§ 1.2. Функції податків

Функції податків, що визначають їх сутність, є похідними від функцій фінансів і виконують ті ж завдання, але в порівняно вужчих рамках.

До основних функцій податків відносяться фіскальна, регулююча, стимулююча та розподільча.

1. Зміст фіскальної функції полягає в тому, що за допомогою податків формуються фінансові ресурси держави. Фіскальна функція забезпечує об'єктивні умови для створення матеріальної основи функціонування суспільства. За її допомогою реалізується велика частина суспільного призначення податків, виявляються конкретні форми утворення грошових фондів держави, які забезпечують виконання покладених на неї функцій. Податки виступають основним (найважливішим) джерелом доходів бюджетів різних рівнів. Об'єктивне існування податків як основного джерела доходів передбачає:

— надходження їх рівномірно в календарному розрізі (рівнонапруженість) - податки повинні поступати до бюджету не у вигляді разових платежів з невизначеними термінами, а рівномірно протягом року в чітко встановлені терміни, узгоджені з термінами бюджетного фінансування;

— стабільність надходження визначається високим рівнем гарантій, що передбачені Законом про бюджет доходи будуть отримані в повному обсязі;

— рівномірне надходження за всіма територіальними рівнями - розподіл податків в територіальному розрізі, необхідно для забезпечення достатніми ресурсами всіх ланок бюджетної системи. Без цього виникає потреба в значному перерозподілі грошей між бюджетами нижчого рангу, а це зменшує рівень автономності кожного бюджету, ступінь регіонального самоврядування і самофінансування.

Відповідно до цієї функції податки виконують своє основне призначення – насичення прибуткової частини бюджету, формування доходів держави для задоволення потреб суспільства.

2. Державне регулювання економіки (регуляторна функція). Сутність цієї функції полягає у впливі податків на процес формування структури національної економіки. Вилучаючи за допомогою податків певну частину доходів економічних суб'єктів, яка законодавчо регулюється, можна стимулювати діяльність однієї частини з них або стримувати діяльність інших, а отже регулювати соціально-економічні процеси в країні. Вплив на господарську діяльність здійснюється також через маневрування податковими ставками. Змінюючи механізм оподаткування, держава може досягти змін в економічної діяльності підприємств у бажаному напрямі, забезпечити прискорення чи гальмування розвитку в окремих галузях.

3. Через стимулюючу (дестимулюючу) функцію податків держава впливає на процес відтворення, стимулюючи його розвиток, посилюючи нагромадження капіталу, розширюючи платоспроможний попит населення, створюючи додаткові стимули для ділової та інвестиційної активності, мотивації до праці, підтримуючи рівень зайнятості. У процесі реалізації цієї функції стимулюючий вплив на суспільне виробництво забезпечується через диференціацію податкових ставок і встановлення різних пільг, преференцій тощо. Податкові пільги передбачають повне чи часткове звільнення від сплати податків. Податкові пільги надаються з метою соціальної підтримки малозабезпечених верств населення або підтримки пріоритетних галузей народного господарства та окремих категорій платників.

4. Розподільча функція податків реалізується державою для забезпечення певного рівня соціальної справедливості. Ринок реагує лише на "грошові" голоси. Може статись так, що для кота багатої людини знайдеться молоко, а для пенсіонера – ні, тому держава забезпечує через функціонування бюджету, доходну частину якого формують переважно податки, умови для соціального вирівнювання, забезпечує умови виробництва (у тому числі внаслідок наданих податкових преференцій) соціально важливих товарів і послуг, зокрема виробництво "неподільних благ" у вигляді будівництва мостів, доріг, утримання армії, фінансування закладів освіти, науки, медицини тощо.