
- •Кафедра педіатрії №1
- •Герпетична інфекція у дітей Методична розробка
- •Герпетична інфекція у дітей
- •До первинних форм гі відносять:
- •До вторинних форм гі відносять:
- •Етіологія та епідеміологія
- •Патогенез
- •Форми герпетичної інфекції у новонароджених:
- •Лабаратарна діагностика
- •Лікування
- •2 Етап – терапія в стадії ремісії (в стадії ранньої реконвалесценції):
- •3 Етап – при стійкій клініко-лабораторній ремісії:
- •Профілактика
- •Список літератури
ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ
«УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ»
Кафедра педіатрії №1
з дитячими інфекційними хворобами
Герпетична інфекція у дітей Методична розробка
для студентів медичного факультету
Полтава – 2011
Затверджено на навчально-методичному засіданні кафедри педіатрії №1 з дитячими інфекційними хворобами
"29" серпня 2011 року. Протокол №1.
Автори:
• доцент кафедри педіатрії №1 з дитячими інфекційними хворобами, к.мед.н. Прилуцький К.Ю.;
• асистент, к.мед.н Пікуль К.В.
Друкується по рішенню ЦМК Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» "__"___________ 2011 року. Протокол №
Герпетична інфекція у дітей
Герпес (від грецького herpes - гарячка) - сама розповсюджена вірусна інфекція людини. У всіх країнах світу 60-90% населення інфіковані тим чи іншим герпес-вірусом. За даними ВООЗ герпетична інфекція (П) займає друге місце, після грипу, як причина смертності від вірусних інфекцій., Цей збудник входить до складу TORCH комплексу, який відіграє значну роль у виникненні репродуктивних втрат. HSV біли відкриті V. Gruter у 1912 році [1,4]. Він належить до родини Herpesviridae Під П найчастіше розуміють групу захворювань, що викликаються вірусом простого герпесу (HSV-1, HSV-2) та характеризуються переважним ураженням шкіри, слизових оболонок та нервової системи. На сьогодні описано 8 типів герпесвірусів: два типи простого герпесу (HSV-1, HSV-2), вірус вітряної віспи та оперізуючого лишаю (VZV, HHV-3), вірус Епштейна-Барра (EBV, HHV-4), цитомегаловірус (CMV, HHV-5), HHV-б, HHV-7, HHV-8. На основі біологічних властивостей вірусів виділено: α-герпесвіруси, β-герпесвіруси, δ-герпесвіруси. α-герпесвіруси (HSV-1, HSV-2, VZV) характеризуються коротким циклом репродукції з цитопатичним ефектом в клітинах. До β-герпесвірусів відносять CMV, HHV-6, HHV-7. Вони розмножуються повільно, викликають збільшення уражених клітин, здатні до персистенції в слинних залозах, нирках, можуть викликати вроджені інфекції. До γ-герпесвірусів відносять EBV, HHV. Вони характеризуються тропізмом до В-та Т-лімфоцитам, в яких вони персистують, можуть викликати лімфопроліферативні процеси. Найбільша сприятливість у дітей до П спостерігається у віці від 5 місяців до 3 е років. Герпесвіруси 1 типу передаються повітряно-краплинним та контактним шляхами, а 2 типу - статевим, вертикальним, парентеральним. HCV-3 викликає генітальний і неонатальний герпес. У залежності від механізму ураження виділяють: вроджену та набуту форми. Набута ГІ може бути первинна та вторинна (рецидивуюча), локалізована, генералізована, латентна [2,6].
До первинних форм гі відносять:
інфекція новонароджених (генералізований герпес, енцефаліти, герпес шкіри та слизових);
енцефаліти;
гінгівостоматити;
герпетиформна екзема Капоші;
первинний герпес шкіри, очей;
герпетичний панарицій.