Які з перерахованих поєднань терапевтичних заcобів доцільно використати в лікуванні астматичного статусу?

1. рифампіцин + но-шпа + постійна оксигенотерапія

2. стрептокіназа + реланіум + эуфілін

3. гідрокортизон + інгаляція закису азоту

4. *преднізолон + эуфілін + гепарин

5. беротек + адреналін + ефедрин

Усе перераховане є характерним для 2-ої стадії астматичного статусу, за виключенням:

1. вираженої тахікардії

2. підвищеного рівня рСО2

3. появи зон "німої" легені

4. рО2 нижче 60 мм рт ст

5. *появи парадоксального пульсу

При яких з перерахованих станів вірогідніший розвиток медіобазального пневмофіброзу та емфіземи легень?

1. інфільтративний туберкульоз легень

2. пневмококова пневмонія

3. бронхіальна астма

4. коклюш

5. *хронічний обструктивний бронхіт (хронічне обструктивне захворювання леген

Ознаки, що свідчать про розрішення астматичного статусу, є:

1. припинення відходження харкотиння

2. поява "німої" легені

3. *послаблення задишки

4. поява сухого кашлю

5. короткочасна втрата свідомості

Першочерговими заходами при важкому астматичному статусі є все крім:

1. інфузійної терапії

2. *введення антибіотиків

3. введення эуфіліну

4. введення преднізолону або гідрокортизону

5. інгаляція зволоженого кисню

Для розвитку астматичного статусу характерно…

1. часте серцебиття

2. належний ефект бета-2-адреностимуляторів

3. продуктивний кашель

4. *зникнення хрипів і дихальних шумів над легенями

5. притуплення перкуторного звуку

Чинниками, що приизводять до розвитку астматичного статусу, є:

1. загострення хронічного бронхіту

2. проведення діагностичних скарифікаційних проб

3. відміна гормональної терапії

4. гостра респіраторна вірусна інфекція

5. *все перелічене

Для важкої бронхіальної астми характерно:

1. часті загострення

2. фізична активність обмежена

3. пікова швидкість видиху менша 60% від належного

4. частота дихання більша 30/хвилину

5. *все перелічене

Для важкої бронхіальної астми характерно…

1. пікова швидкість видиху 60-80% від належної

2. пікова швидкість видиху більша 80% від належної

3. *пікова швидкість видиху менша 60% від належної

4. відсутні фізикальні зміни в легенях в міжприступний період

5. парціальний тиск СО2 менший 45 mm Hg

Які значення об’єму форсованого видиху за 1 сек. (ОФВ1) відповідають персистуючій бронхіальній астмі середньої тяжкості?

1. >80 % від прогнозованого значення, відхилення <20 %.

2. >80 % від прогнозованого значення, відхилення =20-30 %.

3. *60-80 % від прогнозованого значення, відхилення >30 %.

4. < 60 % від прогнозованого значення, відхилення > 30 %.

5. 55 % від прогнозованого значення, відхилення = 25 %.

У хворого на бронхіальну астму крайнім виявом задишки є…

1. Дихання Чейн-Стокса

2. Дихання Біота

3. Дихання Куссмауля

4. *Астма

5. Диспное

Відносними показами для ШВЛ (штучної вентиляції легень) при асматичному статусі є:

1. Неефективність інгаляційного введення адреноміметиків

2. Неспроможність пацієнта пристосуватися до інгаляційної терапії

3. Гіпотензія

4. Тахікардія 100-120 уд/хв.

5. *Прогресуючий ацидоз (pH <7.2)

Інфузійна терапія при астматичному статусі дозволяє добитися…

1. Розрідження крові

2. Усунення зневоднення

3. Покращення виділення бронхіального секрету

4. Корекції електролітного та кислотно-лужного стану організму

5. *Все перелічене

Інфузійна терапія при астматичному статусі дозволяє добитися…

1. Корекції гіпоксемії

2. Відновлення чутливості ? 2-рецепторів бронхів до бронхолітиків

3. Ліквідації бронхоспазму

4. Ліквідації згущення крові та зневоднення

5. *Все перераховане

Бронхообструктивний синдром при бронхіальній астмі обумовлений…

1. Спазмом мускулатури бронхів

2. Набряком слизової оболонки бронхів

3. Дискринією

4. Порушенням мукоциліарного транспорту

5. *Все перераховане

При астматичному статусі парентеральне введення глюкокортикостероїдів показане, коли…

1. Неефективні інгаляційні ?2-агоністи

2. Парадоксальна реакція на ?2-агоністи

3. Розвивається анафілактична форма асматичного статусу

4. Виникає швидка декомпенсація пацієнта

5. *Все перечислене

Про активність гломерулонефриту завжди свідчить наявність:

1. гіпертензії

2. гіалінових циліндрів

3. гематурії

4. креатинеїнмії

5. *нефротичного синдрому

Найбільш характерні лабораторні ознаки гострого пієлонефриту?

1. Нейтрофільний лейкоцитоз

2. прискорення ШОЕ

3. підвищення активності ферментів в крові

4. *значна лейкоцитурія

5. наявність активних лейкоцитів в сечі