4.2.3. Вибір технологічних баз

Правильне взаємодія деталей в агрегаті досягається дотриманням при їх виготовленні або ремонті необхідної точності не тільки розмірів, якості обробки поверхонь, але і взаємного розташування осей та окремих поверхонь. Все це залежить від правильності вибору технологічних баз при механічній обробці деталі. Технологічна база - це поверхня (вісь, точка) деталі, за допомогою якої проводиться її орієнтація на верстаті або в пристосуванні щодо різального інструменту. При виборі технологічних баз необхідно керуватися такими правилами: - базові поверхні повинні бути найбільш точно розташовані щодо оброблюваних поверхонь; - при обробці поверхонь деталей бажано дотримуватися принцип сталості баз, тобто за технологічні бази приймати поверхні, при установці на які можна обробити всі поверхні деталі; - установку ремонтованої деталі на верстаті бажано проводити за тим же базам, які були прийняті при виготовленні; - при пошкодженні базових поверхонь механічну обробку деталі слід починати з відновлення технологічних баз; - установка деталі повинна проводитися по менш зношеним поверхням; - при відсутності технологічної бази, прийнятої при виготовленні деталі, як її необхідно вибирати ті поверхні, які визначають положення деталі в агрегаті (конструкторські бази); при цьому потрібно прагнути, щоб технологічна база збігалася з вимірювальною базою (принцип єдності баз); - якщо не надається можливим забезпечити сталість бази, в якості нової технологічної бази слід вибирати оброблені поверхні, що забезпечують необхідну жорсткість деталі при її обробці. Бази, що відповідають перерахованим вище вимогам, забезпечать точність механічної обробки деталі за рахунок виключення із загальної похибки обробки похибки базування. В якості технологічної бази при механічній обробці приймають: - для деталей класу «Корпусні деталі» - основну площину і два отвори, розташовані на ній; - для деталей класу «Круглі стрижні» - центрові отвори, рідше - зовнішні поверхні; - для деталей класу «Порожні циліндри» - внутрішні і зовнішні циліндричні поверхні і їх торці; - для деталей класу «Диски» - зовнішні і внутрішні циліндричні поверхні, торець; - для деталей класу «не кругли стрижні» - поверхні стержня і головки, а потім отвір і оброблені поверхні головки. В даному пункті курсового проекту необхідно вказати поверхні деталі, які є технологічними базами при відновленні кожної з поверхонь і потребують ремонту, їх повне найменування згідно з класифікацією. Крім цього, слід позначити на ескізі деталі поверхні, обрані в якості технологічних баз, буквами А, Б, В і т.д. (приклад 20).

Приклад 20

В якості технологічних баз при механічній обробці посадочних поверхонь В і Г гільзи приймаємо її внутрішню поверхню А (явна подвійна напрямна база) та торець Б (явна опорна база), а для обробки внутрішньої поверхні А використовуємо відновлені зовнішні посадочні поверхні Б і Г (явна подвійна напрямна база) та торець буртика Д (явна опорна база). Поверхні деталі, вибрані в якості технологічних баз, забезпечують дотримання принципів сталості та єдності баз, так як вони також були технологічними базами при виготовленні гільз ...

Рис. 2 - Схема базування гільзи циліндра