
- •Організм людини як єдине ціле, єдність організму і навколишнього середовища.
- •Гуморальна регуляція (внутрішня секреція).
- •Загальна характеристика.
- •Класифікація та властивості гормонів.
- •Механізм дії гормонів.
- •Епіфіз (шишкоподібне тіло).
- •Щитоподібна залоза.
- •Прищитоподібні залози.
- •Загрудинна залоза.
- •Надниркові залози.
- •Підшлункова залоза.
- •Статеві залози.
- •Лекція №2 Тема: фізіологія нервової системи
- •1. Будова і функції спинного мозку.
- •2. Структури головного мозку.
- •3. Довгастий мозок.
- •4. Задній мозок представлений — мостом і мозочком.
- •3. Середній мозок.
- •4. Сітчастий утвір.
- •V. Фізіологія автономної (вегетативної) нервової системи.
- •Загальні принципи функціонування сенсорних систем.
- •Фізіологія зору.
- •2.1. Світлопровідна система ока
- •2.2. Світлосприймальна система ока
- •3. Фізіологія слуху.
- •4. Гравітаційна сенсорна система
- •5. Хеморецепція.
- •5.1. Нюхова рецепція
- •5.2. Смакова рецепція
- •6. Соматовісцеральна сенсорна система.
- •7. Взаємодія сенсорних систем.
- •Лекція №4 Тема: Фізіологія крові. Система кровообігу
- •1. Склад та функції крові.
- •Фізико-хімічні властивості крові.
- •Формені елементи крові.
- •Еритроцити.
- •Групи крові та резус-фактор.
- •Лейкоцити.
- •Захисні системи організму. Імунітет.
- •Тромбоцити.
- •Система згортання крові.
- •Протизгортальна система крові.
- •Кровообіг. Велике і мале кола кровообігу.
- •Будова серця. Властивості серцевого м'яза
- •Робота серця та її прояви.
- •Регуляція роботи серця.
- •Кровоносні судини: класифікація і функції.
- •Основи гемодинаміки.
- •Регуляція кровообігу. Судиноруховий центр.
- •Лекція №5 Тема: Фізіологічні основи травлення та сечовиділення
- •Загальна характеристика процесу травлення. Функції травної системи.
- •Функції травної системи:
- •Травлення у ротовій порожнині.
- •Травлення у шлунку.
- •Травлення у тонкій кишці.
- •Травлення у товстій кишці.
- •Всмоктування поживних речовин.
- •Загальна характеристика системи виділення.
- •Будова і функції нирки. Сечоутворення.
- •Регуляція функції нирок.
- •Сечовипускання, його регуляція.
Система згортання крові.
Згортання (коагуляція) крові є проявом захисної реакції організму — гемостазу, спрямованої на збереження об'єму циркулюючих рідин тіла, зокрема на запобігання крововтратам.
Згортання крові є складним процесом, в основі якого лежать ферментативні реакції. Згідно з поширеною каскадною концепцією більшість факторів згортання крові перебувають у стані неактивних проферментів і послідовно під впливом своїх попередників перетворюються на активні ферменти. У процесі багатоступінчастих перетворень, у яких бере участь близько двох десятків речовин — факторів згортання крові, утворюється згусток фібрину. Цей згусток виникає в місці ушкодження судини, закриваючи отвір, через який витікає кров.
Розрізняють два механізми гемостазу: судинно-тромбоцитарний (первинний) і коагуляційний (вторинний). Ці механізми вмикаються за різних умов, у різних ділянках судинної системи і здійснюються за участю різних факторів згортання.
Судинно-тромбоцитарний (первинний) гемостаз відбувається після незначних травм, ушкоджень дрібних кровоносних судин з низьким тиском крові. При цьому руйнуються не тільки тканини, а й тромбоцити, з яких у кров виходять серотонін, а також адреналін і норадреналін, які звужують судини, зумовлюючи короткочасне зменшення чи навіть зупинення кровотоку в ушкодженій судині. Одночасно відбувається адгезія й агрегація тромбоцитів і утворення тромбоцитної пробки, що закриває ушкоджену мікросудину.
Коагуляційний (вторинний) гемостаз відбувається в більших артеріях, де високий тиск не дає змоги закріпитися тромбоцитарним тромбам. Тут утворюється міцніший фібриновий тромб. Коагуляційний гемостаз поділяють на три фази, кожна з яких складається з послідовних ферментативних реакцій, здійснюваних факторами згортання крові. Переважна більшість цих факторів синтезується в печінці.
Перша фаза завершується утворенням фактора — активатора протромбіну — активного ферментативного комплексу, який ініціює другу фазу згортання крові.
Друга фаза згортання крові полягає в тому, що протромбін під дією активатора перетворюється на активний протеолітичний фермент тромбін.
Тромбін ініціює третю фазу — утворення ниток фібрину з розчиненого в плазмі крові білка фібриногену. Подальша полімеризація ниток фібрину і утворення нерозчинного згустка — тромбу також активується тромбіном.
Слід звернути увагу на роль ще одного фактора — йонів кальцію у процесах згортання крові. Він потрібен для здійснення більшості ферментативних реакцій, що забезпечують утворення тромбу.
Після вилучення Са2+ кров втрачає свою здатність до згортання. Тому процес декальцинування крові широко використовують для її консервування і збереження у рідкому стані. Важливо, що цей процес оборотний: додавання Са2+ до консервованої крові повертає їй здатність до згортання.
Виділяють ще дві фази, які логічно завершують процес гемостазу і відновлюють кровопостачання ушкодженої тканини. Це четверта фаза — ретракції згустка, під час якої нитки фібрину скорочуються, що робить тромб щільнішим і меншим. При цьому краї рани за рахунок скорочення прикріплених до них ниток фібрину зближуються, що полегшує її загоєння.
Під час останньої, п'ятої фази — фібринолізу відбувається розчинення тромбу і відновлення кровотоку (якщо тромб перекривав просвіт судини).