Самостійна робота.

Вирішіть ситуаційні задачі.

Загальний висновок:

Підпис викладача:

Л абораторна робота №4

Дата проведення_______

Тема: Фізіологія збудливих тканин. М’язова тканина.

Мета заняття: дослідити умови виникнення одиночного м’язового скорочення,

зубчастого та гладенького тетанусу. Умови виникнення стомлення. Навчитися

аналізувати електроміограми.

Дослід 1

Дослідити умови виникнення одиночного м’язового скорочення.

Замалювати та проаналізувати отриману електроміограму.

Забезпечення: інтерактивна лабораторія

Висновок:

Дослід 2

Продемонструвати вплив низької температури на збудливість і провідність м’язової тканини.

Забезпечення: інтерактивна лабораторія

Висновок.

Дослід 3

Дослідити умови виникнення зубчастого та гладенького тетануса.

Замалювати міограму.

Забезпечення: інтерактивна лабораторія

Висновок:

Дослід 4

Дослідити роль нерва, сина пса та м’язового волокна у виникненні втоми.

Забезпечення: інтерактивна лабораторія

Висновок:

Дослід 5

Дослідити розміщення червоних та білих м’язів у риби.

Забезпечення: риба, пінцет медичний, скальпель медичний.

Висновок:

Дослід 6

Зареєструвати біопотенціали м’язів.

Забезпечення: випробуваний, пластинчасті електроди, фізіологічний розчин, спирт, динамометр.

Хід роботи:

1. Познайомитися з елементами Електроміографічні установки, принципом накладення електродів для реєстрації електроміограма.

2. У випробуваного для знежирення протерти шкіру передпліччя спиртом.

На передпліччі зафіксувати пластинчаті електроди на відстані 6-8 см.

На інше передпліччя (або ногу) накласти електрод для заземлення об'єкта.

3. Електроміограма реєструється при згинанні пальців руки з легким, середнім і максимальним зусиль.

Висновок:

Загальний висновок:

Підпис викладача:

Л абораторна робота №5

Дата проведення_______

Тема: Фізіологія збудливих тканин. М’язова тканина.

Мета заняття: навчитися визначати силу та витривалість м’язів кисті.

Дослід 1.

Визначити силу м’язів кисті.

Забезпечення: кистьовий динамометр:ДК – 50, ДК -100.

Хід роботи:

1. Візьміть кистьовий динамометр кистю правої руки, відведеної від тулуба до утворення прямого кута.

2. Стисніть з максимальною силою пальці правої кисті 5 раз, роблячи інтервали в декілька хвилин і кожен раз фіксуючи положення стрілки.

3. Найбільше відхилення стрілки динамометра являється показником максимальної сили м’язів кисті.

4. Зробіть ці ж визначення для лівої руки.

Показник	Показники динамометра
	1 спроба	2 спроба	3 спроба	4 спроба	5 спроба
Пр. рука
Лів. рука

Висновок:

Дослід 2

Визначити витривалість м’язів кисті.

Забезпечення: кистьовий динамометр:ДК – 50, ДК -100.

Хід роботи:

1. Випробуваному в положенні стоячи відвести витягнуту руку з динамометром в сторону під прямим кутом до тулуба. Другу руку опустити і розслабити.

2. За сигналом експериментатора випробовуваний двічі повинен виконати максимальне зусилля на динамометрі. Силу м'язів оцінити за найкращим результатом.

Випробуваному виконати 10 разів зусилля з частотою 1 раз на 5 сек. Результати записати і визначити рівень працездатності за формулою:

P = (f 1 + f 2 + f 3 + .... f n )/n,

де Р - рівень працездатності; f 1 + f 2 + f 3 + .... f n - показники динамометра при окремих м'язових зусиллях; n - кількість спроб.

Рука	Показники динамометра
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Права
Ліва

Висновок:

Дослід 3

Визначити показник зниження працездатності.

Хід роботи:

Підставте у формулу отримані результати і зробіть висновок.

S = [(f 1 -f min )/f max ] x 100,

S - показник зниження працездатності м'яза; f < b align = "justify"> 1 - величина початкового м'язового зусилля; f min f max - мінімальна і максимальна величини зусилля відповідно.

Висновок: