
- •1. Тематика і організація виконання курсового проекту
- •2.Зміст курсового проекту
- •3. Загальні вимоги до оформлення курсового проекту
- •3.1. Вимоги до оформлення текстової частини пояснювальній записки
- •1. Карагодин в.І., Мітрохін м.М. Ремонт автомобілів і двигунів. - м .: Майстерність; Вища. Шк., 2001. - 496 с.
- •3.2. Вимоги до оформлення графічних документів
- •3.3. Вимоги до оформлення технологічної документації
- •4. Методика виконання розділів курсового проекту
- •4.1. Вихідні дані для розробки технологічного процесу
- •4.1.1. Характеристика деталі
- •Хімічний склад сталі 15 хгнта гост 4543-71
- •4.1.2. Технічні вимоги на дефектацію деталі
- •4.1.3. Дефекти деталі і причини їх виникнення
- •4.1.4. Технічні вимоги до відремонтованої деталі
- •4.1.5. Розрахунок розміру партії деталей
- •4.2. Технологічна частина 4.2.1. Маршрут ремонту
- •4.2.2. Вибір раціонального способу відновлення деталі
- •4.2.3. Вибір технологічних баз
- •4.2.4. Технологічні схеми усунення кожного дефекту
- •4.2.5. Визначення проміжних припусків, допусків і розмірів
- •4.2.6. Технологічний маршрут відновлення деталі
- •4.2.7. Вибір обладнання та технологічної оснастки
- •4. Визначення стійкості різця з твердосплавної пластиною Тр, хв:
- •7. Визначення теоретичної частоти обертання шпинделя nт хв-1
- •8. Визначення фактичної швидкості різання Vф м / хв:
- •10. Визначення потужності різання Nрез, кВт:
- •11. Перевірка умови достатності потужності верстата:
- •12. Визначення коефіцієнта використання устаткування за потужністю верстата:
- •4.2.9. Розрахунок норм часу
- •4.2.10. Вимоги безпеки при виконанні відновлювальних робіт
- •4.2.11. Технологічна документація
- •4.2.13. Розрахунок річних фондів часу
- •4.2.14. Розрахунок чисельності основних виробничих робітників
- •Начало формы
- •4.2.16. Розрахунок кількості технологічного, підйомно-транспортного обладнання та вибір організаційної оснастки
- •4.2.18. Планування ділянки відновлення
- •4.2.19. Розробка технологічного процесу складання вузла (агрегату)
- •4.3. Конструкторська частина 4.3.1. Порядок розробки конструкції пристосування
- •4.3.3. Призначення і пристрій пристосування
- •4.3.4. Принцип дії пристосування
- •4.3.5. Обґрунтування ефективності розробленої конструкції пристосування
- •5 Захист курсового проекту
- •Додатки
- •А1. Приклад завдання на курсове проектування
- •3. Зміст розрахунково-пояснювальної записки
- •4. Перелік графічного матеріалу.
- •А2. Приклад титульного аркуша курсового проекту
- •Курсовий проект
- •Курсовий проект
- •Коробки диференціалу автомобіля зіл 130»
- •A3. Приклад змісту
- •Ж1. Інформація, яку вносить в графи і рядки маршрутної карти
- •Список використаних джерел
4.2.9. Розрахунок норм часу
При технічному нормуванні визначається час (хв): 1) оперативний Топ; 2) додатковий (на операцію) Тд;
3) поштучний Тшт ; 4) підготовчо-заключний Тп.з.; 5) штучно-калькуляційне Тш.к. Оперативне час Топ, хв: Топ = То + Тдоп , (4.6)
де То - основний час, хв; Тдоп - допоміжний час, хв. Основний час розраховується залежно від виду обробки [42, 76]. Наприклад, на токарних операцію основний час визначається за формулою
де Lр.х - довжина робочого ходу інструменту, мм; Sф - фактична подача інструменту за один оборот деталі, мм / об; nф - фактична частота обертання деталі, хв-1; i - кількість проходів.
Lр.х = l1+ l+ l2 (4.8) де l1 - довжина врізання різця, мм; l - довжина обробки, мм;
l2 - довжина перебігу різця, мм. Для 1-го переходу То1 = ... хв; для 2-го переходу То2 = ... хв ... Сумарний основний час на операцію То , хв, дорівнює:
Допоміжний час на операцію Тдоп хв [31]:
Тдоп = Тдв + Тдп + Тдз , (4.10)
де Тдв - допоміжний час на встановлення - зняття деталі, хв; Тдп - допоміжний час на перехід, хв; Тдз - допоміжний час на заміри деталі, хв. Додатковий час Тд хв:
де аобс , - відсоток від оперативного часу на організаційно-технічне обслуговування робочого місця, аотл відпочинок і особисті потреби відповідно,%.
