1.4 Робота з літературою

Існують різні методи роботи з літературою: підкреслювання, складання плану, тез, виписок, конспектування.

Як свідчить досвід, найбільш ефективним методом роботи над літературою є складання тематичного конспекту, який повинен містити необхідний матеріал до кожного питання плану курсової роботи. Цей матеріал може бути поданий у вигляді цитат або статистичних даних. У процесі складання конспекту література вивчається глибше, докладніше, краще з'ясовується структура роботи, її головні положення. Бажано залишити місце (поля) для пізніших записів. У процесі подальшої роботи сюди заноситься додатковий матеріал, особисті коментарі.

При виконанні курсової роботи на високому науковому рівні важливу роль відіграють вірно підібрані й опрацьовані вірогідні фактичні і статистичні дані. Для збирання фактичного матеріалу слід використовувати інформацію державних, у тому числі і регіональних статистичних органів, фактичні дані монографій, періодичної преси, статистичних збірників.

Особливу цінність мають оригінальні статистичні дані, які зібрані автором на підприємствах, в організаціях та установах і самостійно опрацьовані.

2Структура і зміст курсової роботи

Структура курсової роботи носить стандартизований характер і повинна містити:

• титульнусторінку;

• реферат;

• зміст;

• вступ;

• основну частину;

• висновки;

• перелік посилань;

• додатки .

Загальний обсяг курсової роботи має складати 35-45 сторінок.

Титульна сторінка.

Титульна сторінка містить інформацію про назву навчального закладу та кафедри, на якій виконано роботу, вид роботи і найменування теми, дані про виконавця і керівника, про допуск до захисту(додаток А). Титульнасторінка не нумерується, але в нумерації враховується.

Реферат.

Рефератпризначений для початкового ознайомлення з роботою. Він повинен бути стислим, інформативним і вміщувати відомості, які дозволяють приймати рішення про доцільність подальшого ознайомлення зі всією роботою. Він є коротким змістом курсової роботи.Обсяг реферату не повинен перевищувати 1000 знаків і має вміщуватися на одній сторінці.

У рефераті повинні бути відображені такі реквізити:

• відомості про обсяг курсової роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість використаних літературних джерел;

• об`єкт дослідження;

• предмет дослідження;

• мета роботи;

• обрана методика (метод) дослідження;

• отримані результати та їх новизна;

• рекомендації щодо використання результатів роботи;

• область використання отриманих результатів;

• перелік ключових слів або словосполучень, які характеризують зміст роботи.

Рекомендується формувати реферат після закінчення виконання основної частини роботи, вступу, висновків та списку літератури.

Зразок оформлення реферату наведений у додатку Б.

Зміст.

Зміст містить найменування та номери початкових сторінок вступу, усіх розділів і підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.Зразок оформлення змісту наведений у додатку В.

Вступ.

Рекомендується формулювати вступ після написання основної частини курсової роботи.

Вступ містить загальну характеристику курсової роботи в рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу й порівняння з відомими рішеннями науково-практичного завдання обґрунтовуються актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної області науки галузі туризму. Висвітлення актуальності не повинне бути багатослівним. Досить декількома реченнями висловити головне – сутність науково-практичного завдання. Обов'язково треба зазначити, які провідні вчені займалися вирішенням питання, яке поставлено в темі роботи, та які проблемні питання є невирішеними.

Мета й задачі дослідження. Студент формулює мету роботи й завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засоби досягнення мети, а не на саму мету.

Метою курсової роботи в загальному випадку є розробка інструментарію вирішення виділеної проблемної ситуації. Наприклад: «розробка системи показників…»; «розробка напрямків регулювання…», «обґрунтування шляхів удосконалення…».

