Контрольні питання:

1. Дати визначення поняттям: фізичне здоров'я, фізичний стан, фізична підготовленість.

2. Які показники звичайно використовуються в програмах оцінки фізичного здоров'я дітей і підлітків?

3. Які види спортивних майданчиків повинні бути в школі?

4. Які загальні гігієнічні вимоги висуваються до шкільної спортивної зони?

Тема 6: Гігієнічні вимоги до організації фізичного виховання школярів.

Мета заняття: закріплення теоретичних знань про раціональну організацію процесу фізичного виховання дітей і підлітків.

План

1. Розподіл учнів за медичними групами.

2. Гігієнічна оцінка уроку фізкультури.

3. Санітарно-гігієнічна оцінка шкільного спортивного залу та спортивної зони школи.

4. Гігієнічна оцінка фізичного виховання в школі.

теоретичні відомості

У шкільному віці мета фізичного виховання конкретизується слідуючи ми задачами:

1. Профілактика виникнення розповсюджених захворювань (порушень постави, ГРВІ).

2. Гармонічний розвиток всіх рухових якостей з урахуванням сенситивних періодів.

3. Досягнення потрібного рівня фізичного стану, що забезпечує високий рівень фізичного здоров‘я.

Раціональний і ефективний процес фізичного виховання школярів повинний відповідати ряду основних гігієнічних принципів:

• реалізація оптимального рухового режиму;

• застосування засобів і методів фізичного виховання в залежності від статі, віку, стану здоров'я, фізичної підготовленості;

• систематичність занять, поступове збільшення навантажень, комплексне застосування засобів і методів фізичного виховання;

• створення сприятливих умов зовнішнього середовища під час занять фізкультурою і спортом.

Обов'язковою умовою реалізації зазначених принципів є постійний контроль здоров'я дітей і підлітків на всіх етапах фізкультурно-оздоровчого й учбово-тренувального процесу.

Тільки при систематичному і науково обґрунтованому лікарсько-педагогічному контролі фізичне виховання стає ефективним засобом збереження і зміцнення здоров'я дітей і підлітків, поліпшення їхнього фізичного розвитку. У зв'язку з цим учитель фізкультури повинен бути досить підготовленим у питаннях впливу умов зовнішнього середовища і систематичних навантажень на організм дітей і підлітків. Вирішальне слово в оцінці стану здоров'я належить лікарю, однак роль вчителя фізкультури не обмежується виконанням інструкцій і рекомендацій – він активний творчий учасник процесу формування здоров'я школярів.

Для оцінки фізичного стану дітей та підлітків у відповідності до сучасних уявлень використовуються 5 критеріїв:

• рівень фізичного розвитку, ступінь його гармонійності, відповідність біологічного віку календарному;

• рівень функціонування основних систем організму;

• рівень фізичної підготовленості;

• ступінь опору організму несприятливим впливам;

• наявність або відсутність хронічних захворювань.

Таблиця 19

Система визначення та оцінки фізичного стану дітей, підлітків та юнаків у процесі фізичного виховання

Показники фізичного стану	Ознаки, що вимірюються	Способи вимірювання	Способи оцінки
Будова тіла Постава Рухова активність Функціональні можливості Опір організму несприятливим факторам зовнішнього середовища Фізична підготовленість	Довжина тіла; Маса тіла; Обхватні розміри грудної клітки, плеча, талії, стегна Кіфоз, сколіоз Час, витрачений на різні види рухової активності на протязі доби, тижня У спокої – ЧСС, АТ; Під час навантаження – фізична працездатність Захворюваність ГРВІ Фізичні якості: сила, витривалість, спритність та ін.	Антропометричні Антропометричні Добовий хронометраж РА Пальпаторно, тонометрія, функціональна проба Руф‘є Кількість захворювань ГРВІ та кількість пропущених днів на протязі року Тести	Вікові стандарти, індекси Візуально, формули Індекс фізичної активності, розрахунок енерговитрат Індекс Робінзона, індекс Руф‘є Ті, що не хворіли, ті, що хворіли епізодично (1-3 рази); ті, що часто хворіли Бали, індекси

Програма медичного обстеження учнів освітніх установ.

Лікарський огляд:

• Чи педіатра терапевта;

• Лікарів-фахівців: окуліста, стоматолога, отоларинголога, хірурга, гінеколога;

• При наявності показань проводяться консультації інших фахівців.

