
16.4 Вибір двигунів та розрахунок силових передач
Розрахункова потужність двигуна визначається за потужністю привідних машин та механізмів з врахуванням прийнятих компоновки і схеми передач. У випадку індивідуального приводу потужність двигуна
(16.8)
При груповому приводі потужність двигуна визначається за потужністю одночасно приведених машин та механізмів
(16.9)
Для багатодвигунного приводу
(16.10)
Тут
-
розрахункова потужність двигуна;
-
потужність привідної машини;
-
потужність одночасно приведених
машин;
- загальний ККД, який враховує втрати
потужності в передачах;
-
число двигунів в багатодвигунному
приводі.
При послідовному розташуванні n окремих передач
(16.11)
де
— ККД окремих передач, розміщених після
відповідного двигуна.
Якщо від даного двигуна приводяться в рух декілька ма-шин і передачі розташовуються паралельно, то загальний ККД
(16.12)
Якщо декілька двигунів з паралельно розташованими передачами приводять в рух одну машину, то ККД визначається відношенням потужності, підведеної до розглядуваної машини від всіх двигунів, до сумарної потужності двигунів
(16.13)
де
— розрахункові потужності двигунів.
При
однакових по потужності двигунах (
)
формула 16.13 для розрахунку загального
ККД приймає вигляд:
(16.14)
ККД найбільш розповсюджених елементів кінематичної схеми бурових установок приведені в табл. 16.7. Для полегшення розрахунків рекомендується користуватися значеннями ККД, вираженими в вигляді степені з основою 0,99:
Таблиця 16.7 — Коефіцієнти корисної дії елементів кінематичного ланцюга
Елементи кінематичного ланцюга |
ККД |
|
Елементи кінематичного ланцюга |
ККД |
||
|
|
|
|
|
||
Вал на підшипниках кочення |
0,99 |
0,99 |
|
Зачеплення евольвентне конічне Зачеплення М.П.Новикова конічне |
0,97
0,98 |
0,993
0,991 |
Вал карданний |
0,99 |
0,99 |
|
Передача клинопасова |
0,94 |
0,996 |
Передача втулково-роликового ланцюга |
0,97 |
0,993 |
|
Гідротрансформатор (більш точні значення ККД потрібно визначати по зовнішній характеристиці дизельного гідравлічного агрегату) |
0,80 |
0,9922 |
Зачеплення евольвентне конічне Зачеплення М.П.Новикова конічне |
0,98
0,99 |
0,991
0,99 |
|
Електродвигун або генератор перемінного або постійного струму |
0,92 |
0,936 |
Продовження табл. 16.7
Елементи кінематичного ланцюга |
ККД |
|
Елементи кінематичного ланцюга |
ККД |
||
|
|
|
|
|
||
Вад підйомний в зборі
|
0,97 |
0,993 |
|
Талева система (поліспаст) 3х4 4х5 5х6 6х7 7х8
Значення ККД талевої системи підраховані при ККД одного шківа на підшипниках кочення
При
інших значеннях ККД одного шківа
З точністю до другого знаку після коми ККД талевої системи може бути визна-чено за формулою
де
|
0,900 0,874 0,849 0,825 0,802
|
0,9910 0,9913 0,9916 0,9919 0,9922
|
Ротор в зборі
|
0,93 |
0,991 |
|
|||
Насос буровий При цьому механічному ККД насоса об’ємний ККД потрібно приймати рівним одиниці |
0,85 |
0,9916 |
|
Значеннями
для
приведені в табл. 16.8.