Мета курсової роботи розкривається в задачах, які на теоретичному (методологічному, концептуальному), аналітико-прикладному (модельному, інструментальному) і практичному рівні розкривають її зміст. Задачі курсової роботи можна підрозділити на:

- теоретичні (загальна характеристика об’єкту дослідження, який ставиться у темі курсової роботи);

- аналітичні (проведення аналізу проблеми, відомих шляхів її вирішення,специфіки об'єкта й предмета дослідження та ін.);

- методологічні (синтез теоретичного, науково-обґрунтованого підходу до вирішення проблемної ситуації, вираженого у вигляді авторського методу, або обґрунтування вибору запозиченої методології);

- прикладні (розробка моделей і модельних комплексів, методів аналізу й прийняття рішень, інструментів, методичних і практичних підходів до синтезу систем управління й управлінських рішень);

- організаційні (аналіз специфіки реального об'єкта й синтез науково-обґрунтованих рекомендацій з його модифікації з метою вирішення проблемної ситуації, наприклад, розробка організаційних схем процесів, організаційних структур управління, блок-схем інформаційного забезпечення та ін.);

- практичні (здійснення практичних розрахунків й емпіричних досліджень, опис впровадження результатів та ін.);

- аналіз ефективності впровадження (можливого впровадження) результатів дослідження (аналіз корисності результатів курсової роботи, огляд шляхів й алгоритмів застосування основних положень роботи, розрахунок й оцінка теоретичного й (або) практичного ефекту від впровадження).

Ключовими словами у формулюванні задач дослідження виступають дієслова в минулій формі (виявлено, описано, визначено, оцінено, проведено аналіз, удосконалено, запропоновано та ін.). Зміст мети та перелік задачмають відповідати темі роботи.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є процес або явище, що породжує або в якому спостерігається проблемна ситуація, обрана для вивчення (наприклад, процес формування…індустрії туризму Запорізького регіону…, ринкутуристичних послуг Запорізької області…тощо).

Предмет дослідження. Предмет дослідження міститься у межах об'єкту, тобто представляє його структурну або функціональну складову.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне й частка. В об'єкті виділяється його частина, що є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи (наприклад, методичні засади механізму регулювання індустрії туризму…, організаційно-економічний механізм аналізу ринку туристичних послуг…, тощо)

У результаті підготовки курсової роботи передбачається, що студент розробить на теоретичному (концептуальному), аналітико-прикладному (модельному) і практичному рівні методологію впливу на предмет дослідження або впливу предмета дослідження на об'єкт, кінцевою метою якого є:

- або зниження чутливості об'єкта дослідження до певної проблемної ситуації;

- або ослаблення впливу проблемної ситуації на об'єкт дослідження;

- або повне вирішення проблемної ситуації.

Методи дослідження. Наводиться перелік використаних для досягнення поставленої в роботі мети дослідницьких методів і прийомів. Їхній перелік необхідно здійснювати без відриву від змісту роботи, коротко й змістовно визначаючи, що саме досліджувалося тим або іншим методом і які з результатів дослідження при цьому були отримані (наприклад, аналіз та синтез, порівняння, логічного узагальнення, групування, рядів динаміки, графічний, статистичних досліджень, експертних оцінок, ранжування, абстрактно-логічний). Це дає можливість переконатися в логічності й прийнятності обраних методів.

Інформаційна база дослідження. Наводиться узагальнений перелік інформаційних джерел, які були використані при виконанні курсової роботи (наприклад, Інформаційною базою курсової роботи є праці вітчизняних і зарубіжних вчених і спеціалісті з питань…..,дані статистичних збірок, матеріали соціологічних досліджень, монографічні праці…, звітність туристичних підприємств).

Обсяг вступу не повинен перевищувати 2-х сторінок.

Основна частина.

Основна частина курсової роботи складається з трьох розділів.

Перший розділ, як правило, має теоретично-методологічний характер, який повинен охарактеризувати об’єкт дослідження. В кожній курсовій роботі перший розділ має назву: "Характеристика територіально-господарської структури індустрії туризму (назва) регіону, що досліджується"У ньому розглядаються питання, які можуть бути оформлені у виді підрозділів:

1.1.Аналіз туристичних ресурсів регіону, що досліджується. Історична довідка про формування і розвиток об’єкту дослідження. Цей пункт повинен містити інформацію про формування, еволюцію та розвиток території, що аналізується. Необхідно провести аналіз географічної, рекреаційної та територіальної характеристики об’єкту дослідження.

