1.2 Зв'язок юридичної деонтології з іншими науками

Названі проблеми треба досліджувати з позиції філософії, культуроло­гії, соціології права, юридичної психології, правової естетики, теорії держави і права та інших наук. Тут виявляється зв'язок юридичної деонтології з іншими суспільними науками.

Отже, юридична деонтологія – це філософсько-пра­вова наука про пізнання юристом сутності внутрішнього імперативу службового обов'язку, який створює перед­умови для формування особистісних норм його про­фесійної поведінки і мотиви їхнього вибору з метою формування внутрішнього переконання, встановлення об'єктивної істини та прийняття справедливого право­вого рішення.

Юридична деонтологія пов'язана практично з усіма науками – гу­манітарними, природничими, точними і спеціальними.

Гуманітарні науки (мова, література, історія, суспільствознавство, географія, основи правознавства та ін.) дають змогу сформувати загаль­не уявлення про життя людини на Землі, про її проблеми та способи їх розв'язання. Кожна з цих наук стає у пригоді юристові. Особливу увагу треба звернути на філософію, особливо – на філософію права. Для юридичної деонтології філософія є й методологічним орієнти­ром. Тому юридична деонтологія – це філософсько-правова наука, вступ до юридичної спеціальності.

Природничі науки (природознавство, біологія, зоологія, хімія, ана­томія і фізіологія людини та ін.) розкривають способи пізнання кон­кретних природних явищ, навчають жити у гармонії з природою, діяти за її законами.

До точних наук (математики, фізики, астрономії, креслення та ін.) юристи іноді ставляться скептично, мотивуючи їх абстрактним характером. Проте навіть наочне зображення місця події потребує знання математики, креслення, не кажучи про те, що часто дово­диться робити різноманітні математичні обчислення. Закони фізики, астрономії - це закони Всесвіту, яких людина дотримується навіть не усвідомлюючи.

У вищому навчальному закладі вивчають як юридичні, так і неюри-дичні дисципліни, які формують юриста як спеціаліста, фахівця.

Юридична деонтологія має онтологічний [онтологія - від грец.-вчення про буття] вимір. Філософія юридичної деонтології пов'я­зана з поясненням змісту, закономірностей, основних напрямів і ме­тодів пізнання деонтологічного процесу в юридичній діяльності. Оскільки юридична деонтологія - це наука про службовий обов'язок юриста, її філософія досліджує зміст цього обов'язку (особливо його внутрішнього імперативу), а також особу юриста як професіонала.

Службовий обов'язок тісно пов'язаний з різноманітними явищами. Його пізнання вимагає вміння відрізнити істотне явище від другоряд­ного, визначити загальні закономірності, необхідні для юридичної діяльності й призначені для регулювання певних суспільних відносин.

Явище обов'язку має різні вияви, які постійно видозмінюються. Але у кожному такому вияві можуть бути моменти обов'язку юриста, пов'язані з правовими відносинами. Тому потрібно виважено підхо­дити до характеристики службового обов'язку, його ознак, властиво­стей та очікуваних наслідків невизнання.