Таблиця 16.8
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
0,99 |
11 |
0,89 |
21 |
0,81 |
31 |
0,73 |
2 |
0,98 |
12 |
0,89 |
22 |
0,80 |
32 |
0,72 |
3 |
0,97 |
13 |
0,88 |
23 |
0,79 |
33 |
0,72 |
4 |
0,96 |
14 |
0,87 |
24 |
0,79 |
34 |
0,71 |
5 |
0,95 |
15 |
0,86 |
25 |
0,78 |
35 |
0,70 |
6 |
0,94 |
16 |
0,85 |
26 |
0,77 |
36 |
0,70 |
7 |
0,93 |
17 |
0,84 |
27 |
0,76 |
37 |
0,69 |
8 |
0,92 |
18 |
0,83 |
28 |
0,75 |
38 |
0,68 |
9 |
0,91 |
19 |
0,83 |
29 |
0,75 |
39 |
0,68 |
10 |
0,90 |
20 |
0,82 |
30 |
0,74 |
40 |
0,67 |
Залежно від величини розрахункової потужності і обмежень по масі та габаритах вибирають тепловий або електричний двигун, номінальна потужність якого повинна бути рівна або близька до розрахункової. Вибраний двигун повинен забезпечити розгін приведеного механізму із заданим прискоренням і не сприймати тривалих перевантажень, які викликають перегрів електродвигуна і прискорене зношування теплового двигуна. Для кінцевої оцінки приємності вибраного двигуна необхідно визначити фактично використовувану потужність дизеля і відповідність номінального моменту електродвигуна еквівалентному моменту в випадку його роботи в повторно-короткочасному режимі.
Потужність дизеля, яка фактично використовується в основному приводі бурової установки, залежить від умов його експлуатації і супутніх втрат потужності, які вказані нижче.
Втрати потужності дизеля
Відхилення
умов експлуатації (температура,
атмосферний тиск, спрацювання, якість
палива і т.д.)
|
0,95 = 0,995 |
Привід
вентилятора
|
0,95 = 0,995 |
Опір
на викид і всмоктування
|
0,95 = 0,995 |
Привід
компресора бурової установки (втрати
потужності приводяться до одного
дизеля)
|
0,95 = 0,995 |
Спайка
дизелів
в дводизельному приводі три і більше одночасно працюючих дизелів |
0,95 = 0,995 0,92 = 0,998 |
З врахуванням розглядуваних видів втрат фактично використовувана потужність дизеля і момент складають:
(16.15)
де
-
паспортні значення потужності і моменту
дизеля.
В груповому приводі потужність, яка передається одним дизелем в трансмісію:
при механічних передачах
(16.16)
при гідромеханічних передачах
(16.17)
де
— потужність дизель гідравлічного
агрегату.
Електродвигун бурової лебідки попередньо вибирають по номінальній потужності, величина якої визначається за умовою
(16.18)
де
—
потужність бурової лебідки;
- ККД, який враховує втрати в передачах
від двигуна до підйомного валу лебідки;
— коефіцієнт
можливого перевантаження електродвигунів.
Номінальний момент попередньо вибраного двигуна повинен дорівнювати або бути більшим від еквівалентного моменту. Еквівалентний момент, який називають також середньоквадратичним, рівний де-якому абстрактному незмінному моменту, при якому нагрів двигуна буде таким же, як і при змінних значеннях моментів, які задаються реальним режимом навантаження [24].
Електродвигуни бурових насосів і ротора працюють в режимах, які характеризуються порівняно великою тривалістю циклів і невеликою зміною моменту. При цьому для забезпечення нормального температурного режиму достатньо, щоб номінальна потужність вибраного двигуна задовольняла умовам:
для
бурових насосів
;
для
ротора
,
де
— потужність бурового насоса і ротора;
— ККД
силових передач бурового насоса і
ротора.
В бурових установках лебідка і ротор переважно оснащуються груповим приводом. Так як в процесі буріння лебідка і ротор одночасно не використовуються, двигуни їх групового приводу вибирають по потужності лебідки, яка значно перевищує потужність ротора. В зв'язку з цим двигуни групового приводу при роботі ротора є недовантаженими. Більш економічний індивідуальний привід ротора з порівняно невеликим маховим моментом трансмісії і регульованим двигуном.
Потужність на валах силових передач і механізмів, кінематично зв'язаних з валом двигуна, визначається по формулі
(16.19)
де
— потужність, яка передається i-тим
валом;
—
ККД силової передачі від вала двигуна
до i-того
валу.
Розглядувану формулу можна надати у вигляді:
звідки
(16.20)
де
— крутні моменти двигуна і i-го
вала;
— кутові швидкості двигуна і і-го
вала;
— передавальне число від двигуна до
i-го
вала;
— ККД силових передач від двигуна до
i-го
вала.
Передавальне число виражає відношення частоти обертання ведучої ланки до частоти обертання веденої ланки. Для багатоступінчастих передач передавальне число
де
— передавальні числа окремих передач,
які розташовані між двигуном і i-тим
валом.
