
- •Організм людини як єдине ціле, єдність організму і навколишнього середовища.
- •Гуморальна регуляція (внутрішня секреція).
- •Загальна характеристика.
- •Класифікація та властивості гормонів.
- •Механізм дії гормонів.
- •Епіфіз (шишкоподібне тіло).
- •Щитоподібна залоза.
- •Прищитоподібні залози.
- •Загрудинна залоза.
- •Надниркові залози.
- •Підшлункова залоза.
- •Статеві залози.
- •Лекція №2 Тема: фізіологія нервової системи
- •1. Будова і функції спинного мозку.
- •2. Структури головного мозку.
- •3. Довгастий мозок.
- •4. Задній мозок представлений — мостом і мозочком.
- •3. Середній мозок.
- •4. Сітчастий утвір.
- •V. Фізіологія автономної (вегетативної) нервової системи.
- •Загальні принципи функціонування сенсорних систем.
- •Фізіологія зору.
- •2.1. Світлопровідна система ока
- •2.2. Світлосприймальна система ока
- •3. Фізіологія слуху.
- •4. Гравітаційна сенсорна система
- •5. Хеморецепція.
- •5.1. Нюхова рецепція
- •5.2. Смакова рецепція
- •6. Соматовісцеральна сенсорна система.
- •7. Взаємодія сенсорних систем.
- •Лекція №4 Тема: Фізіологія крові. Система кровообігу
- •1. Склад та функції крові.
- •Фізико-хімічні властивості крові.
- •Формені елементи крові.
- •Еритроцити.
- •Групи крові та резус-фактор.
- •Лейкоцити.
- •Захисні системи організму. Імунітет.
- •Тромбоцити.
- •Система згортання крові.
- •Протизгортальна система крові.
- •Кровообіг. Велике і мале кола кровообігу.
- •Будова серця. Властивості серцевого м'яза
- •Робота серця та її прояви.
- •Регуляція роботи серця.
- •Кровоносні судини: класифікація і функції.
- •Основи гемодинаміки.
- •Регуляція кровообігу. Судиноруховий центр.
- •Лекція №5 Тема: Фізіологічні основи травлення та сечовиділення
- •Загальна характеристика процесу травлення. Функції травної системи.
- •Функції травної системи:
- •Травлення у ротовій порожнині.
- •Травлення у шлунку.
- •Травлення у тонкій кишці.
- •Травлення у товстій кишці.
- •Всмоктування поживних речовин.
- •Загальна характеристика системи виділення.
- •Будова і функції нирки. Сечоутворення.
- •Регуляція функції нирок.
- •Сечовипускання, його регуляція.
Травлення у товстій кишці.
Вміст тонкої кишки потрапляє до товстої через сфінктер (баугінієва заслінка), утворений між ними. За допомогою рефлекторного механізму він регулює переміщення хімусу в дистальному напрямку.
Виділення кишкового соку в товстій кишці є неперервним і стимулюється механічними і хімічними подразненнями. Сік, як і в тонкій кишці, складається з рідкої і щільної частин. Він має лужну реакцію (рН = 8,5—9,0). У невеликій кількості містяться такі ферменти: пептидази, амілаза, ліпаза тощо. Найбільшу активність має лужна фосфатаза, хоча порівняно з тонкою кишкою її концентрація в 15-20 разів нижча. Низька інтенсивність ферментопродукуючих процесів у товстій кишці пояснюється тим, що процес травлення відбувається переважно у тонкій кишці.
Товста кишка — це місце перебування мікроорганізмів, специфічних для людини. Нормальна мікрофлора захищає організм від патогенних мікроорганізмів, бере участь у синтезі низки вітамінів. Саме тут у людини містяться целюлозобактерії, які здійснюють гідроліз клітковини рослинної їжі. Тут відбувається також гниття білків, особливо коли рух хімусу в товстій кишці уповільнений, що призводить до утворення шкідливих для організму речовин, які, всмоктуючись, можуть спричинити інтоксикацію.
Товста кишка забезпечує резервуарну функцію, оскільки вона має більший діаметр і набагато повільнішу перистальтику, ніж тонка. І тому вміст у ній затримується тривалий час. При цьому інтенсивно всмоктується вода, відбувається формування калових мас. Їх видалення з організму здійснюється за допомогою акту дефекації, який виникає рефлекторно при подразненні механорецепторів прямої кишки. Позив на дефекацію спричинює підвищення тиску в прямій кишці.
Затримку калових мас забезпечують гладком'язовий внутрішній сфінктер і зовнішній, утворений посмугованими м'язами. Останній іннервується аксонами рухових нейронів крижового відділу спинного мозку і перебуває під контролем кори великого мозку. Парасимпатичні нервові волокна в складі тазового нерва знижують тонус сфінктерів і посилюють рухову активність прямої кишки, симпатичні гальмують рухову активність і підвищують тонус сфінктерів. У довільному акті дефекації беруть участь центри довгастого мозку, гіпоталамуса і кори великого мозку.
Всмоктування поживних речовин.
Всмоктування поживних речовин крізь слизову оболонку кишок у кров і лімфу відбувається після їх ферментативного гідролізу. Розрізняють пасивне всмоктування — фільтрація, дифузія й осмос, яке здійснюється за концентраційним градієнтом, і активне, що забезпечує транспорт речовин через мембрани проти концентраційного градієнта з витратами енергії.
Основною ділянкою травної системи, де відбувається всмоктування поживних речовин, є тонка кишка. У шлунку частково всмоктуються вода й мінеральні солі, моноцукриди, алкоголь, деякі амінокислоти. У дванадцятипалій кишці всмоктується лише 5-8% вмісту, який надходить із шлунка, через швидке його переміщення. Всмоктування поживних речовий відбувається головним чином у порожній і клубовій кишках. У товстій кишці всмоктуються переважно вода та мінеральні солі.
Парасимпатична нервова система стимулює, а симпатична — гальмує всмоктування.