2. Послідовність виконання робіт по технічному моделюванню:

• вивчення зовнішнього виду моделі;

• вивчення властивостей матеріалів;

• вибір базових лекал;

• копіювання базових лекал;

• внесення змін у зовнішній контур деталей;

• нанесення модельних особливостей (обов'язково при закритих верхніх виточках);

• виконання технічного моделювання (при складних варіантах ця робота може виконуватись в декілька етапів).

Для забезпечення якості моделювання слід пам'ятати, що моделювання нагрудної виточки відбувається через центр грудей, а фасони лінії наносяться з урахуванням пропорцій відносно базисних ліній.

3. Перенесення нагрудної виточки на різні ділянки (графічний та макетний методи).

Виточки є важливим конструктивним елементом жіночого одягу.

З їхньою допомогою з плоскої тканини роблять об’ємну форму виробу. Особливо великого значення надають виточкам при конструюванні жіночого плаття і блузок.

В конструкції основного креслення нагрудної виточки, направлену від вершини горловини до найбільшої виступаючої точки грудей, називають основною. Інші способи формування об’єму виробу в області грудей є похідною основної виточки і, як правило, служать одночасно декором ліфа або виробу в цілому. Основну виточку можна переміщувати по колу в любе місце на пілочці. Але в яке б місце не переміщували виточку, кінець її повинен бути направлений до найбільшої виступаючої точки грудей. Розхил однієї виточки може бути розподілена між декількома виточками.

Рис. 1. Загальна схема переміщення нагрудної виточки

Просте перенесення виточки без зміни початкової форми виробу припускає напрям модельної виточки на центр випуклості. На практиці при перенесенні виточки дотримують наступні дві умови:

1) за центр розхилу виточки приймають точку, відповідну центру випуклості. Якщо на початковій конструкції ця точка не відмічена, її положення встановлюють з використанням відповідної розмірної ознаки (Вг1);

2) при оформленні сторін (ліній зшивання) модельної виточки її внутрішній

кінець розташовують на відстані 1,5 - 3 см від центру випуклості для пом'якшення конічної форми.

Існують макетний і графічний спосіб перенесення виточок. Спосіб макетного перенесення полягає в наступному: на кресленні основи намічають нове положення виточок на одному із зрізів пілочки: проймі, плечовому або бічному зрізі, горловині, талії, середини переду. Знайдену точку з’єднують з центром грудей. Потім креслення розрізають по новій лінії, розхил нагрудної виточки закривають, з'єднуючи її бічні сторони. Таким чином получають ширину виточки в новому направленні.

Розхил нової виточки може бути більше або менше ширини основної виточки в залежності від місця її розміщення.

Для досягнення плавної лінії при обробці випуклості на лінії грудей виточка не повинна доходити до центру грудей на 1-2 см, якщо вона направлена вверх від лінії грудей ( на плечовий зріз, горловину, пройму) і на 3-4 см, якщо вона направлена вниз від лінії грудей ( на бічний зріз, лінію талії, середину переду).

Вибір місцезнаходження виточки на пілочці залежить від моделі. Лінії виточок на пілочці повинні відповідати лініям виточок на спідниці, не порушуючи композицію виробу в цілому.

Графічний спосіб перенесення виточок враховує декілька способів: спосіб дуг і надсічок, спосіб перпендикулярів, комбінований спосіб (спосіб перпендикулярів і дуг).

Спосіб дуг і надсічок полягає в наступному:

1. На кресленні конструкції пілочки (переду) намічають нове направлення виточки у відповідності з моделлю. В наведеному прикладі ( рис. 3) виточка направлена від пройми до центру грудей.

2. На лінії нового розташування виточки і по лінії пройми ставлять ряд точок – 1,2,3,4,5.

3. Із точки Г7 радіусом Г71, Г72, Г73 і т.д. проводять дуги і на перетині зі сторонами виточки получають точки 1 ́, 2 ́, 3 ́, 4 ́, 5 ́ і відповідно 1˝ , 2˝, 3˝, 4˝, 5˝.

4. Вимірюють розхил основної виточки по дугам ( тобто 1 ́ - 1˝,2 ́ - 2˝, 3 ́ -3 ˝ і т. д.) і відкладають ці величини відповідно від точок 1, 2, 3 і т. д. також по дугам і

отримують точки 1″′, 2′″, 3″′ і т. д. проводять новий контур переміщеної ділянки креслення і виходить розхил виточки в новому направленні.

На наведеному прикладі розглянемо перенесення виточки способом перпендикулярів (рис. 1).

1. На лінії нового розташування виточки, яка йде від лінії пройми і по лінії пройми ставлять ряд точок – 1, 2, 3, 4, 5, 6.

2. З цих точок (тобто 1, 2, 3 і т. д.) проводять перпендикуляри до лівої сторони основної виточки. Точки перенесення визначають відповідно 1 ́, 2 ́, 3 ́, 4 ́, 5 ́, 6 ́ .

3. Далі точки 1 ́, 2 ́, 3 ́ і т. д. переносять на праву сторону основної виточки (тобто Г71˝ = Г71 ́, Г72˝ = Г72 ́ , Г73˝ = Г73 ́ і т. д.) і позначають відповідно 1˝ , 2˝, 3˝ і т.д.

4. З отриманих на правій стороні виточки точок 1˝, 2˝, 3˝ і т. д. проводять вліво перпендикуляри, на яких відкладають відрізки 1″ -1″′ = 1 - 1′ ; 2″ -2″′ = 2 - 2′ і т. д. Через точки 1″′, 2′″, 3″′ і т. д. проводять новий контур переміщення ділянки креслення і получають розхил виточки в новому направленні.

Комбінований спосіб заключається в тому, що використовують одночасно спосіб дуг і надсічок і спосіб перпендикулярів (рис.2 ).

На кресленні конструкції пілочки (переду) намічають направлення виточки у відповідності з моделлю. В наведеному прикладі виточка направлена від лінії талії до центру грудей. На лінії нового розташування виточки і по лініям бічного зрізу і проймі ставлять ряд точок – 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7. Точки 1, 2, 3 і 4 переводять в нове розташування методом дуг, а точки 5, 6, 7 – методом перпендикулярів аналогічно

Рис. 1. Перенесення виточки Рис. 2. Перенесення виточки

способом перпендикулярів комбінованим способом

Рис. 3. Перенесення виточки способом дуг і надсічок

Питання для самоконтролю:

1. Технічне моделювання та його різновиди.

2. Послідовність виконання робіт по технічному моделюванню.

3. З якою метою копіюють лекала?

4. Що забезпечує якість моделювання?

5. Послідовність виконання робіт по технічному моделюванню?

6. Назвіть декоративно-конструктивні та конструктивні елементи в одязі?

7. Які способи переміщення нагрудної виточки ви знаєте?