Тема 15. Міжнародна економічна інтеграція та її розвиток в сучасних умовах. Економічні аспекти глобальних проблем.

Суть міжнародної економічної інтеграції і її причини. Фактори, що впливають на розвиток інтеграційних процесів. Ступені розвитку міжнародної економічної інтеграції.

Сучасні інтеграційні угруповання в світі. Створення єдиного європейського економічного простору.

Проблема інтеграції України у світове господарство.

Глобальні проблеми в сучасному світі та причини їх виникнення. Види глобальних проблем.

Об’єктивна необхідність і основні форми міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних проблем сучасності.

Плани семінарських занять Модуль I. Загальні основи економічного розвитку суспільства.

Тема 1. Політекономія як наука / 2 год./

1. Суспільне виробництво – основа життя і розвитку людини

2. Процес виробництва , його елементи, їх суть

3. Продуктивні сили суспільства. Виробничі відносини.

4. Предмет, метод та функції політекономії

5. Економічні категорії та економічні закони

6. Політична економія та економічна політика

Реферати

1. Виникнення та основні етапи розвитку економічної теорії (політекономії)

2. Розвиток економічної думки в Україні

3. Предмет політичної економії та еволюція у його визначенні різними школами

Економічна категорія — наукове поняття, яке характеризує окремі сторони економічного явища.

Економічний закон — суттєві, стійкі і необхідні причинно-наслідкові зв’язки та взаємозалежності даного економічного процесу.

Метод пізнання — спосіб, шлях дослідження предмета політичної економії.

Нормативна політична економія — така, що спирається на оцінні судження людей стосовно того, якою має бути економічна система суспільства.

Позитивна політична економія — така, що має справу з фактами об’єктивної дійсності та уникає суб’єктивних оцінних суджень.

Предмет політичної економії — уся система економічних відносин людей у різних економічних формаціях в їх єдності і взаємодії з обмеженими продуктивними силами і політичними, ідеологічними та соціальними інститутами суспільства. Вона, пізнаючи закони, показує, як люди і суспільство мають здійснювати кінцевий вибір рідкісних ресурсів, як найкраще виробляти різні товари і послуги, розподіляти й обмінювати їх з метою максимального задоволення потреб людей.

Принцип — узагальнення, яке лежить в основі певного економічного явища, є його першоосновою.

Тема 2. Суспільне виробництво, його фактори та результати

/ 2 год./

1. Поняття , структура суспільного виробництва.

2. Основні фактори суспільного виробництва.

3. Сутність і структура економічних потреб суспільства. Ресурси суспільства.

4. Ефективність виробництва, її форми та критерії.

5. Сукупний суспільний продукт як результат суспільного виробництва та його форми.

Реферати

1.Економічний закон зростання потреб. Мотиви та стимули ефективного господарювання.

2.Матеріальне виробництво як передумова розвитку соціальної інфраструктури.

3. Економічні інтереси, їхня класифікація та взаємодія.

Абсолютні потреби — такі потреби в матеріальних благах і послугах, які породжені сучасним рівнем розвитку економіки і виробництво яких лише починає освоюватися.

Виробничий потенціал суспільства — сукупність виробничих ресурсів (чинників виробництва), з урахуванням їх обсягу, структури, технічного рівня та якості за умови повного використання робочої сили і підприємницького ресурсу.

Виробництво — процес створення людьми у взаємодії з іншими виробничими чинниками різноманітних благ, необхідних для забезпечення життєдіяльності, добробуту і розвитку всього суспільства.

Вмінені витрати — кількість продуктів, від якої слід відмовитись, щоб одержати певну кількість якогось іншого продукту.

Гранична корисність — додаткова корисність, або задоволення, одержуване людиною від споживання ще однієї одиниці конкретного блага.

Дійсні потреби — ті, які в основному відповідають рівню розвитку виробництва відповідних благ і можуть бути задоволені.

Економічний інтерес — реальний, зумовлений економічними відносинами та принципом економічної вигоди мотив і стимул соціальних дій людей щодо задоволення потреб.

Економічні потреби — ставлення людей до економічних умов їх життєдіяльності, котрі дають їм задоволення, насолоду або втіху і які спонукають людей до діяльності, щоб мати і володіти такими умовами.

Закон зростання потреб — невтомне бажання людей мати все більше матеріальних благ і послуг, які дають їм насолоду, тобто за довольняють їхні зростаючі потреби.

Закон зростаючих альтернативних витрат — кількість альтернативних ресурсів, якими доводиться жертвувати, щоб одержати кожну додаткову одиницю продукта, зростає.

Закон спадної корисності — зменшення граничної корисності в міру споживання людиною кожної додаткової одиниці певного продукту.

Засоби виробництва — створені людиною в процесі виробництва засоби праці та предмети праці. Інша назва — капітал, капітальні блага.

Земля, чи, більш широко, природні ресурси, — дар природи для виробничих процесів.

Корисність — здатність матеріального блага чи послуги задовольняти ту чи іншу потребу людини.

Межа виробничих можливостей національної економіки — максимальний обсяг продукції, що її може виробити економіка за даного рівня технологічного розвитку і наявних чинників виробництва.

Підприємницька здібність — особливий вид людського хисту, представленого діяльністю з координації і комбінування всіх інших чинників виробництва.

Платоспроможні потреби — ті, які людина може задовольнити відповідно до власних доходів і рівня цін.

Потреба — категорія, що відбиває ставлення людей до умов їх життєдіяльності, а звідси визначає і поведінку.

Продукція виробництва — вироблені матеріальні блага і послуги, які є корисними для забезпечення потреб суспільства.

Рідкість ресурсів — нестача (обмеженість) землі, засобів виробництва, робочої сили і підприємницької здібності для задоволення безмежних матеріальних потреб людей.

Робоча сила — сукупність фізичних і розумових здібностей людини, її здатність до праці.

Виробнича функція — взаємозв’язок між максимальним обсягом продукції, яку можна виробити, і витратами чинників виробництва, потрібних для цього обсягу.

Економічна формація — спосіб виробництва як єдність і взаємодія продуктивних сил і даного типу суспільно-виробничих відносин.

Економічні відносини — відносини і зв’язки між людьми, що виникають у процесі суспільного виробництва, розподілу, обміну і споживання.

Загальний економічний закон відповідності — відповідність усіх структурних елементів економічних відносин за своїми якісними параметрами рівню розвитку і характеру продуктивних сил.

Поділ праці — процес відокремлення різних видів виробничої діяльності, завдяки чому окремі групи виробників закріплюються на тривалий період за певними видами виробничої діяльності.

Продуктивні сили — система чинників виробництва, яка забезпечує перетворення речовин природи, відповідно до потреб людей створює матеріальні та духовні блага і визначає зростання продуктивності суспільної праці.

Продуктивність праці — ефективність, плідність праці людського чинника як основної продуктивної сили.

Спосіб виробництва — єдність і взаємодія продуктивних сил, що перебувають на певному рівні розвитку, і даного типу виробничих відносин.

Технологічний спосіб виробництва — поєднання знарядь праці з матеріалами, технологією, енергією, інформатикою та організацією виробництва.