Методичні вказівки:

До якого типу солоності відноситься кожне з озер за ступенем солоності, до якої групи за переважаючими аніонами (гідрокарбонатної, сульфатної, хлоридної), до якого класу за переважаючими катіонами (кальцієвий, магнієвий, натрієвий).

Виявіть залежність іонного складу від різної солоності (прісної, солонуватої, сильно солоної) озерної води.

Таблиця 2

Озеро	Солоність	Іонний склад %
		головні катіони			головні катіони
Онезьке	0,04	48,0	48,0	20,0	86,0	6,0	8,0
Байкал	0,09	74,6	74,6	14,4	89,8	8,5	1,7
Женевське	0,20	82,2	82,2	7,0	66,6	32,6	0,8
Аральське	8,8	25,5	25,5	59,4	2,6	39,2	58,2
Велике Солоне	265,5	0,6	0,6	87,0	—	8,2	91,8
Танганьїка	0,60	8,6	8,6	45,5	89,2	0,8	10,0

Завдання 3.

а) Користуючись графіками зміни температури озерних вод (роздаткові матеріали "Озера", схема 1), поясніть річний хід температури поверхневих шарів води в озерах:

В-І — Онезьке; В-ІІ — Байкал; В-ІІІ —: Женевське; B-IV — Аральське;

Методичні вказівки

Визначте, як змінюється температура води в озері влітку і взимку. Чи знижується взимку температура нижче +4*С? Чи піднімається влітку температура вище +4*С?

Зробіть висновки про термічний тип озера.

1. Розгляньте абсолютні значення температури води і з’ясуйте варіанти її річного ходу:

а) весь рік t^о залишається вищою +4^оС.;

б) весь рік t^о залишається нижчою +4^оС;

в) у холодний період t^о нижче +4^оС, а в теплий період t^о вище +4^оС.

2. Обчисліть річну амплітуду t^о води і порівняйте її для різних озер.

б) користуючись графіками зміни температури озерних вод (роздаткові матеріали "Озера", схема 2), поясніть зміну температури із глибиною: в озерах: В-І — Онезьке; В-ІІ — Байкал; В-ІІІ — Женевське; B-IV — Аральське.

Методичні вказівки

З’ясуйте, яка температура води на поверхні, на яких глибинах знаходиться термоклин (різка зміна температури), яка температура води на найбільших глибинах.

Література:

Основна: [1] c.297-315; [2] c.279-291; [3] c.150-136; [4] c.177-184; [6] c.202-240; [7] c. 162-165; [8] c. 181-184; [9] c.87-109

Додаткова: [2], [4], [6], [16], [19], [21], [42], [53], [58], [61], [72], [73]

ТЕМА 4

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 13-14

Тема: ЛЬОДОВИКИ

Мета: вивчити поняття про хіоносферу, особливості функціонування льодовиків та їх морфологічні типи, проаналізувати висоту снігової лінії на різних широтах, з’ясувати закономірності поширення льодовиків.

Обладнання: фізична карта світу; практикум Неклюкової Н.П.; географічні атласи для 7 класу; контурні карти світу; олівці, роздаткові матеріали "Снігова лінія".

Питання для співбесіди:

1. Хіоносфера, її межі. Снігова лінія (кліматична і орографічна).

2. Умови виникнення, живлення та рух льодовиків.

3. Морфологічні типи льодовиків.

Завдання:

Завдання 1.

Користуючись роздатковими матеріалами "Снігова лінія", виявіть і поясніть загальні закономірності зміни висоти кліматичної снігової лінії на різних широтах у північній та південній півкулях.

В —І — графік №1 (по напрямку Кордильєр та Анд);

В —І — графік №2 (по напрямку вздовж 90° ~110°сх.д.).

Методичні вказівки

Спочатку слід з’яcувати чинники, які визначають висоту кліматичної готової лінії (температура повітря, сухість клімату).

Зміну висоти снігової лінії характеризуйте за таким планом:

На яких широтах висота найбільша?

Чому в екваторіальних широтах снігова лінія нижча, ніж в тропічних?

У якому напрямку висота снігової лінії знижується?

Де вона опускається до рівня моря?

Чому на аналогічних широтах північної та південної півкуль висота снігової лінія різна?

Вершини яких гір ( у Північній Америці та Азії), зображених на графіках роздаткових матеріалів, піднімаються вище снігової лінії?

Завдання 2.

На контурній карті світу позначте області поширення сучасних льодовиків (за даними таблиці).

№ п/п	Район зледеніння	Тип зледеніння	Площа зледеніння км2
1	2	3	4
1.	Антарктида з островами	Покривне	13980000
2.	Гренландія	Покривне	1802400
3.	Ісландія	г_п	11785
4.	Канадський арктичний архіпелаг	п, г/п, г	148885
5.	Шпіцберген (Свальбаард)	п, г/п, г	21240
6.	Нова Земля	п, г/п	24420
7.	Північна Земля	п,г	17470
8.	Земля Франца-Йосипа	п	13735
9.	Інші острови Арктики	п, г/п, г	400
Євразія
10.	Скандинавські гори	г/п, г	5000
11.	Альпи	г	3200
12.	Кавказ	г	1430
13.	Нагір’я: Верхоянське, Черського, Колимське, Станове	г	400
14.	Камчатка і Корякське нагір’я	г	1510
15.	Джунгарський Алатау, Алтай і Саяни	г	1635
16.	Тянь-Шань	г	7115
17.	Паміро-Алтай	г	11255
18.	Гімалаї	г	33150
19.	Гіндукуш	г	6200
20.	Каракорум	г	15670
21.	Тибетське нагір’я (з Нань-Шанем)	г	32150
Північна Америка
22.	Хребти Аляски (Тихоокеанське побережжя)	г/п, г	52000
23.	Хребти Канади (Внутрішня Аляска)	г/п, г	15000
24.	Хребти США та Мексики	г	522
Південна Америка
25.	Анди	г	25000
26.	Патагонське плато	г/п
Африка
27.	Масиви Кенія, Кіліманжаро, Рувензорі	г	22,5
Океанія
28.	Нова Гвінея	г	14,5
29.	Нова Зеландія	г	100

п — покривне, г/п — гірське-покривне, г —гірське