
- •Тема 1: Гігієнічні вимоги до структури, змісту і дозування навантажень під час занять великим спортом.
- •Контрольні питання:
- •Тема 2: Природні фактори у фізкультурно-оздоровчій та спортивній практиці.
- •Протокол дослідження температурного режиму спортивного залу
- •Протокол визначення вологості повітря в спортивному залі
- •Протокол визначення охолоджуючої здатності повітря і швидкості його руху за допомогою кататермометра
- •Контрольні питання:
- •Тема 3: Санітарно-гігієнічні вимоги до спортивних споруд.
- •Норми освітленості спортивних залів
- •Норми освітленості майданчиків і полів для спортивних ігор
- •Контрольні питання:
- •Тема 4: Санітарно-гігієнічні вимоги до плавального басейну
- •Карта санітарного обстеження критого плавального басейну
- •Контрольні питання:
- •Тема 5: Гігієнічні норми рухової активності дітей і підлітків.
- •Карта реєстрації фізичної активності
- •Контрольні питання:
- •Тема 6: Гігієнічні вимоги до організації фізичного виховання школярів.
- •Зовнішні ознаки стомлення
- •Приміщення для фізкультурно-спортивних занять у загальноосвітніх школах
- •Санітарно-гігієнічного обстеження спортивного залу
- •Склад і площа фізкультурно-спортивної зони загальноосвітньої школи
- •Розміри шкільних спортивних майданчиків
- •Програма гігієнічної оцінки фізичного виховання в школі (г.Н.Даниленко та ін.)
- •Контрольні питання:
- •Тема 7: Гігієнічні принципи оздоровчо-фізкультурного тренування.
- •Оцінка рівня здоров'я (в.І.Бєлов, 1994)
- •Контрольні питання:
- •Тема 8: Харчовий раціон спортсмена.
- •Калорійність, хімічний склад раціонів і продуктів
- •Контрольні питання:
- •Тема 9: Біоритми в спортивній практиці
- •Оцінка біоритмологічного типу працездатності
- •Контрольні питання:
- •Література
Контрольні питання:
Дати визначення поняттям: фізичне здоров'я, фізичний стан, фізична підготовленість.
Які показники звичайно використовуються в програмах оцінки фізичного здоров'я дітей і підлітків?
Які види спортивних майданчиків повинні бути в школі?
Які загальні гігієнічні вимоги висуваються до шкільної спортивної зони?
Тема 6: Гігієнічні вимоги до організації фізичного виховання школярів.
Мета заняття: закріплення теоретичних знань про раціональну організацію процесу фізичного виховання дітей і підлітків.
План
Розподіл учнів за медичними групами.
Гігієнічна оцінка уроку фізкультури.
Санітарно-гігієнічна оцінка шкільного спортивного залу та спортивної зони школи.
Гігієнічна оцінка фізичного виховання в школі.
теоретичні відомості
У шкільному віці мета фізичного виховання конкретизується слідуючи ми задачами:
Профілактика виникнення розповсюджених захворювань (порушень постави, ГРВІ).
Гармонічний розвиток всіх рухових якостей з урахуванням сенситивних періодів.
Досягнення потрібного рівня фізичного стану, що забезпечує високий рівень фізичного здоров‘я.
Раціональний і ефективний процес фізичного виховання школярів повинний відповідати ряду основних гігієнічних принципів:
реалізація оптимального рухового режиму;
застосування засобів і методів фізичного виховання в залежності від статі, віку, стану здоров'я, фізичної підготовленості;
систематичність занять, поступове збільшення навантажень, комплексне застосування засобів і методів фізичного виховання;
створення сприятливих умов зовнішнього середовища під час занять фізкультурою і спортом.
Обов'язковою умовою реалізації зазначених принципів є постійний контроль здоров'я дітей і підлітків на всіх етапах фізкультурно-оздоровчого й учбово-тренувального процесу.
Тільки при систематичному і науково обґрунтованому лікарсько-педагогічному контролі фізичне виховання стає ефективним засобом збереження і зміцнення здоров'я дітей і підлітків, поліпшення їхнього фізичного розвитку. У зв'язку з цим учитель фізкультури повинен бути досить підготовленим у питаннях впливу умов зовнішнього середовища і систематичних навантажень на організм дітей і підлітків. Вирішальне слово в оцінці стану здоров'я належить лікарю, однак роль вчителя фізкультури не обмежується виконанням інструкцій і рекомендацій – він активний творчий учасник процесу формування здоров'я школярів.
Для оцінки фізичного стану дітей та підлітків у відповідності до сучасних уявлень використовуються 5 критеріїв:
рівень фізичного розвитку, ступінь його гармонійності, відповідність біологічного віку календарному;
рівень функціонування основних систем організму;
рівень фізичної підготовленості;
ступінь опору організму несприятливим впливам;
наявність або відсутність хронічних захворювань.
