2. Моделювання комірів

В залежності від силуету виробу визначається форма коміра, який складається з двох частин: стійки і відльоту. Форма коміра залежить від висоти стійки. Комір без стійки або зі стійкою до 1 см має плосколежачу форму (рис.2, е), напівстоячий має висоту стійки до 2 см (рис.2, а), стояче-відкладний - висоту стійки 2,5-3,5 см (рис.2, б), стоячий - висоту стійки 3,5-5 см і вище (рис.2, г). Ступінь прилягання коміра до шиї залежить від форми вирізу горловини.

Коміри бувають щільноприлеглі до шиї, із середнім приляганням і такі, що відстають від шиї. Ступінь прилягання залежить також від виду застібки виробу, яка може бути до верху або нижче (у виробах з бортами - лацканами).

За покроєм розрізняють коміри відрізні і  суцільнокроєні з пілочками або зі спинкою і пілочкою. Відкладні коміри для виробів із застібкою до верху за формою поділяють на стояче-відкладні і плосколежачі. Креслення коміра будують окремо або на спинки і пілочки. Коміри стояче-відкладні і плосколежачі, будують на деталях лекалах- спинки і пілочки.

Нагрудну виточку тимчасово закрити або перемістити за моделлю. Контури деталей обвести з креслення на аркуш паперу. Визначити за моделлю вид застібки (однобортна, двобортна і т.д.) і форму вирізу горловини (V-подібний, круглий, овальний, каре і т.д.). Оформити горловину і застібку. Визначити висоту стійки коміра.

Рис. 2. Різновиди комірів

3. Розробка драпіровок, підрізів, складок різних видів на деталях рукава та комірах

Рукава дуже різноманітні по своїй формі. Форма рукава є одним з основних елементів форми виробу. При моделюванні виробів тієї або іншої форми необхідно визначити крій рукава, який дозволить одержати задану форму виробу. Причому в межах одного крою рукава можуть бути різними формою. Кожній формі відповідає певна конструкція рукава, яка нерозривно пов'язана з конструкцією пройми і плечових зрізів. На рис, 1 представлені конструкції однощовних вшивних рукавів різної форми і відповідні їм лінії пройм: суцільна лінія - рукав із звичною висотою оката і завглибшки пройми; штрихова лінія - рукав з поглибленою проймою; штрих пунктирна - рукав із завищеним окатом; штрих пунктирна з двома точками - рукав виробу з подовженими плечовими швами.

При моделюванні виробів м'якої вільної форми застосовують суцільнокроєні рукава (зазвичай без ластовиці), рукава реглан м'якої форми, вшивні одношовні з поглибленою овальною і квадратною проймою, сорочкові, народного крою; при моделюванні виробів строгої форми - вшивні одно- і двошовні, суцільно кроєні з ластовицею, реглан.

Все різноманіття форм вшивного рукава може бути одержане моделюванням з використанням креслення основи прямого або вузького одношовного рукава. При роботі над формою рукавів в основному застосовують розведення основи рукава з метою зміни її розмірів на одному або декількох ділянках.

Розглянемо моделювання рукавів декількох форм.

Рис. 1. Пройма для вшивних рукавів різних конструкцій

Рукава, розширені до низу.

Такі рукава можуть бути різної довжини і ширини. При помірному розширені рукава по низу на основі одношовного прямого рукава намічають три лінії: одну посередині окату і дві на однаковій відстані від неї. По намічених лініях основу розрізають від нижнього краю, не доходячи на 0,5-I см до лінії оката, і розводять по низу на потрібну величину. При рівномірному розширенні рукава величина розведення основи однакова по всіх ділянках.

При великому розширенні рукава по низу кількість надрізів основи збільшують до п'яти-восьми. Після розведення лінії оката оформляють плавною лінією (рис. 2, а).

Рукава, розширені по окату і низу.

На лекалі основи одношовного прямого рукава намічають довжину рукава з урахуванням можливого напуску і три лінії, як в попередньому варіанті. Відрізують надлишки основи по довжині рукава, розрізають основу рукава на чотири частини і розводять паралельно середині на величину, що визначається формою рукава. Окат рукава оформляють плавною лінією. Такий рукав по низу звичайно оформляють манжетою, а по окату - складками, буфами.

Рукава, розширені по окату і вузькі по низу.

На лекалі основи вузького довгого рукава відкладають довжину рукава і перевіряють ступінь прилягання рукава по низу до руки. Рукав такого вигляду може бути розширений від низу до верху або тільки у верхній частині(рис.2,б). Залежно від цього по-різному виконують розведення лекала.

При розширенні рукава тільки у верхній частині лекало основи рукава розрізають вертикально вниз від вищої точки оката до рівня розширення і далі горизонтально надрізають до окату або передньому і ліктьовому зрізам. Лекало основи розводять, одержуючи розширення верхньої частини рукава і збільшення висоти окату. Окат рукава оформляють плавною лінією (див. рис. 2, б). Такі рукава по окату можуть бути оформлені складками, складками, буфами, розміри їх визначають величину розведення основи.

Рукава цього вигляду мають гарний зовнішній вигляд при викроюванні їх під кутом 45° до нитки основи.

Розширення рукава можна виконати і іншим способом. Для цього на лекалі намічають три - п’ять ліній, по намічених лініях лекало розрізають від окату до низу, не доходячи до низу на 1-1,5 см, і розводять по окату на потрібну величину. Висоту оката збільшують на 3-6 см залежно від об'єму верхньої частини і оформляють плавною лінією.

Р ис. 2. Моделювання вшивних рукавів та комірів: а- розширених до низу;

б- розширених по окату і вузьких по низу

Рукава виробу з подовженими плечовими швами.

У виробах з подовженими плечовими швами лінія пройми спущена на руку (див. рис. 1, штрих пунктирна лінія з двома точками). Тому верхню частину рукава викроюють разом з пілочкою і спинкою ліфа. Висоту оката рукава зменшують. Форму лінії пройми, величину спуску плечових швів визначають відповідно до ескізу на манекені. Лекала основи ліфа і вшивного рукава, закладаючи величину посадки по окату і виточку, наколюють на манекен і наносять на рукаві лінію пройми. Лекала знімають з манекена, уточнюють лінію пройми і окату, ставлять надсічки. Відрізують верхню частину рукава і суміщають її з проймою спинки і переду, орієнтуючись на надсічки. Уточнюють плечовий зріз. Відповідно до ескізу моделюють форму рукава, як вказано вище.

Рукава з поглибленою проймою.

Пройму основи ліфа випрямляють, розширюючи спинку і перед, розширюють і заглиблюють відповідно до ескізу (див. рис. 1, штрихова лінія). Верхню виточку зменшують на 1-1,5 см. Вимірюють довжину і глибину пройми ліфа. Висота окату рукава рівна 1/2 глибини пройми. Оформляють окат рукава, для цього з вищої точки окату на лінії ширини рукава під проймою роблять засічки радіусом, рівним 1/2 довжини пройми. Відповідно до ескізу моделюють форму рукава, як вказано вище.

Питання для контролю:

1. Вкажіть основні декоративно-конструктивні елементи, що використовують у моделюванні плечового одягу:

2. Перерахуйте відомі вам різновиди форм рукавів:

3. Перерахуйте основні елементи оздоблення горловини плечового одягу:

Тема: Моделювання деталей складних покроїв

План:

1. Особливості моделювання деталей складних покроїв.

2. Особливості розробки виробів з рукавами покрою реглан на основі виробів з вшивними рукавами.