1.2.Аналіз соціально-демографічної структури об’єкту дослідження. В цьому пункті необхідно провести аналіз структури і розміщення населення регіону, надати характеристику традиційної та етнічної культури населення регіону, визначити національну складову населення регіону, що досліджується.

1.3.Аналіз господарської структури об’єкту дослідження. В цьому пункті необхідно надати інформацію про стан господарського комплексу території, вказати основні інфраструктурні системи, охарактеризувати адміністративно-територіальний устрій і систему управління території, що досліджується.

В першому розділі можна подати історію питання, показати ступінь його вивченості на підставі огляду вітчизняної та зарубіжної літератури, нормативно-правове регулювання проблеми, що досліджується. Мають бути розкриті поняття й сутність явища чи процесу, які вивчаються, уточнено формулювання тощо.

Обсяг першого розділу складає 9-10 сторінок.

Другий розділ за характером є аналітико-дослідницьким, в якому вивчається стан справ об’єкту дослідження з позицій аналізу окремих аспектів предмету дослідження.Цей розділ містить викладення загальної методики й основних методів дослідження (формули розрахунків, порівняльні таблиці, ранжування тощо), аналіз узагальнюючих показників предмету дослідження чи його окремих елементів, виявлення недоліків в об'єкті дослідження щодо предмету дослідження.Динаміку основних показників відслідковують за даними попередніх 3-5 років.

В кожній курсовій роботі другий розділ має назву: Аналіз ринку туристичних послуг (назва)території або регіону.Цей розділ курсової роботи може бути викладений за такою структурою:

2.1 Оцінка умов та чинників функціонування ринку туристичних послуг території, що досліджується. В цьому підрозділі визначається, що основою функціонування туристичного ринку є туристичний процес. Туристичний процес, який є багатоплановим явищем, в межах якогосполучаються соціальні, економічні, культурні, психологічні та екологічніфункції туризму. В рамках аналізу туристичного процесу визначаються такі показники: обсяги переміщень або туристичніпотоки, їх величина, структура, ритмічність,територіальність; обсяги діяльності із задоволення потреб туристів в ходіреалізації мети подорожі, щовизначаються кількістю та структурованістю туристичних підприємств, загальним обсягом надходженьвід туризму в бюджет території, в тому числі валютних надходжень, часткою національного туризму в світовомугосподарстві, на регіональних ринках послуг. Експортно-імпортнізв'язки та спрямованість туризму на внутрішній чиміжнародний ринок визначає сальдо туристичного балансу, яке є різницею між потоком в'їзного та виїзного туризму. Масштаби розвитку туризму засвідчує також показник зайнятості в туризмі.