Таблиця 19
Система визначення та оцінки фізичного стану дітей, підлітків та юнаків у процесі фізичного виховання
Показники фізичного стану |
Ознаки, що вимірюються |
Способи вимірювання |
Способи оцінки |
Будова тіла
Постава Рухова активність
Функціональні можливості
Опір організму несприятливим факторам зовнішнього середовища Фізична підготовленість |
Довжина тіла; Маса тіла; Обхватні розміри грудної клітки, плеча, талії, стегна Кіфоз, сколіоз Час, витрачений на різні види рухової активності на протязі доби, тижня У спокої – ЧСС, АТ; Під час навантаження – фізична працездатність Захворюваність ГРВІ
Фізичні якості: сила, витривалість, спритність та ін. |
Антропометричні
Антропометричні Добовий хронометраж РА
Пальпаторно, тонометрія, функціональна проба Руф‘є
Кількість захворювань ГРВІ та кількість пропущених днів на протязі року Тести |
Вікові стандарти, індекси
Візуально, формули Індекс фізичної активності, розрахунок енерговитрат
Індекс Робінзона, індекс Руф‘є
Ті, що не хворіли, ті, що хворіли епізодично (1-3 рази); ті, що часто хворіли Бали, індекси |
Програма медичного обстеження учнів освітніх установ.
Лікарський огляд:
Чи педіатра терапевта;
Лікарів-фахівців: окуліста, стоматолога, отоларинголога, хірурга, гінеколога;
При наявності показань проводяться консультації інших фахівців.
Антропометрія.
Функціональні проби і визначення загальної фізичної працездатності.
Флюорографія органів грудної клітки.
Електрокардіографія.
Загальний аналіз крові.
Загальний аналіз сечі.
При наявності медичних показань проводяться додаткові функціонально-діагностичні і лабораторні дослідження.
За результатами медичних обстежень у медичну документацію вноситься (і у копії видається) лікарський висновок, що включає в себе:
- оцінку стану здоров'я;
- висновок про фізичний розвиток за існуючими стандартами;
- допуск до занять фізичною культурою (віднесення до медичної групи: основна, підготовча, спеціальна);
- рекомендації з проведення лікувально-профілактичних заходів.
Розподіл школярів на медичні групи.
Відповідно до стану здоров'я, фізичним розвитком, рівнем загальної фізичної підготовленості і тренованості дітей шкільного віку поділяють на три медичні групи: основну, підготовчу і спеціальну.
Основна медична група. До неї включають дітей і підлітків без відхилень у стані здоров'я (чи з незначними відхиленнями), що мають достатню фізичну підготовленість. У якості основного навчального матеріалу в даній групі варто використовувати обов'язкові види занять (відповідно до навчальної програми) у повному обсязі, а також здачу контрольних нормативів з диференційованою оцінкою; рекомендуються додаткові види занять в обраному виді спорту.
Підготовча медична група. У неї включають дітей і підлітків, що мають незначні відхилення у фізичному розвитку і стані здоров'я, а також недостатня фізична підготовленість. У даній групі можна використовувати ті ж обов'язкові види занять, але за умови поступового освоєння вправ, що висувають підвищені вимоги до організму.
Заняття фізичною культурою в підготовчій групі проводяться разом з основною групою по навчальній програмі; обидві групи здають установлені контрольні нормативи. При цьому діти і підлітки, віднесені до підготовчої медичної групи, мають потребу в деяких обмеженнях навантажень і поступовому освоєнні комплексу рухових навичок і умінь. Відповідно школярі даної групи мають потребу в додаткових тренувальних заняттях для підвищення рівня фізичної підготовленості. Для цього вчителі фізичної культури можуть використовувати секції загальної фізичної підготовки, що організуються у позаурочний час, і інші форми занять
Спеціальна медична група. До неї включають учнів, що мають такі відхилення в стані здоров'я, що є протипоказанням до підвищеного фізичного навантаження. Заняття з фізичної культури зі школярами цієї групи повинні проводитися по спеціально розробленій програмі в умовах звичайного режиму школи.
Результати лікарських досліджень і практичний досвід показують, що при багатьох захворюваннях (у періоди між приступами ревматизму, при хронічному запаленні легень і ін.) у школярів, віднесених до спеціальної групи, маються подібні порушення в організмі: приблизно однаково знижений рівень працездатності, функціональні можливості серцево-судинної, дихальної й іншої систем. Тому для них можна організувати групові навчальні заняття, незважаючи на різний характер захворювань.
При виражених порушеннях функцій опорно-рухового апарата (паралічі, парези й ін.), а також при більш значних відхиленнях у стані здоров'я необхідні заняття лікувальною фізичною культурою.
При визначенні медичної групи для школярів з відхиленнями в стані здоров'я необхідно передбачати приступність фізичних навантажень, а також створення оптимальних умов для видужання чи попередження загострень захворювання.
