1. Будова і функції спинного мозку.

Спинний мозок — циліндричний тяж, розміщений у хребтовому каналі, складається з сірої і білої мозкової речовини. Сіра речовина спинного мозку на поперечному перетині має вигляд метелика або літери "Н". Розрізняють передні й задні роги сірої речовини спинного мозку, з'єднані широкою перетинкою сірої речовини — центральною проміжною речовиною, через яку проходить центральний канал. Крім передніх і задніх рогів у грудному відділі та верхніх поперекових сегментах спинного мозку виділяють бічні роги сірої речовини.

Передні роги сірої речовини утворені скупченням тіл переважно рухових нейронів, які утворюють у поздовжньому напрямку передні стовпи різної товщини.

У задніх рогах (стовпах) сірої речовини містяться нейрони, які передають сигнали від чутливих нейронів. До них у складі задніх корінців прямують центральні відростки нейронів чутливих спинномозкових вузлів.

У бічних рогах (стовпах) містяться центр симпатичної нервової системи і другі нейрони спинномозково-мозочкового шляху.

Біла речовина складається виключно з аксонів нейронів спинного й головного мозку, вузлів спинномозкових нервів, утворюючи канатики спинного мозку: передній, задній і бічний. Деякі з цих волокон не виходять за межі спинного мозку, інші, довші волокна з'єднують спинний мозок з головним. Групи волокон, які виконують певну функцію, утворюють нервові провідні шляхи.

У людини від спинного мозку відходить 31 пара спинномозкових нервів, за якими його поділяють на відповідну кількість сегментів.

Властивості нервових клітин спинного мозку. Усі нейрони спинного мозку складають дві великі групи: рухові нейрони і вставні (проміжні, інтернейрони). Рухові нейрони (мотонейрони), розміщені у передніх рогах (стовпах) спинного мозку і поділяються, в свою чергу, на два основних типи: α- і γ-мотонейрони, які іннервують різні за функцією волокна скелетних м'язів.

Провідні шляхи спинного мозку. У задніх, бічних і передніх канатиках спинного мозку проходять пучки нервових волокон. Це провідні шляхи центральної нервової системи, які поділяються на довгі й короткі. У більшості нейронів спинного мозку їхні аксони, що виходять із сірої речовини, закінчуються в межах спинного мозку. Ці нейрони та утворені їхніми аксонами нервові шляхи називають пропріоспінальними. Роль цих шляхів полягає у зв'язуванні різних сегментів спинного мозку, тобто вони беруть участь у здійсненні міжсегментних рефлексів.

Довгі волокна у спинному мозку поділяють на аферентні (висхідні) і еферентні (низхідні) шляхи. Аферентні шляхи проводять збудження від пропріорецепторів м'язів, рецепторів сухожилків, дотикових (тактильних) рецепторів шкіри і частково рецепторів внутрішніх органів. Еферентні шляхи зв'язують відділи головного мозку з ефекторними нейронами спинного мозку. Вони проводять імпульси від центрів довільних рухів у корі, підкіркових структур та різних рефлекторних центрів, стовбура мозку.

Рефлекси спинного мозку.

Соматичні рефлекси — це рухові рефлекси кінцівок, тулуба чи його частин: згинальний, розгинальний, потиральний (чухальний) рефлекси. Рефлекси розтягання, або власні міотатичні рефлекси м'язів — це рефлекси, які ініціюються подразненням пропріорецепторів — рецепторів скелетних м`язів або їхніх сухожилків. Вісцеральні рефлекси. Через спинний мозок замикаються регіонарні судинорухові рефлекси, у крижовому відділі знаходяться центри сечовиділення, дефекації і статевих функцій. Звичайно, ці рефлекси перебувають під контролем вищих відділів ЦНС, зокрема кори великого мозку. Вони реалізуються через автономну нервову систему.