2.2 Аналіз рівня розвитку туристичного ринку території, що досліджується. В цьому підрозділі проводиться аналіз рівня споживання туристичних послуг в регіоні, що досліджується. Споживання туристичних послуг є реалізованим попитом, що задоволений суб'єктами туристичного ринку. Визначення напрямків розвитку турринку передбачає комплексну оцінку ринку споживачів, зокрема, визначення загальної потреби в послугах туризму, рівня задоволення, структури попиту та структури задоволення цього попиту, його видову та територіальну диференціацію, що відбиває місцеві умови споживання. Така інформація може бути отримана лише шляхом соціологічних досліджень.На практиці обсяги та структура споживання екстраполюються відповідно динаміки процесу. Значний вплив на споживання туристичних послуг справляє сезонність, що спричинена як об'єктивними природними умовами, так і продиктована в ряді випадків ринковою стратегією туристичних підприємств, тобто створена штучно. З іншого боку, наявність вільного часу (свята, відпустки) також має сезонний характер, об'єктивно зумовлюючи коливання попиту. Врахування коливань попиту є необхідною умовою ефективного задоволення потреб населення, оскільки галузі індустрії туризму зорієнтовані на створення потужностей (постійних чи сезонних) відповідно часу максимального попиту. Визначити нерівномірність попиту можна за допомогою коефіцієнтів, які відбивають сезонні відхилення від середньорічної величини потоку (максимальні та мінімальні) та варіаційний розмах між крайніми значеннями обсягу туристичного потоку протягом року. При аналізі ринку туристичних послуг використовується повний набір показників: натуральні (кількість туристів), вартісні (надходження від туризму), трудові (кількість зайнятих) та локалізаційні (кількість та потужності обслуговуючих підприємств). Ці показники можуть аналізуватися в абсолютних величинах, коли потрібно визначити поширення, тенденції розвитку, або в відносних, коли необхідно визначити навантаження чи провести порівняльний територіальний аналіз. При цьому натуральні, вартісні та трудові показники можна розглядати як інтегральні, що характеризують ринок в цілому, а локалізаційні показники є частковими і характеризують перш за все розвиток мережі індустрії туризму. Рівень споживання характеризується натуральними та вартісними показниками, які аналізуються перш за все в динаміці, що дозволяє визначити загальні зміни через середньорічні темпи росту. Аналіз натуральних показників дає змогу визначити через сальдо туристичного балансу спрямованість та характер споживання (внутрішній чи міжнародний туризм, іноземний чи закордонний). Натуральні показники використовуються також при визначенні видової та територіальної структури туристичного потоку. А для оцінки видової та територіальної структури рівня споживання вже використовуються відносні показники, наприклад, такі як рівень концентрації споживання (в розрахунку на чисельність населення, на одиницю території або на одиницю потужності підприємства гостинності). Економічна оцінка рівня споживання визначається за вартісними та трудовими показниками також як в абсолютних, так і в відносних одиницях, наприклад, обсяг послуг в розрахунку на 1000 осіб населення або на одного зайнятого в туризмі, або на одиницю потужності підприємства індустрії туризму. Ці показники дають можливість провести як структурно-галузевий, так і структурно-територіальний аналіз. Рівень споживання забезпечується підприємствами індустрії туризму території, що є суб’єктами ринку виробника, і їх діяльність характеризує пропозицію: її загальний обсяг, тенденції розвитку, галузеву та територіальну структуру, характер турпродукту. Аналіз стану індустрії туризму території включає: а) інвентаризацію наявних ресурсів туристичної галузі (матеріально-технічних, трудових, грошових), туристсько-рекреаційних ресурсів та територій; б) їх оцінку за різними ознаками. Так, оцінювання туристсько-рекреаційних ресурсів має за мету визначити міру їх унікальності, привабливості, атрактивності, можливості використання в туризмі з огляду на економічну, соціальну ефективність та екологічні вимоги. Компонентний системно-структурний аналіз ресурсів сполучається з аналізом територіальним, результатом якого є визначення елементів територіальної структури туристсько-рекреаційних систем, їх видів, форм, ієрархії, спеціалізації на певних видах туризму (з урахуванням граничних навантажень) і наступна делімітація. Оцінка розвитку туристичної галузі передбачає визначення соціально-економічної ефективності діяльності суб'єктів туристичного ринку території. Тут також галузевий аналіз поєднується з територіальним. Галузевий аналіз передбачає визначення рівня споживання населенням туристичних послуг та структуру цього споживання, а територіальний аналіз проводиться з метою визначення рівня розвитку та територіальної диференціації структури гостинності, транспорту і туристичної та оздоровчої діяльності, елементів територіальної структури туристичної галузі, що дозволяє оцінити розгалуженість та територіальну доступність мережі для потенційного споживача. 

Період, за який проводиться аналіз, повинен бути узгоджений з керівником роботи. Однак, повинно бути не менше 3-х періодів).

2.3 Оцінка співвідношення між попитом і пропозицією на ринку туристичних послуг території, що аналізується.В цьому підрозділі визначаються недоліки, які були виявлені в процесі аналізу, а також ті недоліки, які існують в рамках об’єкту дослідження та були проаналізовані іншими авторами.