Поштучний час Тшт , хв:
Тшт = То + Тдоп + Тд = Топ + Тд. (4.12)
В підготовчо-заключний час входить час на підготовку верстата до роботи, час на інструктаж, час на завершення роботи. Тпз визначається за таблицями нормативів на кожну операцію в залежності від організації робочого місця, складності оброблюваної деталі, конструкції обладнання і пристосувань
[28, 29, 34, 43, 47, 49, 55, 72]. Поштучно-калькуляційні час Тштк , хв:
де Z - розмір партії деталей, шт. (див. п. 4.1.5). Норму штучно-калькуляційного часу підготовчої операції можна прийняти як дослідно-статистичну, рівну нормі часу аналогічної операції, виконуваної після відновної. Наприклад, Тштк при точінні або шліфуванні шийки перед наплавленням і після неї буде приблизно однаковим. Нижче дані формули для розрахунку норм часу для робіт, що найчастіше зустрічаються при відновленні деталей:
1)для свердлильних робіт
де nф - фактична частота обертання свердла, хв-1;
2) для нарізання різьби мітчиком або різцем
де n - частота обертання мітчика або різця, хв-1 ; nо.х - частота обертання шпинделя при зворотному ході, хв-1; S - крок різьби, мм, або подача інструменту, мм / об;
3) для стругальних робіт
де S - подача стола або різця, мм / дв. хід; n - кількість подвійних ходів стола або різця, дв. ход / хв.;
4) для фрезерних робіт
де Lр.х - довжина робочого ходу стола, мм; Sм - хвилинна подача
стола, мм / хв.;
5) при роботі на круглошліфувальних верстатах: - кругле шліфування з поздовжньою подачею (на прохід)
де Lд - довжина шліфування деталі, мм; h - припуск на обробку на сторону, мм;
К3 - коефіцієнт зачисних ходів (К3 = 1,2 ... 1,7); Sпр - поздовжня хвилинна подача стола, мм / хв; Sпоп - поперечна подача шліфувального круга на хід столу (глибину шліфування), мм / хід; nд - частота обертання оброблюваної деталі, хв-1;
- кругле шліфування з поперечною подачею (врізанням)
де Sпоп - поперечна хвилинна подача шліфувального круга, мм / хв;
6) при роботі на плоскошліфувальних верстатах: - шліфування периферією круга
- шліфування торцем круга
де Вд - ширина шліфування деталей, мм; Ки - коефіцієнт зносу круга
(Ки = 1,1 при чорновому шліфуванні, Ки = 1,4 при чистовому шліфуванні);
Vд - швидкість руху столу з деталями, м / хв; Sпоп - поперечна подача стола,
мм / хід ; Sверт - вертикальна подача на глибину на робочий хід, мм / хід ;
z - кількість одночасно оброблюваних деталей;
7) при роботі на бесцентровошліфовальних верстатах: - безцентрове шліфування з поздовжньою подачею (на прохід)
де Кз - коефіцієнт зачисних ходів (Кз = 1,05 ... 1,2 для попереднього і остаточного шліфування); i - число проходів без зміни режимів різання;
- безцентрове шліфування з поперечною подачею (врізанням)
де h - припуск на обробку на сторону, мм; Sпоп - хвилинна поперечна подача шліфувального круга, мм / хв;
8) при хонінгуванні
де nп - повна кількість подвійних ходів хона, необхідне для зняття всього припуску; nдв.х - кількість подвійних ходів хона в хвилину, дв. ход / хв.
де 2h - припуск на обробку на діаметр, мм; b - товщина шару металу, що знімається за подвійний хід хона, мм (для чавуну b = 0,0004 ... 0,0020 мм);
9) при газовій зварці
де V - об'єм наплавленого металу, см3; γ - щільність наплавленого металу,
г / см3; а - часовий витрата присадкового дроту, г / год. (для наконечників пальника № 3 а = 500 г / год; № 4 а = 750 г / год; № 5 а = 1200 г / год); Q - маса наплавленого металу, г;
10) при ручному дуговому зварювання та напівавтоматичному зварюванні у вуглекислому газі
де αн - коефіцієнт наплавлення, г /А х год (αн = 7 ... 11 г /А х год); I - сила зварювального струму, А. Значення αн та І визначаються за нормативами [29, 34, 43, 47, 49, 55, 72];
11) при автоматичному наплавленні під шаром флюсу і вибродуговому наплавленні
де L - довжина наплавлюваемої поверхні, мм; n - частота обертання наплавлюваемої поверхні, хв-1; S - подача (крок наплавлення), мм /об;
D - діаметр наплавлюваемої поверхні, мм; V - швидкість наплавлення, м / хв. При наплавленні під шаром флюсу V = 1,2 ... 3,5 м / хв, S = 2,5 ... 4,0 мм / об; при вибродуговому наплавленні V = 0,25 ... 1,5 м / хв, S = 1,8 ... 7,9 мм / об;
12) при гальванічних роботах
де h - товщина покриття, мм; γ - щільність осадженого металу, г /см3 (для хрому γ = 6,9
г /см3; для стали γ = 7,8 г /см3); Dк - катодна щільність струму, А /дм2; С - електрохімічний еквівалент, г /А год (при хромування С = 0,32 г / А год; при насталюванні С = 1,095 г /А год);
η - коефіцієнт виходу металу по струму,% (для хромування η = 12 ... 16%; для ванни зі стронцієвого електролітами
η = 20 ... 22%; для залізнення η = 75 ... 95%);
13) при механізованому напилені матеріалів
де d - діаметр напилюваної поверхні, мм; L - довжина напилюваної поверхні, мм; y - перебег металізатора, мм (у = 0,8 мм при L = 50 мм; у = 0,4 мм при L = 50 ... 100 мм; у = 0,3 мм при L = 100 ... 200 мм; у = 0,2 мм при L = 200 мм і більше); h - товщина напиляного шару, мм (при d <50 мм h = 1,2 ... 1,3 мм; при d = 50 ... 100 мм h = 1,4 ... 1,7 мм; при d> 100 мм h = 1,8 ... 2,7 мм); i - кількість проходів (визначається товщиною напиляного шару і тим, що нагрівання поверхні деталі не повинне перевищувати 80 ... 90 ° С); γ - щільність напиляного металу, г /см3 ; q - продуктивність металізатора,кг / год;
Кн - коефіцієнт напилення, що залежить від діаметра напиляемої поверхні;
14) при ручному напилені матеріалів
де F - площа поверхні, що напиляється, см2;
15) при ручному напилені синтетичних матеріалів
Оперативне час при відновленні тріщин:
де Топ1 - оперативний час на підготовку тріщин (засвердлювання отворів, вирубку і зачистку абразивним кругом), хв; Топ2 - оперативний час на знежирення тріщин і поверхні навколо них, хв; f - площа поперечного перерізу шва (валика композиції в тріщині), мм2 ; L - довжина тріщини, мм; γ - щільність композиції, г / см3; Топ3 - оперативний час на попереднє приготування композиції, хв; G1 - маса композиції, кг; Топ4 - оперативний час на остаточне приготування дози композиції на робочому місці (зважування, введення затверджувача і перемішування), хв; G2 - маса композиції, кг;
Топ5 - оперативний час на нанесення композиції на тріщину і її ущільнення, хв; Топ6 - оперативний час на накладення накладок зі склотканини з прокаткою роликом, хв.
Штучний час на роботи, пов'язані з використанням полімерних матеріалів (закладення тріщин і пробоїн клейовими композиціями):
де Топ - оперативний час на ремонтні операції, хв; Тв - допоміжний час на установку, поворот і зняття деталі, хв. Штучний час на роботи, пов'язані з пайкою і лудінням:
де Топ1 - оперативний час на комплекс робіт, пов'язаних з пайкою і лудінням, хв;
∑ Тв - сумарне допоміжний час на відновлення виробу, хв. На норму оперативного часу впливає маса виробу, товщина металу, довжина і конфігурація шва при пайці, площа при притирки і лудінні та інші чинники. Штучно-калькуляційні час на слюсарно-складальні роботи:
де ∑Топ2, ∑Топ3, ∑Топ4 - сумарний оперативний час на виконання комплексів прийомів слюсарно-складальних робіт (2, 3, 4-й розділи нормативів відповідно), хв [30]; К - коефіцієнт, що враховує тип виробництва; аобс, аотл , ап.з - відсоток від оперативного часу на обслуговування робочого місця, відпочинок і особисті потреби, підготовчо-заключні роботи відповідно,%; К2 - коефіцієнт, що враховує кількість деталей в партії; К3 - коефіцієнт, що враховує умови виконання робіт.
Розраховані і вибрані норми часу зводяться в таблицю (приклад 30).
Приклад 30
Таблиця 11 - Норми часу, хв
Номер і найменування операції (переходу) |
То |
Тд |
Тдод |
Топ |
Тшт |
Тпз |
Тштк |
030 Токарно-гвинторізна Перехід 1. Точити поверхню, витримуючи розміри d =22–0,13 мм; L = 22 мм; Ra 6,3 мкм Перехід 2. Нарізати різьбу, витримуючи розміри M22xl,5-6g ; L = 22 мм |
|
|
|
|
|
|
|