В
пасових та інших фрикційних передачах
передавальне число виражається через
відношення діаметрів веденого
і ведучого
шківів. Так як колові швидкості двох
шківів рівні, то при відсутності
проковзування
звідки
Аналогічно для зубчастих та ланцюгових передач передавальне число виражається відношенням числа зубів веденого і ведучого коліс:
В
практичних розрахунках зручно
користуватися значеннями силових
передавальних чисел:
(де
— силове передавальне число від двигуна
до i-го
вала).
По силовому передавальному числу визначається скрутний момент на i-му валі:
(16.21)
В якості прикладу на рис. 22Д і в табл. 4Д додатку приведено розрахунок кінематичних і силових передавальних чисел для валів групового тридизельного приводу. На основі от-риманих даних визначаються розрахункові сполучення скрутного моменту і частоти обертання, які необхідні для розрахунків на міцність валів, підшипників, муфт, ланцюгових та зубчастих передач, а також інших деталей, які входять до складу приводу. Колова сила на зубчастих колесах і ланцюгових зірочках
де
— діаметр ділильного кола зубчастого
колеса або ланцюгової зірочки.
Вали
та інші деталі механічних передач
лебідки розраховуються на міцність за
найбільшим скрутним і згинальним
моментами, які визначаються за моментом
двигунів і за силовими передавальними
відношеннями. При дизель-гідравліч-ному
приводі і електродвигунах постійного
струму, які забезпечують безступеневе
регулювання частоти обертання лебідки,
значення найбільшого моменту обмежується
моментом, який створюється від допустимого
навантаження на гаку підйомного механізму
бурової установки. В розрахунках на
опір втомі коефіцієнт еквівалентності
(див. табл. 2Д).
Вали приводу насоса розраховуються на міцність з врахуванням коефіцієнта перевантажень по моментах, які обумовлені потужністю і частотою обертання трансмісійного вала:
де
— скрутний момент на i-тому
валу, який розміщений між насосом і
двигуном;
— скрутний момент на трансмісійному
валі насоса;
— потужність насоса;
—
частота обертання трансмісійного вала
насоса;
—
силове передавальне число між i-тим
валом приводу і трансмісійним валом
насоса;
— коефіцієнт перевантаження, за
прийнятими Уралмашзаводом нормами в
розрахунках на статичну міцність
коефіцієнт перевантаження
=
2,5.
В
розрахунках на опір втомі навантаження
приймаються стаціонарними:
для ланцюгових передач,
для
пасових передач.
Вали
приводу ротора розраховуються за
найбільшим скрутним моментом на
швидкохідному валі ротора, який
визначається з його технічної
характеристики. Коефіцієнт перевантаження
.
В розрахунках на опір втомі нестаціонарний
режим навантаження ротора враховується
коефіцієнтом еквівалентності. Значення
коефіцієнтів еквівалентності і допустимих
запасів міцності приведені в додатку
(табл. 2Д).
При
проектуванні гідромеханічних передач
до заданого дизеля необхідно вибрати
гідротрансформатор і побудувати їх
сумісну характеристику для наступних
силових розрахунків та розрахунків на
міцність. Для цього попередньо вибирають
прототип комплексного гідротрансформатора
з відомою безрозмірною характеристикою,
який володіє найбільш підходящими
енергетичними і конструктивними
параметрами. По зовнішній характеристиці
дизеля (рис.16.21, а) вибирають розрахункові
значення скрутного моменту
і частоти обертання
,
які відповідають режиму максимальної
потужності двигуна.
Рисунок 16.21 — Характеристики сумісної роботи дизеля з гідротрансформатором
Розрахункове
значення коефіцієнта моменту
вибирають по характеристиці
гідротрансформатора. Для прозорих
гідротрансформаторів ці значення
відповідають режиму максимального ККД
або режиму гідромуфти. Для непрозорих
гідротрансформаторів
,
як вказувалося раніше, має однакове
скрутного моменту і частоти обертання
дизеля прирівнюються до навантажувальних
значень розрахованого трансформатора:
і
.
