
- •Прийняті позначення в межах курсу «теорії різання»
- •1.1 Предмет науки про різання, мета вивчення курсу.
- •1.5 Елементи різання. Основні поняття й визначення.
- •2.1 Загальні відомості про геометрію різця.
- •2.2 Системи координат.
- •Координатні площини
- •2.3 Кути основні та похідні в статиці.
- •2.4 Вплив на зміну кутів положення різця відносно заготовки та кінематичних параметрів (швидкість, подача).
- •3.1 Елементи шару що зрізується
- •4.1. Вимоги до інструментальних матеріалів.
- •4.6.Тверді сплави.
- •4.7.Мінералокераміка.
- •4.8.Надтверді матеріали (Алмаз, Ельбор).
- •5.1. Загальна характеристика фізичних явищ при різанні.
- •5.2. Пластична деформація при різанні. Дислокаційна теорія пластичної деформації.
- •5.3. Площина зсуву.
- •5.5. Зона стружкоутворення.
- •6.1. Наріст та механізм його утворення.
- •6.2. Залежність наросту від різноманітних факторів (властивостей оброблюваного матеріалу, геометрії інструмента, режимів різання).
- •6.3. Вплив наросту на процес різання та заходи боротьби з ним.
- •7.1. Види стружки, класифікація її по виду деформації та її ступеню.
- •7.2. Вплив на вид стружки різноманітних факторів.
- •7.3. Характеристики стружки (коефіцієнти стовщення, розширення та скорочення стружки, напрямок збігу стружки та кут збігу, формула Тиме і.А, поняття про відносний зсув.
- •7.4. Залежність коефіцієнта усадки стружки як показника ступеню пластичної деформації від різноманітних факторів (пластичності матеріалу, режимів різання, геометрії інструмента).
- •8.1. Визначення сили стружкоутворення.
- •Вплив режиму різання на складові сили різання
- •9.1. Показники, які визначають якість обробленої поверхні, шорсткість, зміцнення, залишкові напруження.
- •11.1. Зовнішні ознаки зношування, лінійний та масовий показник зношування інструмента
- •11.5. Вплив на стійкість інструменту підвищення сили різання при обробці переривистих поверхонь на деталі при різних видах механічної обробки.
- •12.3. Способи застосування зор в залежності від умов різання.
2.1 Загальні відомості про геометрію різця.
Прохідний токарний різець (рис. 2.1) згідно з ГОСТ 25751-83 складається з закріплювальної частини (L1) - що несе на собі всі складові різця, слугує для установки його до відповідного пристосування на верстаті та ріжучої частини (L2) – за допомогою якої здійснюється проникнення в тіло заготовки та видалення слою матеріла.
-
Рисунок - 2.1
Конструктивні параметри прохідного різця
1 - передня поверхня; 2 - головна задня поверхня; 3 - головна ріжуча кромка; 4 - допоміжна ріжуча кромка; 5 - допоміжна задня поверхня; 6 - вершина різця.
L1 - частина корпусу для базування та закріплення; L2 - ріжуча частина.
Ріжуча частина має форму клина. На ріжучій частині розрізняють: передню поверхню (1) по якій сходить стружка; головну задню поверхню (2), яка при точінні спрямована до поверхні різання; головну ріжучу кромку (3), що утворена лінією перетину передньої і головної задньої поверхні і утворює поверхню різання; допоміжну ріжучу кромку (4), яка утворена лінією перетину передньої і допоміжної задньої поверхні; допоміжну задню поверхню (5), яка спрямована до обробленої поверхні; вершину різця (6) - точку перетину головної і допоміжної ріжучих кромок і усіх трьох поверхонь що їх утворюють: передньої, головної задньої та допоміжної задньої.
2.2 Системи координат.
Інструментальна система координат (ИСК) – це прямокутна система координат з початком у вершині леза (рисунок. 2.2), орієнтована до геометричних елементів різця, прийнятих за базу. Наприклад, основна площина завжди паралельна опорній площинці різця Рnи і перпендикулярна головному робочому рухові, а напрямок осі Y співпадає з повздовжнім положенням державки.
|
Рисунок. 2.2 Інструментальна система координат
Pv - основна площина; X,Y,Z - координатні осі відносно вершини леза - О |
Інструментальна система координат застосовується для виготовлення й контролю інструментів.
Статична система координат (ССК) – це прямокутна система з початком у розглянутій точці ріжучої кромки, орієнтована щодо напрямку швидкості головного руху різання V. Статична система координат найбільше застосовується в практиці. Ця система дозволяє ігнорувати вплив швидкості подачі Vs на величину результуючої швидкості Ve, тому вся система й зорієнтована щодо вектора швидкості головного руху V (мал. 2.3).
|
Рисунок - 2.3 - Статична система координат
Pv - статична основна площина; Pn - статична площина різання; V - швидкість головного руху Dr.
|
Статична система координат застосовується для наближених розрахунків кутів леза в процесі різання й для обліку зміни цих кутів, після установки інструмента на верстаті. Є перехідною від інструментальної системи координат до кінематичної.
Кінематична система координат (КСК) – це прямокутна система з початком у розглянутій точці ріжучої кромки, орієнтована щодо напрямку швидкості результуючого руху різання Ve (мал. 2.4).
Кінематична система координат застосовується для точних аналітичних розрахунків. Кінематична робоча площина різання (Ps) і статична робоча площина співпадають.
|
Рисунок - 2.4- Кінематична система координат
Ps - кінематична робоча площина різання; Ve - результуюча швидкість; V - швидкість головного руху; Vs - швидкість руху подачі.
|