3. Розквіт Київської Русі.
Після смерті Святослава між його синами спалахнула тривала боротьба за великокнязівський престол. Переможцем вийшов Володимир (980-1015 рр.), князювання якого було часом піднесення Русі. Протягом 981-993 рр. він здійснив походи на ятвягів, вятичів, хорватів. Тоді ж були приєднані Перемишль і Червенські міста, якими намагалися заволодіти польські князі.
Близько 988 р. Володимир провів адміністративну реформу. В кожному князівстві він посадив своїх синів або посадників. Племінних князьків замінили в різних частинах держави і таким чином назавжди було зламано сепаратизм племінної верхівки.
Крім адміністративної, Володимир провів і судову реформу. Був розроблений «Устав земляний» – закон, який регулював правові відносини в суспільстві. Таким чином, родоплемінне суспільство стало переростати в ранньофеодальне.
Володимир упроваджує військову реформу, встановлюючи феодальну організацію війська — службу за право володіти землею. Це зміцнило і власну владу князя. Окрім цього, створюється досить розгалужена система фортець, валів, опорних пунктів тощо.
Київська Русь з плином часу почала потребувати релігійно-ідеологічного підкріплення державності і влади князів. Перша спроба була проведена близько 980 р. Пантеон богів (Хорса, Даждьбога, Стрібога, Симаргла, і Мокоші) на чолі з Перуном затверджував великокняжу владу. Проте стара язичницька віра не сприяла процесу формування нових суспільних відносин, її державотворчий потенціал був явно недостатнім для такої великої та поліетнічної держави, як Київська Русь.
У 988 р. на Русі було офіційно запроваджено християнство візантійського зразка. Вибір віри не можна назвати випадковим. По-перше, ще за часів існування античних міст-держав для Подніпров'я визначився південний вектор цивілізаційної орієнтації, який значно посилився з появою торгового шляху «з варяг у греки». По-друге, у державної еліти вже існували досвід та традиція хрещення (Аскольд, Ольга), пов'язані з Константинополем. По-третє, відповідно до візантійської моделі християнства світська влада домінувала над релігійною, що цілком влаштовувало великого князя. По-четверте, візантійське православ'я знайомило Русь з християнським віровченням рідною мовою.
Нова релігія повинна була стати опорою княжої влади і з'єднати усі народи держави єдиною ідеологією і культурою. Хрещення Володимира відбулося в Херсонесі, після чого відбулося хрещення киян і всієї Русі. Запровадження християнства на Русі різко підвищило її міжнародний авторитет, прискорило розвиток культури, позитивно вплинуло на право і мораль суспільства.
З часів «хрещення Русі» в ній поширилися писемність, книжність. У Києві та інших містах почали влаштовувати школи і книгописні майстерні. Християнізація вплинула на розвиток будівництва, архітектури, малярства. Перший кам'яний храм збудував у Києві Володимир. Його назвали Десятинним, бо на його утримання (разом з всією церковною організацією Київської держави) князь віддавав десяту частину своїх прибутків.
Поряд з тим, християнство впроваджувалося жорсткими методами, люди неохоче відмовлялися від віри батьків і процес християнізації тривав декілька століть.
Після смерті Володимира у 1015 р. між його синами розгорілася боротьба за великокнязівський престол, яка тривала майже двадцять років. Перемогу в ній здобув Ярослав Мудрий. Період його князювання (1019-1054; до 1036 р. – разом з братом Мстиславом) - це час найвищого розвитку і найбільшого піднесення Київської Русі.
Велике значення для Русі мала остаточна перемога у боротьбі з печенігами в 1036. На честь славної перемоги Ярослав у 1037 р. на місці вирішальної битви побудував величний собор святої Софії – шедевр давньоруської архітектури. Але поява нових кочовиків – половців – примусили князя продовжувати будівництво південних прикордонних укріплень вздовж річки Рось і нових міст.
В роки князювання Ярослава значно розширилися дипломатичні і династичні стосунки із західноєвропейськими і візантійськими володарями. I сам князь, і його діти були одружені з представниками найвідоміших європейських династій. Так, у сина Ярослава – Всеволода дружиною була донька візантійського імператора Костянтина Мономаха – Анастасія, а їх сином – славетний князь Володимир Мономах. Середня донька Ярослава Анна вийшла заміж за французького короля Генріха I, старша – Єлизавета – за норвезького короля Гаральда, молодша – Анастасія – за угорського короля Андрія. Не випадково дослідники називають Ярослава Мудрого “ тестем Європи”.
Внутрішній розбудові держави сприяло створення першого кодексу законів Київської Русі – “Руської правди”.
З метою вивести церкву з-під контролю Візантії Ярослав без відома патріарха в 1051 році призначає у Києві митрополитом Іларіона. В період княжіння Ярослава було збудовано сотні храмів, засновано монастирі у Києві, Володимирі-Волинському, на Чернігівщині і в Галичині. Багато уваги приділялося розвитку культури та поширенню освіти.
Ярослав намагався вирішити проблему престолонаслідування і застосував принцип старшинства (сеньорату) в межах великокнязівської родини. Намагаючись убезпечити своїх нащадків від кривавих міжусобиць, Ярослав незадовго до смерті поділив Київську державу між синами. У разі смерті київського князя великокняжий стіл переходив до найстаршого за віком сина, що, на думку Ярослава, давало можливість уникнути сімейних чвар, оскільки кожен з нащадків мав шанс правити в Києві. Але вже скоро після смерті Ярослава Мудрого, цей принцип відкинула більшість князів, що прагнули передати свою спадщину дітям. Це привело до тривалих усобиць і було одним з факторів феодальної роздробленості Київської Русі.
Визначальними рисами цього етапу історії Київської Русі були: перенесення уваги князівської влади з проблеми завоювання земель на проблему їхнього освоєння; посилення централізованої влади; активна реформаторська діяльність великих князів; запровадження та поширення державної консолідуючої ідеології — християнства; поява писаного кодифікованого права; ширше використання дипломатичних методів; розквіт давньоруської культури.
Питання для самоперевірки
Охарактеризуйте передумови утворення Київської Русі.
Які вам відомі теорії походження Київської Русі та їх оцінка в сучасній історіографії?
Чим можна пояснити тривалість дискусії прихильників та противників норманської теорії походження слов’янської державності?
З якою із сусідніх країн Русь уклала найбільше міждержавних угод? Вкажіть дати.
Хто з руських князів завдав нищівної поразки Хозарській державі?
На який період припадає найбільший розквіт Руської держави? Які факти свідчать про це?
Хто з київських князів остаточно переміг печенігів?
Поясніть значення введення християнства.
Назвіть характерні риси внутрішньої та зовнішньої політики
Ярослава Мудрого.
Література
Бойко О.Д. Історія України [Текст] : [навч. посіб.] / О.Д. Бойко. – К. : Академія, 2002.
Борисенко В.Й. Курс української історії: З найдавніших часів до ХХ століття [Текст] / В.Й. Борисенко. – К. : Либідь, 1996.
Збірник документів та матеріалів з історії України [Текст] / за заг. ред. Г. Пономаренка. – Донецьк : ООО «Доминанта», 1995.
История Украины [Текст] : учебн. пособие / под ред. Р.Д. Ляха. – Донецк : Центр подготовки абитуриентов, 2001.
Історія України [Текст] : навч. посіб. / за ред. О.Зайцева. – Львів : Світ, 1998.
Історія України [Текст] : навч. посіб./ за ред. В.Смолія – К. : Альтернативи, 1997.