Антропометрія.

Функціональні проби і визначення загальної фізичної працездатності.

Флюорографія органів грудної клітки.

Електрокардіографія.

Загальний аналіз крові.

Загальний аналіз сечі.

При наявності медичних показань проводяться додаткові функціонально-діагностичні і лабораторні дослідження.

За результатами медичних обстежень у медичну документацію вноситься (і у копії видається) лікарський висновок, що включає в себе:

- оцінку стану здоров'я;

- висновок про фізичний розвиток за існуючими стандартами;

- допуск до занять фізичною культурою (віднесення до медичної групи: основна, підготовча, спеціальна);

- рекомендації з проведення лікувально-профілактичних заходів.

Розподіл школярів на медичні групи.

Відповідно до стану здоров'я, фізичним розвитком, рівнем загальної фізичної підготовленості і тренованості дітей шкільного віку поділяють на три медичні групи: основну, підготовчу і спеціальну.

Основна медична група. До неї включають дітей і підлітків без відхилень у стані здоров'я (чи з незначними відхиленнями), що мають достатню фізичну підготовленість. У якості основного навчального матеріалу в даній групі варто використовувати обов'язкові види занять (відповідно до навчальної програми) у повному обсязі, а також здачу контрольних нормативів з диференційованою оцінкою; рекомендуються додаткові види занять в обраному виді спорту.

Підготовча медична група. У неї включають дітей і підлітків, що мають незначні відхилення у фізичному розвитку і стані здоров'я, а також недостатня фізична підготовленість. У даній групі можна використовувати ті ж обов'язкові види занять, але за умови поступового освоєння вправ, що висувають підвищені вимоги до організму.

Заняття фізичною культурою в підготовчій групі проводяться разом з основною групою по навчальній програмі; обидві групи здають установлені контрольні нормативи. При цьому діти і підлітки, віднесені до підготовчої медичної групи, мають потребу в деяких обмеженнях навантажень і поступовому освоєнні комплексу рухових навичок і умінь. Відповідно школярі даної групи мають потребу в додаткових тренувальних заняттях для підвищення рівня фізичної підготовленості. Для цього вчителі фізичної культури можуть використовувати секції загальної фізичної підготовки, що організуються у позаурочний час, і інші форми занять

Спеціальна медична група. До неї включають учнів, що мають такі відхилення в стані здоров'я, що є протипоказанням до підвищеного фізичного навантаження. Заняття з фізичної культури зі школярами цієї групи повинні проводитися по спеціально розробленій програмі в умовах звичайного режиму школи.

Результати лікарських досліджень і практичний досвід показують, що при багатьох захворюваннях (у періоди між приступами ревматизму, при хронічному запаленні легень і ін.) у школярів, віднесених до спеціальної групи, маються подібні порушення в організмі: приблизно однаково знижений рівень працездатності, функціональні можливості серцево-судинної, дихальної й іншої систем. Тому для них можна організувати групові навчальні заняття, незважаючи на різний характер захворювань.

При виражених порушеннях функцій опорно-рухового апарата (паралічі, парези й ін.), а також при більш значних відхиленнях у стані здоров'я необхідні заняття лікувальною фізичною культурою.

При визначенні медичної групи для школярів з відхиленнями в стані здоров'я необхідно передбачати приступність фізичних навантажень, а також створення оптимальних умов для видужання чи попередження загострень захворювання.

У випадках загострення хронічного захворювання вчитель обмежує фізичні навантаження, з огляду при цьому на характер протікання, частоту, ступінь і причини загострень. Для учнів з вираженими проявами хвороби варто застосовувати лікувальну фізичну фізкультуру.

При деяких захворюваннях протипоказані заняття в несприятливих метеорологічних умовах. Так, при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, ревматизмі, циститах (запалення сечового міхура) необхідно уникати різких коливань температури повітря і переохолодження: Разом з тим необхідно методично правильно загартовувати дітей і підлітків для підвищення рівня природного імунітету (несприйнятливості організму до хвороб) і активізації пристосувальних механізмів до мінливих умов навколишнього середовища.

Включення учнів у спеціальну медичну групу може носити як тимчасовий, так і постійний характер (у залежності від виду захворювання й інших відхилень у стані здоров'я).

