Класифікація

А. Основні клінічні форми.

1. Туберкульозна інтоксикація у дітей і підлітків ( рання і хронічна)

2. Туберкульоз органів дихання

а)  Первинний туберкульозний комплекс

б) Туберкульоз внутрішньогрудних лімфовузлів (бронхоаденіт)

в) Інфільтративний туберкульоз легень

г) Дисемінований  туберкульоз легень

д)  Вогнищевий туберкульоз легень

3. Туберкульоз інших органів і систем

а) Туберкульоз мозкових оболонок і ЦНС

б) Туберкульоз кісток і суглобів

в) Туберкульоз сечових і статевих органів

Б. Характеристика туберкульозного процесу.

1. Локалізація і поширеність

2. Фаза

3. Бактеріовиділення (БК- , БК+ )

В. Ускладнення.

1.Кровохаркання і легенева кровотеча

2.Спонтаний пневмоторакс

3. Легенево – серцева недостатність

4. Ателектаз

2.Клініка

Рання туберкульозна інтоксикація

Виникає у дітей перших років життя в початковий період захворювання на туберкульоз. Проявляються малоспецифічні симптоми загального порушення стану:

-          дратливість, зниження апетиту, підвищена втомлюваність, порушення сну, адинамія, втрата життєрадісності, рухливості, блідість шкіри, головний біль,

-          припиняється наростання маси тіла дитини,

-          періодичні тривалі підвищення температури тіла до 37,1 – 37,5*С,

-          під час пальпації периферійних лімфовузлів визначається їх помірне дифузне збільшення, лімфовузли  м’які і безболісні,

-          віраж туберкулінової проби ( віраж – вперше виявлена позитивна туберкулінова проба після негативної),

-          у  периферійній крові визначають помірний лейкоцитоз, еозинофілію, іноді – нейтрофільне зрушення формули вліво, помірне збільшення ШОЕ.

Хронічна туберкульозна інтоксикація

Виникає частіше у дітей шкільного віку, розвивається через 6 – 12 міс після віражу туберкулінової проби. Проявляється симптомами:

-          дитина відстає у фізичному розвитку, визначається схуднення,

-          блідість шкіри, зниження тургору тканин,

-          діти скаржаться на постійну субфебрільну температуру тіла, втомлюваність, нездужання, млявість, розлад сну, зниження апетиту,

-          під час огляду таких дітей помітний легкий рум’янець  на щоках на тлі загальної блідості, блискучі  очі, ейфорійний настрій на тлі загальної  слабкості,

-          під час пальпації периферійних лімфовузлів визначають симптом мікрополіаденії  (наявність різних за розміром – від горошини до квасолі – множинних лімфовузлів щільної консистенції, безболісних, іноді спаяних між собою і з тканинами),

-          під час пальпації живота нерідко визначають збільшення печінки.

-          Рентгенологічно в легенях виявляють посилення малюнка коренів, іноді – збільшення бронхових лімфовузлів, у 50% хворих визначають дрібні кальцинати в середині бронхових лімфатичних вузлів.

Первинний туберкульозний комплекс

Виникає в дошкільному та шкільному віці й складається з первинного вогнища специфічного запалення в легеневій тканині та запалення в регіонарному лімфатичному вузлі. У центрі запалення легеневої тканини та у відповідному лімфовузлі утворюється казеоз. Вогнище туберкульозного запалення в легені називають первинним афектом, що оточений зоною перифокального  запалення. У поєднанні з лімфангітом і лімфаденітом первинне вогнище утворює первинний комплекс. Відкладання солей кальцію на місці первинного афекту призводить до його кальцинування. Такий первинний афект дістав назву вогнище Гона.

Виражені такі симптоми:

-          загальна слабкість, нездужання, розлад сну, зниження апетиту, головний біль,

-          протягом 1 – 2 тижнів спостерігають фебрильну температуру тіла, яка змінюється на тривалу субфебрильну температуру тіла,

-          під час огляду діагностують блідість шкіри, зниження маси тіла і тургору тканин,

-          іноді бувають сухий кашель, задишка,

-          під час перкусії легень визначають приглушення перкуторного звуку над легеневим компонентом,

-          під час аускультації дихання ослаблене, розсіяні сухі , іноді вологі хрипи,

-          в аналізі периферійної крові визначають лейкоцитоз, еозинофілію, збільшену ШОЕ – до 20 –30 мм за годину,

-          на рентгенограмі на 1 – му тижні захворювання визначаються розмиті інфільтративні легеневі тіні й розширення коренів легень. На 3-й тиждень захворювання після зникнення неспецифічної перифокальної реакції визначається легенева тінь з чіткими краями і зв’язок цього вогнища з лімфангоїтом.