У випадках загострення хронічного захворювання вчитель обмежує фізичні навантаження, з огляду при цьому на характер протікання, частоту, ступінь і причини загострень. Для учнів з вираженими проявами хвороби варто застосовувати лікувальну фізичну фізкультуру.
При деяких захворюваннях протипоказані заняття в несприятливих метеорологічних умовах. Так, при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, ревматизмі, циститах (запалення сечового міхура) необхідно уникати різких коливань температури повітря і переохолодження: Разом з тим необхідно методично правильно загартовувати дітей і підлітків для підвищення рівня природного імунітету (несприйнятливості організму до хвороб) і активізації пристосувальних механізмів до мінливих умов навколишнього середовища.
Включення учнів у спеціальну медичну групу може носити як тимчасовий, так і постійний характер (у залежності від виду захворювання й інших відхилень у стані здоров'я).
Рішення про перехід зі спеціальної в підготовчу групу, а потім в основну повинно приймаються спільно лікарем і вчителем - за умови позитивних результатів, отриманих під час занять у попередній групі.
Завдання 1: Розподілити учнів за групами відповідно до показників (див. Додаток 1). |
|
Діагноз |
Група |
|
|
Завдання 2: Визначити терміни допуску учнів до занять фізкультурою після хвороби. Вказати особливості проведення занять з ними (див. додаток 2). |
||
Діагноз |
Терміни |
Примітки |
Ангіна |
|
|
Пневмонія |
|
|
Грип |
|
|
ГРЗ |
|
|
Струс мозку |
|
|
Розтягання м'язів і зв'язок |
|
|
Терміни поновлення занять фізичними вправами після перенесених захворювань. Повне припинення занять фізичними вправами може носити тільки тимчасовий характер. Терміни поновлення занять фізичною культурою і спортом після перенесених захворювань і травм визначаються лікарем індивідуально для кожного учня з обліком усіх клінічних даних (тяжкості і характеру захворювання чи травми, ступеня функціональних порушень, що були викликані захворюванням чи травмою). Приймаються до уваги також стать, вік, компенсаторні здібності організму й інші індивідуальні особливості.
Основною формою фізичного виховання школярів є урок фізкультури, організація і зміст якого повинно відповідати визначеним гігієнічним вимогам.
При організації навчального процесу необхідно враховувати фізіологічні принципи зміни працездатності дітей і підлітків. Спочатку працездатність підвищується (період впрацьовування), потім вона тримається на високому рівні (період високої продуктивності) і поступово знижується (період зниження працездатності або стомлення).
Така закономірність характерна для окремого дня, тижня, чверті і навчального року в цілому. Тому, важливим засобом збереження високої працездатності школярів у процесі навчальної діяльності є урок фізкультури, що попереджає розвиток стомлення. Недоцільно його проведення як на початку, так і наприкінці дня, тижня.
Завдання 4: Вказати оптимальне місце 2-х уроків фізкультури в навчальному розкладі (дні, уроки).
|
Методика оцінки уроку орієнтована на аналіз його структури, реакції учнів на фізичне навантаження. З цією метою визначають частоту пульсу в 2-3 учнів перед початком уроку і після кожної його частини. Хороша фізіологічна крива характеризується поступовим підвищенням ЧСС у вступній частині уроку, високим її рівнем протягом основної частини (приріст складає 80-90 % від вихідної ЧСС) і збереженням досить високих значень ЧСС на заключному етапі уроку (на 20-30% вище вихідного значення).
Завдання 5: Зобразити оптимальну фізіологічну криву уроку фізкультури
|
Для визначення ефективного рівня робочої ЧСС для конкретного школяра в залежності від віку та ЧСС у спокої пропонується така система розрахунку:
220 – вік = ЧССМакс;
(ЧССМакс – ЧССспок) 0,85 + ЧССспок = ЧССв
(ЧССМакс – ЧССспок) 0,65 + ЧССспок = ЧССн
Ефективний рівень ЧСС знаходиться між ЧССв (верхній рівень) та ЧССн (нижній рівень).
Наприклад, у школяра 13 років ЧСС у спокої рівна 82 уд/хв.
220 – 13 = 207 (ЧССМакс)
(207 – 82) 0,85 + 82 = 188 (ЧССв)
(207 – 82) 0,65 + 82 = 163 (ЧССн)
Стомлення виникає в результаті надмірного фізичного навантаження і виявляється тимчасовим зниженням працездатності. Фізичне стомлення проявляється порушенням функції м'язів: зниженням швидкості, інтенсивності, погодженості і ритмічності рухів, недостатнім за часом відпочинком. Надмірне фізичне навантаження протягом тривалого часу призводить до перевтоми (хронічному стомленню). Характер і ступінь стомлення школярів можна визначити за допомогою ряду ознак.
Завдання 6: Вказати, коли і які ознаки стомлення можуть виявлятися в школярів під час правильно організованого уроку фізкультури (табл.20).
|
Таблиця 20