Крутні
моменти вибраної моделі і розрахованого
гідротрансформатора складуть (
):
де
і
—
активні діаметри моделі і розрахованого
гідротрансформатора;
і
— частоти обертання насосного колеса
моделі і розрахованого гідротрансформатора.
Представивши моменти у вигляді відношень
отримаємо формулу для визначення діаметру розрахованого гідротрансформатора:
При
відсутності гідротрансформатора з
колесом, діаметр якого відповідає
розрахунковому, необхідно спроектувати
нову модифікацію гідротрансформатора.
За умовою подібності лінійні розміри
проектованого гідротрансформатора
повинні бути пропорційні відношенню
,
а кутові розміри лопаток приймаються
одинакові з прототипом.
На
рис. 16.21 приведені зовнішня характеристика
дизеля В2-450 (а) і характеристика
гідротрансформатора ТТК1 (б). Розглядуваний
гідротрансформатор відноситься до
прозорих Для побудови сумісної
характеристики двигуна і прозорого
гідротрансформатора необхідно знати
поточні значення: частоту обертання
і скрутний момент
дизеля при різних передавальних
відношеннях i гідротрансформатора. Для
цього попередньо за рис. 16.21, б вибирають
ряд значень 1 і для кожного вибраного
значення розраховують навантажувальні
характеристики насосного колеса
гідротрансформатора, які визначають
зміну обертового моменту на насосному
колесі залежно від його частоти обертання
.
Коефіцієнти
моменту визначають по кривій
характеристики гідротрансформатора.
За отриманими даними будують криві
,
які при суміщенні з моментною
характеристикою
дизеля (рис. 16.21, а) визначають частоту
обертання
і момент
дизеля для розглядуваних навантажувальних
характеристик гідротрансформатора.
Дальше за характеристикою гідротрансформатора
на рис. 16.21, б знаходять значення
і
для прийнятих в розрахунку передавальних
відношень
.
На
рис. 16.21, в сумісна характеристика дизеля
і гідротрансформатора відкладають
і відповідні їм значення
і
.
По отриманих точках будують криві
і
.
Розрахунки для побудови приведених на рис. 16.21 характеристик сумісної роботи дизеля В2-450 і гідротрансформатора ТТК1 дано в табл. 16.9.
Таблиця 16.9 — Розрахунок параметрів сумісної роботи дизеля В2-450 і гідротрансформатора ТТК1
Параметри, позначення |
Спосіб визна- чення |
Числове значення |
|||
Діаметр
гідротрансформатора
|
Задано |
|
0,55 |
||
Густина
робочої рідини
|
Задано |
|
900 |
||
Передавальне відношення |
Рис. 16.21,б |
0 |
0,2 |
0,5 |
0,8 |
Коефіцієнт
моменту насосного колеса ГТ
|
Теж |
0,060 |
0.067 |
0,064 |
0,046 |
Частота обертання насосного колеса, с-1
|
Вибираємо |
13,5 |
13,5 |
13,5 |
13,5 |
|
20 |
20 |
20 |
20 |
|
|
27 |
27 |
27 |
27 |
|
Момент насосного колеса ГТ,Н:м:
|
Вибираємо |
490 |
550 |
525 |
380 |
|
1080 |
1210 |
1150 |
850 |
|
|
1970 |
2200 |
2100 |
1510 |
|
Частота обертання дизеля об/хв |
Рис. 16.21,а |
1580 |
1510 |
1560 |
1750 |
Момент
на валу дизеля
|
Теж |
1940 |
2000 |
1970 |
1700 |
Коефіцієнт
трансформації
|
Рис. 16.21,б |
4,2 |
2,7 |
1,7 |
1,0 |
Момент
турбінного колеса ГТ
|
|
8150 |
540 |
3350 |
1700 |
ККД гідротрансформатора |
Рис. 16.21,б |
0 |
0,54 |
0,85 |
0,80 |
Частота
обертання вихідного валу ГТ
|
|
0 |
300 |
780 |
1400 |
Для
непрозорих гідротрансформаторів режим
роботи двигуна залишається стабільним
поза залежністю від навантаження на
веденому валу. В цьому випадку показники
сумісної характеристики визначаються
за формулами
де
— взаємопов'язані параметри, які
визначаються за безрозмірною
характеристикою гідротрансформатора.