судомами, знепритомненням, мареннями

2. Комою, гіпотонією, тахікардією

3. *Збільшенням м'язевого тонусу, появою судом, які нагадують епілептичні напади

4. Вегетативними реакціями: тремтінням, пітливістю, слиновиділенням, зміною поведінки (агресивність, ейфорія), свідомість збережена

5. Відчуттям голоду, головним болем

Четверта стадія гіпоглікемії проявляється:

1. *Судомами, знепритомненням, мареннями

2. Комою, гіпотонією, тахікардією

3. Збільшенням м'язевого тонусу, появою судом, які нагадують епілептичні напади

4. Вегетативними реакціями: тремтінням, пітливістю, слиновиділенням, зміною поведінки (агресивність, ейфорія), свідомість збережена

5. Відчуттям голоду, головним болем

П'ята стадія гіпоглікемії проявляється:

1. Судомами, знепритомненням, мареннями

2. *Комою, гіпотонією, тахікардією, в тяжких випадках розвивається набряк мозку, менінгеальні симптоми, блювання

3. Збільшенням м'язевого тонусу, появою судом, які нагадують епілептичні напади

4. Вегетативними реакціями: тремтінням, пітливістю, слиновиділенням, зміною

5. поведінки (агресивність, ейфорія), свідомість збережена

6. Відчуттям голоду, головним болем

Причиною гіпоглікемічної коми не може бути:

1. Підвищення чутливості до інсуліну

2. Зменшення об'єму вжитої їжі

3. Передозування інсуліну

4. Збільшення фізичного навантаження

5. *Супутні захворювання

При огляді хворого з гіпоглікемічною комою характерно:

1. Підвищення АТ

2. *Волога шкіра

3. Гіпотонія м'язів

4. Зниження тургору шкіри

5. Шумне дихання