Рішення про перехід зі спеціальної в підготовчу групу, а потім в основну повинно приймаються спільно лікарем і вчителем - за умови позитивних результатів, отриманих під час занять у попередній групі.

Завдання 1: Розподілити учнів за групами відповідно до показників (див. Додаток 1).
Діагноз	Група
недостатність мітрального клапана; хронічна пневмонія I стадії; бронхіальна астма; туберкульоз легень; хронічний пієлонефрит; відставання у фізичному розвитку без ендокринних порушень; епілепсія; короткозорість середнього ступеню.

Завдання 2: Визначити терміни допуску учнів до занять фізкультурою після хвороби. Вказати особливості проведення занять з ними (див. додаток 2).
Діагноз	Терміни	Примітки
Ангіна
Пневмонія
Грип
ГРЗ
Струс мозку
Розтягання м'язів і зв'язок

Терміни поновлення занять фізичними вправами після перенесених захворювань. Повне припинення занять фізичними вправами може носити тільки тимчасовий характер. Терміни поновлення занять фізичною культурою і спортом після перенесених захворювань і травм визначаються лікарем індивідуально для кожного учня з обліком усіх клінічних даних (тяжкості і характеру захворювання чи травми, ступеня функціональних порушень, що були викликані захворюванням чи травмою). Приймаються до уваги також стать, вік, компенсаторні здібності організму й інші індивідуальні особливості.

Основною формою фізичного виховання школярів є урок фізкультури, організація і зміст якого повинно відповідати визначеним гігієнічним вимогам.

При організації навчального процесу необхідно враховувати фізіологічні принципи зміни працездатності дітей і підлітків. Спочатку працездатність підвищується (період впрацьовування), потім вона тримається на високому рівні (період високої продуктивності) і поступово знижується (період зниження працездатності або стомлення).

Така закономірність характерна для окремого дня, тижня, чверті і навчального року в цілому. Тому, важливим засобом збереження високої працездатності школярів у процесі навчальної діяльності є урок фізкультури, що попереджає розвиток стомлення. Недоцільно його проведення як на початку, так і наприкінці дня, тижня.

Завдання 4: Вказати оптимальне місце 2-х уроків фізкультури в навчальному розкладі (дні, уроки).

Методика оцінки уроку орієнтована на аналіз його структури, реакції учнів на фізичне навантаження. З цією метою визначають частоту пульсу в 2-3 учнів перед початком уроку і після кожної його частини. Хороша фізіологічна крива характеризується поступовим підвищенням ЧСС у вступній частині уроку, високим її рівнем протягом основної частини (приріст складає 80-90 % від вихідної ЧСС) і збереженням досить високих значень ЧСС на заключному етапі уроку (на 20-30% вище вихідного значення).

Завдання 5: Зобразити оптимальну фізіологічну криву уроку фізкультури

Для визначення ефективного рівня робочої ЧСС для конкретного школяра в залежності від віку та ЧСС у спокої пропонується така система розрахунку:

220 – вік = ЧСС_Макс;

(ЧСС_Макс – ЧСС_спок)  0,85 + ЧСС_спок = ЧСС_в

(ЧСС_Макс – ЧСС_спок)  0,65 + ЧСС_спок = ЧСС_н

Ефективний рівень ЧСС знаходиться між ЧСС_в (верхній рівень) та ЧСС_н (нижній рівень).

Наприклад, у школяра 13 років ЧСС у спокої рівна 82 уд/хв.

220 – 13 = 207 (ЧСС_Макс)

(207 – 82)  0,85 + 82 = 188 (ЧСС_в)

(207 – 82)  0,65 + 82 = 163 (ЧСС_н)

Стомлення виникає в результаті надмірного фізичного навантаження і виявляється тимчасовим зниженням працездатності. Фізичне стомлення проявляється порушенням функції м'язів: зниженням швидкості, інтенсивності, погодженості і ритмічності рухів, недостатнім за часом відпочинком. Надмірне фізичне навантаження протягом тривалого часу призводить до перевтоми (хронічному стомленню). Характер і ступінь стомлення школярів можна визначити за допомогою ряду ознак.

Завдання 6: Вказати, коли і які ознаки стомлення можуть виявлятися в школярів під час правильно організованого уроку фізкультури (табл.20).

Таблиця 20