Результатом комплексного аналізу туристичного ринку є визначення рівня задоволення попиту населення в послугах туризму, виявлення видових та територіальних диспропорцій між попитом/пропозицією та визначення їх причин. Подальший аналіз ринку передбачає оцінку його ємності, тобтовідношення загальних потреб в туристичних послугах до обсягу реалізованих послуг. Ми пропонуємо розглядати ємність ринку як найбільш узагальнену характеристику. Ємність ринку є величиною, що характеризує максимально можливу спроможність споживання турпродукції за даних ринкових умов. Таким чином, ємність ринку відображає не тільки рівень споживання турпродукції, а й рівень незадоволеного попиту. Ця величина може бути структурована за окремими видовими та територіальними ринками. Ємність ринку відтворює також умови, з одного боку, споживання - через визначення впливу чинників формування попиту та споживання, з іншого, - діяльності суб'єктів туристичного ринку через вплив умов реалізації турпродукту. Таким чином, визначення рівня споживання туристичних послуг обов'язково повинно корегуватися факторним аналізом умов створення та споживання турпродукту з метою визначення потенційної ємності туристичного ринку. Саме співвідношення потенційної ємності та реального рівня споживання найяскравіше характеризує стан туристичного ринку. 

Таким чином, комплексний аналіз туристичного ринку території, що аналізується, дозволяє:

а) визначити обсяг, структуру, видову та територіальну диференціацію попиту;

б) визначити обсяг, структуру, галузеву та територіальну диференціацію пропозиції;

в) визначити рівень розвитку індустрії туризму та рівень задоволення потреб населення в послугах туризму;

г) оцінити співвідношення попиту та пропозиції на ринках внутрішнього та міжнародного туризму, видових (ринках різних видів та форм туризму, класів обслуговування, ринку послуг гостинності, транспорту, екскурсійних та дозвілля) та територіальних субринках (місцевих ринках різного масштабу тощо);

д) виявити наявні диспропорції. 

Обсяг другого розділу має складати 13-16 сторінок.

Третій розділ є по суті оптимізаційною частиною та присвячений питанням удосконалення предмету дослідження відповідно до умов функціонування об’єкту дослідження. Цей розділ повинен бути побудований в логічній послідовності відповідно до другого розділу. Логікою викладення матеріалу третього розділу повинна стати аналітична частина другого розділу, в якій виявлено недоліки або проблеми щодо сьогоднішнього стану об’єкту дослідження та предмету дослідження. Вінмістить у собі розробку прогнозів, планів, конкретних рекомендацій, пропозицій щодо підвищення ефективності процесів, які досліджувались, та їх економічне обґрунтування. Він завершує дослідження й містить опис впровадження результатів роботи або умови впровадження. У даній частині доцільно проводити аналіз корисності й ступеня можливості реалізації результатів роботи, проводити огляд шляхів застосування основних положень роботи.

Обсяг оптимізаційного розділу – в межах 4-6 сторінок.

Висновки.

У висновках до курсової роботи приводяться найбільш важливі результати, які отримано в роботі, які повинні містити результати проведеного дослідження. Обов’язково необхідно зазначити всі результати, а саме: що було розглянуто, який об’єкт дослідження, які аналітичні розрахунки проведено, які недоліки або закономірності виявлено, що було запропоновано за результатами дослідження.

Обсяг висновків – 2-3 сторінки.

Перелік посилань

Перелік посилань містить список використаних літературних джерел та інших матеріалів. Він повинен бути побудований або у порядку використання літературних джерел у тексті роботи, або за алфавітом.Список використаних у курсовій роботі джерел має становити не менше 20 найменувань.

Додатки.

У додатки доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи:громіздкі проміжні математичні викладення, формули й розрахунки;таблиці допоміжних цифрових даних;ілюстрації допоміжного характеру;інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою.

Курсова робота повинна мати чітку і логічну структуру, складовими якої є вступ, основна частина та висновки.

Необхідно мати на увазі, що на всі ілюстративні матеріали (формули, таблиці, рисунки) повинні бути посилання у тексті (наприклад: аналіз показників трудомісткості робіт представлено в таблиці 2.1). Також, всі ілюстративні матеріали повинні бути охарактеризовані у тексті курсової роботи.

!

При написанні курсової роботи необхідно користуватись правилом: Основою курсової роботи є текст, який можесупроводжуватися ілюстративними матеріалами (рисунками, таблицями, діаграмами), а не на оборот. На всі ілюстративні матеріали повинні бути посилання у тексті.