Тема 12. Особа як суб’єкт політики.

1. Алмонд Г., Верба С. Гражданская культура и стабильность демократии // Полис. – 1992. – № 4.

2. Андреев С.С. Политическое сознание и политическое поведение // Социально-политический журнал. – 1992. – №8.

3. Головатий М. Мистецтво політичної діяльності. – К., 2002.

4. Гринстайн Ф.И. Личность и политика // Социально-политические науки. – 1991. – № 10.

5. Каверин С.Б. Потребность власти. – М., 1991.

6. Маликова Ю.О. Проблема соотношения политики и морали в философии Ханны Арендт // Полис. – 2003. - № 5.

7. Назаров М.М. Типы политического сознания // Социс. – 1992. – №6.

8. Рікер П. Навколо політики. – К., 1995.

Тема 13. Політичні еліти.

1. Бебик В.М. Як стати популярним, перемогти на виборах і утриматись на політичному Олімпі: Соціопсихологія і технологія політичної боротьби. – К., 1993.

2. Гаман-Голутвина О.В. Политическая элита – определение основных понятий // Полис. – 2000. – № 3.

3. Кухта Б., Теплоухова Н. Політичні еліти та лідерство. – Львів, 1995.

4. Либман Г.И., Варбузов А.В., Сухарева Э.О. Теория элит // Социально-политический журнал. – 1997. – №№ 4, 5.

5. Малькова Т., Фролова Н. Массы. Элита. Лидер. – М., 1992.

6. Мінк Ж., Шурек Ж.-Ш. Стратегії адаптації колишніх комуністичних еліт // Політична думка. – 1994. – № 4.

7. Миллс Р. Властвующая элита / Пер. с англ. – М., 1959.

8. Моска Г. Правящий класс // Социс. – 1994. – № 10.

9. Наумкіна С. Формування української політичної еліти та проблеми демократії: динаміка розвитку і взаємодії // Нова політика. – 2000. – № 6.

10. Парето В. Компендиум по общей социологии // Антология мировой политической мысли: В 5 т. – М., 1997. – Т.2.

Тема 14. Політичне лідерство.

1. Бебик В.М. Як стати популярним, перемогти на виборах і утриматись на політичному Олімпі: Соціопсихологія і технологія політичної боротьби. – К., 1993.

2. Блондель Ж. Политическое лидерство. Путь к всеобъемлющему анализу. – М., 1992.

3. Выдрин Д.И. Политический лидер и проблемы его формирования. – К., 1990.

4. Ильин М.В., Коваль Б.И. Личность в политике: “Кто играет короля” // Полис. – 1991. – № 6.

5. Карасев В.И. Феномен политического лидерства // Академия педагогических и социальных наук. – М., 2000.

6. Кретов Б.И. Политологическая теория лидерства // Социально-гуманитарные знания. – 2000. – № 2.

7. Кретов Б.Н. Современные западные концепции лидерства // Социально-гуманитарные знания. – 2000. – № 4.

8. Кузнєцова С. Генераційно-статусні показники політичного лідерства у державній пресі // Нова політика. – 2000. - № 2.

9. Кухта Б., Теплоухова Н. Політичні еліти та лідерство. – Львів, 1995.

10. Шелекасова Н.П. Бессознательные аспекты имиджа политического лидера // Полис. – 2000. – № 4.

11. Холод В. Пріоритетні функції політичного лідера // Політичний менеджмент. – 2007. – № 4.

Тема 15. Політична культура.

1. Алмонд Г., Верба С. Гражданская культура и стабильность демократии // Полис. – 1992. – № 4.

2. Гаджиев К.С. Политическая культура: концептуальный аспект // Полис. – 1991. – № 6.

3. Джунусов А.И. Политическая культура: концептуальные аспекты // Социально-политический журнал. – 1994. – № 11-12.

4. Дмитренко М.А. Формування політичної культури суспільства в трансформаційний період. – К., 2006.

5. Кравченко И.И. Политическая мифология: вечность и современность // Вопросы философии. – 1999. – № 1.

6. Малинова О.Ю. „Политическая культура” в российском научном и публичном дискурсе // Полис. – 2006. – № 5.

7. Макаренко Е., Коваль О. Специфіка поняття „політична культура суспільства” // Нова політика. – 1997. – № 6.

8. Назаров М.М. Типы политического сознания // Социс. – 1992. – №6.

9. Петро Н. О концепции политической культуры, или основная ошибка советологии // Полис. – 1998. – №1.

10. Хилько М. Політична культура населення України: аналіз розвитку громадянських якостей // Політичний менеджмент. – 2007. - № 1.